Главная Финансы Книги Фінансова статистика - Шустіков А.А.

Фінансова статистика - Шустіков А.А.

2.4. Основні методи статистики державного бюджету

Виконання державного бюджету аналізується обчисленням відносних величин виконання плану за доходами та видатками в цілому, а також за окремими їх видами і цільовим призначенням. Такий аналіз дає змогу не лише дістати сукупну оцінку виконання бюджету, а й охарактеризувати ступінь виконання плану за кожною групою доходів і видатків, докладно проаналізувати ту групу доходів або видатків, за якою виявлено істотні відхилення фактичних даних від запланованих, установити, чим було зумовлене відхилення фактичних надходжень від запланованих.

Приріст суми податкових доходів можливий з двох причин: зростання податкової бази і зміни в оподаткуванні. Перший вид змін податкових доходів прийнято називати автоматичним ефектом, другий — дискреційним. Ці зміни пов’язані з видами фі- скальної політики.

Дискреційна фіскальна політика — це система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Така політика застосовується державою для активної протидії циклічним коливанням в економіці. Для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано створює дефіцит державного бюджету, збільшуючи державні витрати або знижуючи податки. Відповідно в період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.

За недискреційної (автоматичної) фіскальної політики дефіцит і бюджетний надлишок виникають автоматично внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Автоматичний стабілізатор — це механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики. Такими стабілізаторами є прогресивна податкова система і трансфертні платежі.

Розглянемо приклад розрахунку впливу на приріст суми податку на прибуток підприємств і організацій ставки податку і податкової бази. Для цього скористаємося умовними даними з табл. 2.1.

Таблиця 2.1

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК, СТАВКА ПОДАТКУ І СУМА ПРИБУТКУ ПО ОБЛАСТІ, тис. грн.

Фактично сума податку на прибуток підприємств зросла порівняно з плановою на 1000 тис. грн. Це пояснюється:

• фактичним зменшенням рівня ставки податку на 6.7 п. п. —

тис. грн.;

• приростом суми прибутку підприємств і організацій —

тис. грн.

Щодо зв’язку доходів державного бюджету з найважливішими макроекономічними показниками, то в них можна пересвідчитися, побудувавши паралельні динамічні ряди, рівняння регресії і застосувавши багатофакторні індексні моделі.

Для аналізу динаміки основних показників державного бюджету може бути використана система індексів (наприклад, зведені індекси, індекси середніх величин та ін.).

Так, для обчислення кількісного впливу найважливіших макроекономічних показників на дохід державного бюджету побудуємо індексну модель:

У цій моделі виявляється вплив на дохід державного бюджету:

• розміру валового випуску (ВВ) (а);
• частки валового внутрішнього продукту (ВВП) у валовому випуску (b);
• співвідношення валового національного доходу (ВНД) та валового внутрішнього продукту (c);
• співвідношення чистого національного наявного доходу (ВННД) та валового національного доходу (d);
• частки доходу державного бюджету у валовому національному наявному доході (е).

Алгоритм розв’язання цієї багатофакторної індексної моделі для розрахунку абсолютного приросту і темпу приросту дохо- ду державного бюджету за рахунок окремих факторів полягає у такому:

• на першому етапі розв’язання при визначенні факторних абсолютних приростів відбувається розрахунок рівня доходу державного бюджету з урахуванням лише першого, перших двох, трьох, чотирьох та п’яти факторів моделі:

Y1a = Y0Ia;

Y1a,b = Y0IaIb;

Y1a,b,c = Y0IaIbIc;

Y1a,b,c,d = Y0IaIbIcId;

Y1a,b,c,d,e = Y0IaIbIcIdIe;

• для визначення абсолютних приростів доходів державного бюджету за рахунок окремих факторів використовуються формули:
• абсолютної зміни доходу державного бюджету за рахунок зміни валового випуску — ;
• абсолютної зміни доходу державного бюджету за рахунок зміни частки валового внутрішнього продукту у валовому випуску — ;
• абсолютної зміни доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту — ;
• абсолютної зміни доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного наявного доходу і валового національного доходу — ;
• абсолютної зміни доходу державного бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету у валовому національному наявному доході — .

