Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

А.6.3. Принцип рахунку бухгалтерського обліку(у плані суцільної та безперервної реєстрації господарських фактів, їх індивідуалізації та персоніфікації)

А.6.3.1. Поняття про рахунок

Процес господарювання пов’язаний з постійною зміною як засобів, так і джерел їх утворення. Для того щоб можна було мати дані (доказ) про стан кожного об’єкта обліку та його зміни (рух), потрібний прийом (спосіб) побудови (створення) доказу. Таким прийомом у бухгалтерському обліку є рахунок.

Рахунок — це такий прийом створення доказу бухгалтерського обліку, завдяки якому пізнаються стан і зміни стану кожного господарського факту-явища або факту-процесу. На кожний господарський факт-явище або факт-процес у бухгалтерському обліку відкривають окремий рахунок.

А.6.3.2. Структурні елементи побудови бухгалтерського рахунку

Основні структурні елементи бухгалтерського рахунку: характеристика стану господарського факту, характеристика зміни стану, пояснювальні дані (дата, зв’язки рахунку з іншими рахунками тощо). Схематично рахунок бухгалтерського обліку та його елементи наведено у формі А.6.6.

Форма А.6.6

Загальна схема побудови бухгалтерського рахункута його структурні елементи

А.6.3.3. Записи та елементи записів на рахунках

Записи в рахунках роблять лише на підставі первинних документів — доказів про господарські факти (операції або зведені документи). Записи виконуються в тій послідовності, в якій первинні документи виникали в часі, тобто хронологічно.

Основні елементи записів на рахунках: відкриття рахунку, відображення господарських операцій, замикання й закриття рахунку.

Рахунок відкривають на підставі інвентарного стану (балансу) або первинного документа. У першому випадку відкриття рахунку означає запис первісного стану (на якусь дату), у другому, коли рахунок відкривається на підставі первинного документа, — інформацію про господарський факт (операцію), який вперше виник з того чи іншого об’єкта обліку.

Відображення господарських операцій у рахунках означає записи збільшення або зменшення стану того чи іншого об’єкта обліку та визначення нового стану. Крім того, до цієї процедури належить реєстрація довідкових даних про господарську операцію, яка відображена на рахунку, наприклад дата тощо.

Замикання рахунку означає підсумки записів за ознакою «+» (збільшенння) або «–» — зменшення та визначення нового (остаточного) стану господарського факту-явища або факту-процесу, який обчислено на рахунку.

Закриття рахунку означає, що залишку на ньому немає.