Главная Менеджмент Конспекты лекций Управління спецпроектами (конспект лекцій НУДПСУ)

Управління спецпроектами (конспект лекцій НУДПСУ)

Етап 4. Технічне виконання проекту

Технічне виконання проекту здійснюється на підставі затвердженої проектної документації, в якій деталізуються рішення, обгрунтовані в бізнес-плані. Проектна документація зазвичай включає ТЄО проекту та робочу документацію.

Практика організації проектування в розвинутих країнах включає дві стадії проектування тобто розробку наступних документів:

• форпроекту, або ескізного проекту – це попередній проект;
• остаточного (технічного) проекту, які також називають робочими кресленнями та специфікаціями.

Але до початку розробки цих документів повинно бути розроблено ТЕО проекту.

Розробка форпроекту вважається найбільш відповідальним етапом. При проектуванні складних промислових об’єктів на нього відводиться 10- 12 місяців, для нескладних –1,5 – 2 місяці.

Розробка форпроекту включає наступні види робіт:

• формулювання функціональної мети будівництва;
• вибір будівельної площадки;
• визначення потужностей об’єкту та технологічних процесів;
• розробку варіантів підключення об’єкту до транспортних та інженерних комунікацій;
• визначення та порівняння вартості будівельних та експлуатаційних витрат запланованого об’єкту та об’єктів – аналогів;
• розробку принципових конструктивних рішень будівель та споруд;
• попереднє вирішення питання про придбання земельної дільниці.

По кожному виду робіт, пов’язаних з формуванням форпроекту складається власний кошторис витрат.

Друга стадія проектування – розробка робочих креслень та специфікацій – починається після узгодження форпроекту з замовником.

Остаточний (технічний) проект включає наступні розділи:

• архітектурно-планувальний;
• будівельний;
• інженерних систем (сантехнічних, електромеханічних).

Часткою проекту є специфікації. В них наводиться опис видів робіт та інженерних систем, перелік та якість матеріалів та конструкцій, вказівки щодо виконання робіт та їх якості . Для замовника специфікації надають якісний зміст та уявлення про вигляд майбутнього об’єкту, для робочих вони є технологічною інструкцією по виробництву.

До проекту додається остаточний кошторис, який включає підготовчу роботу на будівельній дільниці, підготовку об’єкту до здавання, а також спеціальні роботи, в тому числі ті, що виконує субпідрядник.

Точність та достовірність кошторису витрат замовник розглядає як один з найважливіших критеріїв ефективності проекту.

В США існує практика сплати проектними фірмами до 25% збитків в разі перевищення фактичних витрат більше ніж на 1,5% від контрактної вартості, а в разі отримання економії більше ніж на 1,5% замовник сплачує проектній фірмі до 25% цієї економії.
В процесі проектування менеджер проекту виконує наступні функції:

• контролює об’єми та строки виконання робіт;
• здійснює підбір та координацію діяльності провідних спеціалістів;
• визначає строки початку робіт;
• коригує чисельність зайнятих робітників;
• контролює внесення змін до проекту;
• контролює фактори, які можуть змінити вартість робіт;
• перевіряє дотримання послідовності виконання запланованих робіт;
• контролює підготовку контрактів;
• спільно з замовником контролює розробку завдання на проектування.

Проектні роботи зазвичай виконуються в наступній послідовності:

• вибір проектувальників та укладання (за результатами конкурсу) контрактів;
• планування проектно-кошторисних робіт та послуг;
• власне проектування та узгодження проектно-кошторисної документації.

Останнім часом провідні західні проектувальні фірми і частково вітчизняні здійснюють перехід до систем автоматизованого проектування (САПР), які охоплюють весь процес створення проекту.

Створенню або купівлі САПР повинен передувати ретельний економічний аналіз. Досвід показує, що для середніх та невеликих фірм вигідніше користуватись послугами сторонніх організацій.

До основних питань, які необхідно вирішити під час впровадження САПР, належать:

• адаптація організаційної структури фірми до вимог САПР тобто організація інформаційних потоків таким чином, щоб запобігти дублювання або відсутності необхідних даних у різних учасників процесу проектування;
• вибір програмних засобів та обчислювальної техніки з врахуванням того факту, що їх оновлення відбувається кожні 5-6 років;
• вирішення питання про структуру банку даних, який буде використовуватись в системі. Зазвичай банк даних включає: дані про витрати матеріалів, вартість, рішення про компонування, технології, строки будівництва а також про нормативи та типові конструкторські рішення.

Прикладом САПР, яка ефективно працює в багатьох країнах світу є:

• Універсальна система СADAD (США). Ця система включає елементи штучного інтелекту типу CAD/CAM (CAD – Computer Aided Design, CAM - Computer Aided Management), вона дозволяє здійснювати конструкторські та проектувальні роботи, а також аналіз та управління проектами.

Цю систему умовно можна поділити на дві частини. Перша призначена для проектування, вона складається з наступних підсистем6

• підсистеми проектування, які містять двох та трьохмірні графіки;
• підсистеми проектування та аналізу будівельної та технологічної частин об’єкту з підготовкою креслень;
• підсистеми розрахунку та оцінки потреби в матеріальних та трудових ресурсах.

Друга частина забезпечує управління проектною діяльністю і містить:

• систему управління (планування);
• систему оцінки та контролю якості;
• систему документообігу по проекту та базу даних, яка необхідна для підготовки інформації для керівництва та менеджерів проекту.

Інтерфейсом СADAD пов’язана з системою ARTEMIS, яка використовується для календарного планування. Система забезпечує швидку відповідь на запит, а також ефективні методи захисту від несанкціонованого доступу.

2). Система AUTOCAD. Являє собою професійну систему автоматизованого проектування та виконання креслень для не дорогих комп’ютерів і призначена для використання в невеликих проектних бюро. Ця система порівняно дешева (від$ 5 до $10 тис) і має високу продуктивність. Вона достатньо розповсюджена серед професіоналів Росії та України.

Останнім часом широкого розповсюдження набувають експертні проблемно-орієнтовані системи. При цьому людина формулює мету, а інтелектуальна система знаходить декілька можливих рішень, це дозволяє інженерам звільнитись від багатьох технічних функцій і дозволяє сконцентруватись на дійсно творчих аспектах проектування.