Отже, абсолютний приріст доходів держбюджету становить:

.

Розглянемо використання пропонованого алгоритму на прикладі. Для цього скористаємося умовними даними з табл. 2.2.

Таблиця 2.2

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, млн грн.

Тепер обчислимо за кожний рік показники-фактори індексної моделі.

Таблиця 2.3

ФАКТОРИ ІНДЕКСНОЇ МОДЕЛІ

Тоді:

Y1a = Y0Ia = 80 • 1,5 = 120 млн грн.;

Y1a,b = Y0IaIb = 120 • 0,89 = 106,8 млн грн.;

Y1a,b,c = Y0IaIbIc = 106,8 • 0,87 = 92,92 млн грн.;

Y1a,b,c,d = Y0IaIbIcId = 92,92 • 1,039 = 96,54 млн грн.;

Y1a,b,c,d,e = Y0IaIbIcIdIe = 96,54 • 1,038 = 100 млн грн.

млн грн. — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни валового випуску;

млн грн. — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни частки валового внутрішнього продукту у валовому випуску;

млн грн. — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту;

млн грн. — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного наявного доходу і валового національного доходу;

млн грн. — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету у валовому національному наявному доході.

Приріст доходів держбюджету становить:

За допомогою багатофакторної індексної моделі вивчають вплив факторів (факторних ознак) на результат (результативні ознаки) з розкладанням кількісної міри впливу (дані для побудови індексної моделі наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

ПОКАЗНИКИ БАГАТОФАКТОРНОЇ ІНДЕКСНОЇ МОДЕЛІ

Індексна модель побудована на таких співвідношеннях:

1. Загальні надходження до Державного бюджету України ? ? Частка податкових надходжень у загальних надходженнях Державного бюджету = Податкові надходження Державного бюджету України в абсолютному значенні.

2. Податкові надходження Державного бюджету ? Частка прямих податків у загальних податкових надходженнях Державного бюджету + Прямі податки у абсолютному значенні.

3. Прямі податки ? Частка податку на прибуток у прямих податках = Податок на прибуток у абсолютному значенні.

Таким чином, за допомогою багатофакторної індексної моделі вивчають вплив динаміки кожного з факторів на кінцевий результат — динаміку податку на прибуток підприємств.

1. Розрахунок загального індексу податку на прибуток підприємства:

тис. грн.

Абсолютний вплив знаходимо як різницю між чисельником і знаменником. Він дорівнює 5 535 621,53 тис. грн.

2. Розрахунок індексу податку на прибуток підприємств за рахунок зміни загальних надходжень до Державного бюджету:

тис. грн.

Абсолютний вплив знаходимо як різницю між чисельником і знаменником. Він дорівнює 1 347 407,29 тис. грн.

3. Розрахунок податку на прибуток підприємств за рахунок зміни частки податкових надходжень у загальних надходженнях до Державного бюджету:

4. Розрахунок індексу податку на прибуток підприємств за рахунок зміни частки прямих податків у податкових надходженнях до Державного бюджету:

5. Розрахунок індексу податку на прибуток підприємств за рахунок зміни частки податку на прибуток підприємств в обсязі прямих податків у податкових надходженнях до Державного бюджету:

Перевірку правильності розрахунку індексної моделі можна зробити за допомогою мультиплікативного та адитивного зв’язку, притаманного індексним моделям:

І = І1І2І3І4 = 1,3099 • 1,197 • 2,0512 • 11,137 = 35,83;

5535621,53 = 1347407,29 + 716096,22 + 1860892,99 + 1611225,03.

Перевірка розрахунків засвідчила їх вірність.

