Главная Экономика Книги Моделювання економіки - Вітлінський В.В.

Моделювання економіки - Вітлінський В.В.

15.8. Аналіз короткотермінових економічних ефектів

Аналіз статичної підсистеми системи (15.20) дозволяє використовувати способи, що описані у попередньому матеріалі, обчислити реакції макроекономіки на зміни параметрів та в обранні політики. Принципова методологія аналізу статистичної підмоделі не змінюється, як і в попередньому, обчислюються різні мультиплікатори системи. Однак для економічного аналізу можна отримати низку нових результатів, які дозволяють з більш широких позицій розглянути якісний зміст економічних процесів. Після відповідних підстановок статичний блок моделі можна описати такими рівняннями:

(15.22)

«Номінальний якір» задається через боргове фінансування бюджетного дефіциту, а тому нейтральна монетарна політика, що зберігає незмінною вартість реальних грошей , стає одним із параметрів моделі. Зазначимо, що фактична політика може й не бути нейтральною, а бути або стимулюючою, або обмежуючою. У малому околі точки рівноваги цієї системи існують три функції, що залежать від параметрів:

(15.23)

котрі характеризують значення фактичного доходу, ставки відсотка та інфляції залежно від монетарної політики, чинників пропозиції, бюджету, багатства, очікувань і структури системи. Обчислимо, наприклад, макроекономічні наслідки заохочуючої монетарної політики, тобто транспонований вектор мультиплікаторів , значення котрого можна відшукати з розв’язку системи рівнянь:

(15.24)

Оскільки визначник цієї системи завжди додатний (легко в цьому пересвідчитися), то знак першого мультиплікатора в загальному випадку не визначений:

Розміщення пропозиції не завжди реалізує стимулюючий ефект на виробництво. Монетарна політика приводить до розширення виробництва лише тоді, коли збільшення грошової маси викличе інфляційні наслідки, що визначається за допомогою функції Філіпса, розглянутої дещо раніше. З іншого боку, коли виробництво абсолютно не еластичне щодо цін, то політика «легких грошей» нерезультативна. Якщо ж, як це спостерігається в перехідній економіці, виробництво не еластичне, то така політика призводить до скорочення виробництва. Цей висновок може послуговувати, зокрема, теоретичним обґрунтуванням феномену одночасного спаду виробництва та посиленої емісії грошей, що було в економіці України протягом перших років незалежності.

Вплив зростання грошової маси на рівноважну ставку відсотка має цілком канонічний характер — вона знижується у міру зростання пропозиції грошей. Це видно зі знака відповідного мультиплікатора:

Цікавим є й результат щодо впливу грошової маси на інфляцію. Знак мультиплікатора

не визначений у загальному випадку. Попри побутові та стандартні уявлення збільшення грошової маси в короткотерміновому періоді не обов’язково тягне за собою інфляційні наслідки. Інфляція посилюватиметься залежно від обсягів зростання грошової маси, якщо знак монетарної політики буде невід’ємним. Власне, цей випадок детально описаний у підручниках з макроекономіки. У двох інших випадках, однак, додаткова емісія грошей може не мати інфляційних наслідків.

Наприклад, , якщо зростання пропозиції грошей відбувається за абсолютної еластичності кривої агрегованої пропозиції або за зростаючого оптимізму бізнесових кіл і населення, що зміщує криву агрегованої пропозиції праворуч і зменшує інфляцію.

Для економіки перехідного періоду велике значення має те, що ринок грошей у ній постійно не збалансований, свідченням чого є прояв хронічних неплатежів і бартеру. Зрозуміло, що залежно від ступеня розбалансованості попиту й пропозиції грошей збільшення пропозиції грошей може як мати, так і не мати інфляційних наслідків. Практичне значення даного висновку, на наш погляд, важко переоцінити. Важливо лише, щоб уряд співпрацював із грамотними спеціалістами-аналітиками, щоб здійснювався моніторинг макроекономічних показників, а на підставі цього — раціональна, гнучка макроекономічна політика. Це забезпечить розвиток економіки, не вдаючись до великих зовнішніх запозичень та інших «плачів Ярославни».

Зазначимо також, що інфляційні очікування мають надзвичайно сильний вплив на поведінку системи. Тому співпраця уряду, парламенту та Президента на благо українського суспільства може дати величезний імпульс для економічного зростання.

У розглядуваній моделі макроекономіка реагує на зміну очікувань дуже сильно: похідна . Такий результат легко отримати з розв’язку системи рівнянь:

(15.25)

Для цієї системи вплив інфляційних очікувань на фактичну інфляцію визначається як

оскільки L2 < 0, a a > 0, det J > 0, окрім цього, оскільки, особливо для перехідної економіки, є допустимим, щоб D2 = 0, то Dp = = –[D1A + D2] > 0.

Отже, якщо інфляційні очікування зростають, то інфляція нарощується лавиноподібно, підтверджуючи їхню властивість збуватися.