special

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

В.4.2. Деякі особливості обліку виробничого процесу методом неповних затрат

Основні методичні питання побудови виробничого обліку затрат методом неповних витрат аналогічні методу повних витрат. Так, елементи затрат формуються однаково. На процес формування впливає кількість центрів затрат та центрів відповідальності. Розбіжності стосуються моменту відображення затрат на відповідні центри затрат та центри відповідальності, оскільки при методі повних затрат затрати поділяються тільки на дві групи — прямі та непрямі, а при методі неповних затрат — на три групи — прямі (змінні), непрямі (змінні) та непрямі (сталі).

Тому при визначенні центрів затрат їх кількість у неповних витратах зростатиме. Цей момент потрібно чітко визначити в моделі та робочому плані рахунків обліку затрат.

Вельми особливий облік попереднього поділу неповних затрат на комплексні види. Хоча загальний порядок лишається, але при методі неповних затрат непрямі витрати поділяються на змінні та сталі. А це означає, що та частина непрямих затрат, яка відноситься до змінних, братиме участь у калькуляційному процесі. Тому необхідно при побудові облікового процесу передбачити взаємозв’язок цих затрат за технологічними переділами (фазами, переходами тощо).

Практично випадає з облікового виробничого процесу за методом неповних затрат такий етап, як облік зведення затрат у тому розумінні, як це робиться при методі повних затрат.

Річ у тому, що зводяться затрати лише змінні. Ці затрати беруть участь у калькуляційному процесі, формуючи так звану зменшену собівартість продукції. Що ж до непрямих сталих затрат, то вони списуються безпосередньо на фінансові результати і в калькуляційному процесі участі не беруть, тобто ця інформація не використовується в контрольному процесі.

Аналогічно методу повних затрат для побудови обліку виробничої діяльності за методом неповних затрат на будь-якому підприємстві спочатку визначають наявні чинники. Після їх визначення розпочинають розробку робочого плану рахунків та складають робочу модель обліку.

Найістотнішими та найскладнішими моментами при складанні робочої моделі обліку є такі:

загальна методологія облікового процесу;

особливості формування елементів затрат;

побудова обліку руху матеріальних елементів затрат у процесі виробництва;

побудова обліку попереднього групування непрямих елементів затрат на основі їх поділу на прямі, непрямі, сталі та змінні;

облік зведення затрат за ознаками прямі, непрямі та сталі і змінні;

облік випуску готової продукції та визначення зменшеної собівартості за одним з двох варіантів.

Розглянемо ці питання докладніше в контексті побудови обліку затрат на виробництво методом неповних затрат, маючи на увазі, що загальна методика, яка буде розглянута, аналогічна в усіх системах виробничого обліку. Розбіжності можли- ві тільки у випадках особливостей чинників побудови обліку витрат.



 

Created/Updated: 25.05.2018