Зростання в абсолютному виразі податку на прибуток підприємств у 35 разів порівняно з базисним періодом був зумовлений зростанням:

а) загального обсягу надходжень на 30,99 %;

б) питомої ваги податкових надходжень у загальних надходженнях на 19,7 %;

в) питомої ваги прямих податків у загальних податкових надходженнях у 2,05 раза;

г) питомої ваги податку на прибуток у загальному обсязі прямих податків у 11,128 раза.

Представлена модель показує можливість факторного розкладання приросту як відносного, так і абсолютного результату за рахунок відносних, так і абсолютних приростів. Вона є лише прикладом широких можливостей для вивчення причинно-наслідкових зв’язків в економічних процесах за умов обмеженої інформації для застосування кореляційно-регресійного аналізу.

Методологія індексного аналізу податкових надходжень полягає у виявленні впливу приростів, середніх приростів і швидкості руху на всю сукупність податкових надходжень.

Надходження податкових платежів можна охарактеризувати за всіма структурними елементами системи показників, що подана нижче:

• річний приріст надходжень окремого виду податкових надходжень, що визначається як різниця між річними надходженнями:

де і — сума надходжень окремого виду податку t року спостереження та попереднього року;

• середня сума надходжень податкових платежів за видами, що розраховується за середньою арифметичною:

.

Визначення впливу окремих факторів на зміну загальної суми кожного податку. До таких факторів можна віднести:

1) кількість платників податку (Q):

2) податкову базу (B);

3) податкову ставку (t).

Добуток трьох зазначених факторів означає суму сплаченого податку (T):

T = Q • B • t.

Сума внесеного податку є трифакторною мультиплікативною індексною моделлю і для оцінки впливу кожного фактора використовується індексний метод аналізу.

Зміна суми податку залежить від зміни всіх факторів і її можна обчислити за формулою:

.

Зміну суми податку за рахунок кожного з факторів подано нижче:

1) зміна суми податку за рахунок зміни рівня податкової ставки:

або в абсолютному виразі як різниця між чисельником і знаменником індексу:

;

2) зміна суми податку за рахунок зміни податкової бази, що припадає на одного платника податку —

або в абсолютному виразі

;

3) зміна суми податку за рахунок зміни чисельності платників податку:

або в абсолютному виразі

.

Таким чином, загальна зміна суми податку дорівнює:

DТ = Dt + DВ + DQ.

Розглядаючи випадки застосування індексних методик при аналізі податкових надходжень до бюджету, треба зазначити, що при визначенні динаміки деяких показників нерідко виникає необхідність визначити і зміну їх середніх характеристик. Не всі фізичні та юридичні особи сплачують належні їм податки за юридично встановленими рівнями податкових ставок. Тобто їх фактичні рівні можуть відрізнятися від юридичних, що насамперед стосується практики надання державою податкових пільг. У таких випадках використовують середню ставку на податок, зміни якої характеризують за допомогою індексів середніх величин, а саме: індексу змінного складу, індексу фіксованого складу та індексу структурних зрушень.

Середня ставка податку розраховується як зважена, тож, індекс змінного складу можна записати таким чином:

,

де t1 i t0 — рівень податкової ставки окремого платника податку відповідно в поточному та базисному періодах; В1 і В0 — податкова база для певного платника податку.

Суть економіко-математичного моделювання встановлених ставок податків полягає в розробці математичної моделі, яка враховує всі інтереси держави та платника податку і визначальні (всі врахувати практично неможливо) фактори, що діють у сфері стягнення того чи іншого податку. Цей метод орієнтується головним чином на регулюючу функцію податків, бо критерієм оптимізації податкової ставки виступає саме найвищий рівень впливу податку на поведінку платника. Водночас слід обов’язково враховувати і фіскальне значення податку шляхом уведення в модель обмежень, насамперед забезпечення мінімально допустимого надходження сум від цього податку.