Главная Экономика Конспекты лекций Економічний аналіз (конспект)

Економічний аналіз (конспект)

5.1.3. Аналіз використання робочого часу

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за ступенем використання робочого часу. Щоб повніше виявити резерви зростання середньорічного виробітку за рахунок кращого використання робочого часу, необхідно детально вивчити втрати робочого часу та їхні причини.

Фонд робочого часу підприємства залежить від чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік та середньої тривалості робочого дня:

ФРЧ = КР х Д х Т,

де ФРЧ – фонд робочого часу;

КР – кількість робітників;

Д – кількість відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік;

Т – середня тривалість робочого дня.

У ході аналізу слід розрахувати цілоденні та внутрішньозмінні втрати робочого часу. Цілоденні втрати розраховуються за формулою:

ЦВЧ = КРф х (Дф – Дпл) х Тпл,

де індекси “ф” та “пл” означають відповідно величини за планом і фактично.

Внутрішньозмінні втрати:

ВЗЧ = КРф х Дф х (Тф – Тпл).

Якщо ці внутрішньозмінні втрати робочого часу помножити на плановий середньогодинний виробіток, то результат означає зміну випуску продукції за рахунок внутрішньозмінних втрат робочого часу. Якщо в свою чергу цілоденні втрати робочого часу помножити на плановий середньоденний виробіток, то отримаємо зміну випуску продукції за рахунок цілоденних втрат робочого часу.

При проведенні аналізу з’ясовують також непродуктивне використання робочого часу. Наприклад, на середній виробіток негативно впливає непродуктивне використання часу на остаточний брак, виправлення браку, а також через відступи від нормальних умов роботи.

Розділивши втрати продукції через брак на кількість працюючих, кількість робітників або ж кількість відпрацьованих людино-годин, виявляють негативний вплив браку відповідно на середньорічний виробіток працюючого, середньорічний та середньогодинний виробіток одного робітника.

Вплив на середньорічний виробіток непродуктивних додаткових витрат часу, спричинених зміною умов роботи, розра-ховується у такий спосіб. Спочатку суму доплат, встановлених з цієї причини відрядникам, ділять на фактичну середньогодинну заробітну плату. Отриману частку, що виражає кількість втрачених годин, множать на плановий середньогодинний виробіток. При цьому слід лише зауважити, що фактичну середньогодинну заробітну плату визначають шляхом ділення фактично витраченого фонду заробітної плати робітників на кількість відпрацьованих ними людино-годин.