Главная Менеджмент Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Модель аналітичної психології Карла Юнга

Високо шануючи 3. Фрейда, без якого, на думку К. Юнга, неможливо уявити собі історію духовного життя минулого століття, останній ввів поняття архетипу і колективного безсвідомого.

3апровадженням цих понять у поєднанні зі зняттям виключно сексуальної інтерпретації лібідо (енергія, бажання) К. Юнг значно зменшив роль особистісного. Його дослідницький пріоритет — колективна психіка, а наукова "торгова марка" — "аналітична психологія".

На думку К. Юнга: "...Не закон створює громадський порядок, а наслідування, яке охоплює також "навіювання", сугестивність і духовне зараження [71, с. 213].

Як і всі представники психоаналізу, К. Юнг постійно акцентує на символізмі, оскільки символи відіграють особливу роль в комунікації.

Досліджуючи архетипи як явища колективного безсвідомого, наш "аналітичний психолог" виявляє ірраціональне раціональними методами.

Символ Демона у нього — найчастіше темношкірий, монголоїдного типу [71], а символ Христа — суперечливий. Звідси й логічне, на думку психолога, використання християнством тези про первородний гріх та гріховність людини, аби зробити абрис космічної суперечливості в кожному індивідуумі [72].

Ви запитаєте, для чого все це нам знати? На думку Г. Почепцова, архетипи ворожих сил можуть досить ефективно використовуватися в пропагандистських цілях. Наприклад, радянські військовополонені під час Другої світової війни німецькою пропагандистською машиною портретувалися найчастіше саме як монголоїдний тип [47].

Аналогічний підхід може бути використаний і технологією "білої" пропаганди, яка ідеалізує певний суб'єкт, якому "ставлять імідж".

Скажімо, в Радянському Союзі, де монопольно правила номенклатурно-комуністична еліта, всі портрети членів політбюро ЦК КПРС йшли до друку лише після візування у відділі пропаганди та агітації ЦК КПРС.

Ви не повірите, але на перших портретах Генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова була відсутня темна родима пляма на його лисині. Лише згодом, коли так звана перебудова набрала обертів, у пресі та на плакатах з'явилося реальне зображення.

Сміх сміхом, але ортодоксальні віруючі, побачивши ту пляму на лисині лідера СРСР, одразу вказали на "знак Антихриста".

Так що іміджмейкери-консерватори з політбюро ЦК були не такими вже й профанами у РR-івських справах! До речі, ці ж стандарти у подальшому використовувала прес-служба президента Азербайджану Гейдара Алієва, який був членом того самого політбюро ЦК КПРС. Під час зустрічі делегації Міжнародної Кадрової Академії з Г. Алієвим у його резиденції в Баку нам було м'яко, але настирливо "не рекомендовано" знімати президента на наші фотоапарати. Все це люб'язно зробив особистий фотограф азербайджанського лідера. Наступного дня кожен з нас отримав пачку фотографій, ретельно відібраних президентською прес-службою. Все було зроблено професіонально і коректно, відповідно до стандартів висвітлення діяльності президента Азербайджану, вироблених апаратом його адміністрації.

Ось в які конкретні речі втілюється теорія К. Юнга, який, зокрема, виокремлював серед архетипів архетип героя. Останній мав бути певним уособленням "ідеального іміджу", який існує в колективній свідомості. Оскільки юрба поважає силу, вона вимагає від свого лідера сили, навіть насильства. Все це, зрозуміло, у поєднанні з особливою харизмою. І ніяких недоліків, чуєте?!

Особливу увагу К. Юнг приділяв культурним символам, які є важливою частиною ментальності. Культурні символи пройшли через століття і стали колективними образами тепер вже цивілізованих суспільств. Але, незважаючи на те, що суспільство цивілізувалося, на емоційному рівні масова психологія і досі більшою мірою керується первинними структурами доцивілізованих суспільств.

Проте чи є такі взагалі?

У будь-якому суспільстві віками відбувалася історія, описана поетом Володимиром Маяковським: "Крошка-сын к отцу пришел. И спросила кроха: «Что такое "хорошо", а что такое "плохо"?»"...

Звісно, відповідь у батька завжди була, є і буде. Ось як лишень буде подана інформація, яким кодом, на основі якого впливу — раціонального чи ірраціонального?

Модель структурного психоаналізу Жака Лакана

Побудована на тезі: основа комунікативного процесу — мова (пацієнта). Робота психоаналітика пов'язана з розстановкою в тексті (пацієнта) знаків пунктуації. Мовляв, у рукописах символічних писань ("Біблія", китайський "Канон", від себе додамо — "Слово о полку Ігоревім") відсутні знаки пунктуації, що створює двозначність.

Ж. Лакан відокремлює мову і мовлення. Призначення мови — не інформувати, а викликати уявлення (чистісінький РR-термін! — В. Б.). А наявність мовлення розрахована на існування Другого.

Свого часу психологи провели експеримент. Якщо дитина грається в кімнаті, де нікого немає, вона найчастіше мовчить. А коли вона знає, що в кімнаті є ще хтось, навіть не контактуючи безпосередньо в цей момент з цим іншим, дитина вголос коментує свою гру: "Лялька Тетянка зараз ляже спатки, а потім буде гратися з Іринкою... " І тут важливе все: мовчання, "охи", обмовки тощо.

Комунікативна модель Ж. Лакана загалом має розглядатися під гаслом: "Назад до Фрейда", хоча, по суті, він зробив певний крок до модернізації психоаналізу.