special

Економічний аналіз (конспект)

5.1.2. Аналіз продуктивності праці та трудомісткості продукції

Ефективність використання робочої сили на підприємстві характеризується показниками продуктивності праці: середньорічний, середньоденний та середньогодинний виробіток продукції одним робітником, а також середньорічний виробіток продукції на одного працівника у вартісному виразі. Основним показником є останній.

Середній виробіток на одного працюючого залежить від середнього виробітку на одного робітника і співвідношення між чисельністю робітників та інших категорій працюючих, тобто від структури промислово-виробничого персоналу. У свою чергу середній виробіток на одного робітника залежить від співвідношення основних і допоміжних робітників.

Середній виробіток на одного працюючого буде вищим, якщо зростають середній виробіток на одного робітника взагалі, на одного основного робітника та питома вага названих категорій працівників. Порівнявши відсотки виконання плану (або темпи зростання) щодо виробітку на одного працюючого і на одного робітника (або ж на одного робітника і на одного основного робітника), можна встановити, як вплинули зміни структури персоналу на показники продуктивності праці та обсягу продукції. Вплив на показники продуктивності праці розраховується шляхом множення різниці вище вказаних відсотків на планову суму середньорічного виробітку на одного працюючого. Вплив на обсяги продукції розраховується шляхом множення різниці відсотків на планову суму випуску продукції.

Окремим показником, що характеризує ефективність використання трудових ресурсів, є трудомісткість. Це затрати робочого часу на одиницю чи на весь обсяг виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції розраховується шляхом ділення фонду робочого часу на обсяг виготовленої продукції певного виду в натуральному чи умовно-натуральному вимірі. Можна розрахувати також трудомісткість однієї гривні продукції. Для цього загальний фонд робочого часу на виготовлення всієї продукції ділять на вартість випуску продукції.

У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану, причини її зміни та вплив на продуктивність праці.

Плановий приріст продуктивності праці (а саме – середньогодинного виробітку) за рахунок зниження планової трудомісткості порівняно з фактичною за минулий рік розраховується за формулою:

СВпл = (ТМ% х 100) / (100 – ТМ%),

де ТМ – зміна трудомісткості.

Аналогічно визначається фактичне зростання продуктивності праці (СВф) за рахунок зниження фактичної трудомісткості відносно минулого року. Якщо його помножити на кількість працюючих, то отриманий результат означатиме вплив зміни трудомісткості на обсяги виробництва продукції.

Перевиконання (невиконання) плану щодо зниження трудомісткості визначається таким чином: СВф – СВпл.

Заключним етапом аналізу є визначення впливу продуктивності праці на обсяги випуску продукції. Розрахунок можна провести за допомогою прийому абсолютних різниць, врахувавши, що якісним чинником є середньорічний виробіток, а кількісним – чисельність працюючих. Таким чином, щоб визначити вплив зміни продуктивності праці на обсяги випуску продукції, необхідно відхилення середньорічного виробітку від планового рівня помножити на фактичну середньоспискову чисельність працюючих. Щоб визначити вплив зміни чисельності працюючих на випуск продукції, необхідно відхилення за чисельністю помножити на плановий середньорічний виробіток.



 

Created/Updated: 25.05.2018