Главная Страхование Конспекты лекций Cтрахування - конспект лекцій

Cтрахування - конспект лекцій

Тема 10. Страхування в зарубіжних країнах

Страхова діяльність у країнах Заходу нараховує вже більше 300 років. Починалась вона з розвитку страхування від пожеж після великої пожежі в Лондоні 1666 року та створення "Кавового дому Едварда Ллойда" в 1668 році. Однак більшість законів, які регулюють діяльність страхових компаній, було прийнято зовсім недавно.

Тепер ринок страхових послуг добре розвинутий і спирається на досить ґрунтовну правову базу. Лондон - найбільший у світі центр страхування, а також розміщення міжнародного перестрахування. П'ята частина загального світового страхування, страхового бізнесу на міжнародному ринку концентрується саме в британській столиці.

Найперший закон, який прийнято у Великобританії і котрий діє до наших днів, - “Закон про страхування життя” 1774 року, що фактично зробив незаконними спроби спекулювати на смерті іншої людини. Нагляд за діяльністю страхових компаній вперше введено “Законом про компанії із страхування життя” 1870 року. Згідно з цим законом страхові компанії було зобов'язано робити відрахування та подавати річний фінансовими звіт до Міністерства торгівлі. У 1906 році “Законом про морське страхування” сформульовано законодавство, яке регулює укладення угод із страхування морських транспортних засобів. Сьогодні цей закон — єдиний законодавчий акт з даного питання.

Нині діючі закони про страхові компанії на нормативні документи сформульовано на початку 1980-х років. У наступні роки було прийнято велику кількість законодавчих актів. Це пов'язано з інтеграцією європейської Спілки та заходами із захисту інвесторів, які визначено в “Законі про фінансові послуги” 1986 року. Подальші зміни в законодавстві введено 1 липня 1994 року, коли вступили в дію “Третя директива із страхування життя” та “Директива із загального страхування”.

ОСОБЛИВОСТІ СТРАХУВАННЯ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Страхова справа у Великобританії має два головних напрями:

— довгострокове страхування життя (контракти можуть укладатися на багато років);

— загальне страхування (зокрема страхування від нещасних випадків і короткострокове страхування життя: контракти укладаються на строк не більше одного року).

Нині понад 800 компаній уповноважені займатися у Великобританії одним чи кількома видами страхового бізнесу. Майже 450 компаній належать до Асоціації британських страховиків. Деякі компанії є так званими взаємними закидами на правах власності держателів їхніх страхових полісів. І фахові послуги також надають деякі “дружні товариства” (об'єднання фізичних осіб).

У Великобританії на ринку страхування також діє багато іноземних компаній, з якими британські тісно співпрацюють. Невеликі британські компанії, як правило, обмежують діяльність територією своєї країни. Більшість великих компаній, що займаються загальним страхуванням, працюють також за кордоном, діючи через філії, агенції чи пов'язані з ними місцеві фірми. Форма страхових компаній:

1. Приватні компанії — з граничною відповідальністю та акціонерним капіталом. У цих компаніях акціонери мають істотніше право на отримання прибутку компанії. Більшість страхових компаній Великобританії є приватними.

2. Спільні компанії — належать власникам страхових полісів та існують для одержання прибутку. Вони створені для користі власників полісів. Ці компанії займаються страхуванням життя і становлять третину ринку всього страхування життя.
Типи страхових компаній:

1. Змішані страхові компанії (проводять як страхування життя, так і загальне страхування).

2. Філіали, які займаються загальним страхуванням життя.

3. Філіали, які займаються індивідуальним страхування життя.

4. Компанії, які займаються перестрахуванням.

5. Корпорація "Ллойд".

Типи посередників:

1. Індивідуальні посередники:

а) страхові брокери;

б) брокери;

в) брокери "Ллойда";

г) незалежні фінансові консультанти;

д) страхові консультанти.

2. Страхові агенти:

а) уповноважені представники;

б) представники компаній.

Організації, які діють на ринку страхових послуг Великобританії: Асоціація англійських страховиків - складається з представників близько 400 страхових компаній, що покривають більше 90 відсотків ринку страхування. Фінансується за рахунок відрахувань членів організації.

Функції Асоціації:

— тиск на уряд з метою створення необхідних умов розвитку страхування;

— забезпечення зв'язку з Міністерством торгівлі та промисловості;

— управління зв'язками з суспільством з питань індустрії страхування; Інститут лондонських страховиків — асоціація морських та авіастраховиків, які не входять до складу "Ллойда".

Лондонський страховий центр — біржа для страховиків не пов'язаних з морським страхуванням на лондонському ринку, який не покриває "Ллойд".

Асоціація англійських страховиків та інвестиційних брокерів — лідер серед торговельних асоціацій у Великобританії.

Національна асоціація незалежних фінансових консультантів — лідер серед незалежних фінансових консультантів у Великобританії.

Інститут дипломованих страховиків — головний професійний заклад у Великобританії.

Окреме місце на британському страховому ринку посідає корпорація “Ллойд”. Дуже часто “Ллойд” називають страховою компанією, але з юридичного погляду це не зовсім правильно. “Ллойд” — це корпорація, яка об'єднує приватних осіб, кожна з котрих приймає страхування на свій ризик та несе персональну відповідальність за прийняті зобов'язання всім своїм майном. “Ллойд” можна назвати провідним страховим ринком світу, надходження на якому складають 20 мільйонів фунтів стерлінгів за кожний робочий день. Портфель “Ллойда” формується, поряд з традиційними ризиками, за рахунок об'єктів страхування, яких не можуть прийняти акціонерні страхові компанії (комерційні супутники зв'язку, супертанкери, атомні електростанції, бурові платформи з добування нафти та газу і т.п.). Річний вклад "Ллойда" в економіку Великобританії перевищує 1 мільярд фунтів стерлінгів.

Тепер членами "Ллойда" є близько 30000 чоловік у 70 країнах світу. Члени “Ллойда” згруповані в 370 синдикатів. Синдикати формуються за визначеними видами страхування: страхування морського транспорту, вантажів, атомних ризиків і т.п. На чолі кожного синдикату стоїть андеррайтер — особа, уповноважена страховою компанією або синдикатом “Ллойда” приймати на страхування (або в перестрахування) ризики. Андеррайтер відповідає за формування страхового (перестрахового) портфеля страховика (перестраховика). Взагалі прийнято говорити, що ризики, які підлягають страхуванню, не страхуються в “Ллойді”, а розміщуються в “Ллойда”. Про це свідчить і сама процедура такого розміщення.

Ризик приймається на розміщення в синдикаті-лідері за даним видом страхування. Відповідальність за прийнятий ризик та сума премії розподіляються між всіма членами синдикату пропорційно розміру сум, внесених ними для забезпечення страхових операцій синдикату. Потім ризик розміщується в інших аналогічних синдикатах, які повністю підпорядковуються рішенню лідера та приймають на свою відповідальність визначену суму на ризик, але ця сума дещо нижча, ніж у синдикаті-лідері. Розміщення ризику триває до повного покриття страхової суми.

Слід відмітити, що хоча між синдикатами “Ллойда” є конкуренція, головним чинником є кооперація для здійснення однієї мети — забезпечення інтересів страховиків та високої репутації “Ллойда”.