Главная Финансы Книги Фінансова статистика - Шустіков А.А.

Фінансова статистика - Шустіков А.А.

2.2. Система показників статистики державного бюджету

Справа статистики — збір та обробка даних про доходи та видатки державного бюджету. Державний та місцеві бюджети складаються з дохідної та видаткової частин. Статистика аналізує структуру і динаміку цих частин, що дозволяє визначити основні джерела формування доходів держави і напрями розподілу одержаних коштів. Це має принципове економічне і соціально-політичне значення. При виконанні цих завдань статистика спирається на звітність про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів, яка надається бюджетними і банківськими установами, органами Державного комітету статистики і господарськими організаціями.

У процесі аналізу склад доходів і видатків державного бюджету вивчається докладніше. Надходження від підприємств розподіляються за галузями та формами власності, надходження від населення — за видами податків та іншими ознаками.

Дохід державного бюджету утворюють усі надходження від підприємств, установ і населення до бюджетів усіх рівнів управління. Вони поділяються на поточні та капітальні доходи.

Поточні доходи включають податкові та неподаткові доходи, крім безоплатних надходжень, надходжень від продажу землі, нематеріальних активів, державного майна та капітальних трансфертів.

Податки — це частина доходу, яку фірми і домашні господарства сплачують державі у розмірі, що встановлюється законом.

Податкові доходи включають різні види податків, тобто безповоротних обов’язкових платежів, згрупованих за об’єктами оподаткування: доходи, заробітна плата, майно, товари та послуги, зовнішня торгівля.

За способом стягнення податки поділяються на прямі та напрямі. Прямі податки стягуються з джерела доходу економічних суб’єктів і сплачуються отримувачами доходу. Непрямі податки стягуються з витрат і сплачуються споживачами (податок на додану вартість, податок з обороту, податок на продаж окремих видів товарів і послуг, акцизи, імпортні мита, дорожні збори тощо). Розміри податків визначаються системою оподаткування і шкалою податкових ставок. Розміри фіксованих податків не залежать від розміру доходів і витрат.

Системи оподаткування, які встановлюють залежність податкових відрахувань від розміру витрат, доходів або їх джерел, поділяються на пропорційні, прогресивні та регресивні.

Прогресивне оподаткування здійснюється за шкалою, що встановлює більші ставки податку для вищих рівнів доходів чи витрат.

Пропорційне оподаткування здійснюється за фіксованими ставками, які не змінюються залежно від рівня доходів або витрат.

Регресивне оподаткування передбачає зниження податкових ставок по мірі росту доходів або витрат.

Рівень оподаткування (податковий тягар) в економіці обчислюється відношенням загальної суми фіскальних вилучень до суми доходів фірм і домашніх господарств (ставки загального оподаткування доходів або гранична ставка податку).

Неподаткові доходи включають всі безоплатні і безповоротні надходження до державного бюджету, такі як доходи держави від власності та підприємницької діяльності, продажу товарів і послуг (за винятком доходів від продажу основного капіталу), надходження від адміністративних штрафів за несплату податків, а також добровільні, безоплатні поточні надходження з недержавних джерел.

Капітальні доходи включають доходи від продажу основного капіталу, запасів державних резервів, землі, нематеріальних активів і капітальних трансфертів від недержавних підприємств, некомерційних організацій, приватних осіб.

Доходи бюджетів утворюються за рахунок надходжень від сплати фізичними та юридичними особами податків, зборів та інших обов’язкових платежів, надходжень з інших джерел, установлених законодавством України.

Види доходів Зведеного бюджету України — податок на доходи (прибуток) підприємств і організацій, податок на додану вартість, акцизний збір, державне мито, відрахування на геологорозвідувальні роботи, надходження до Фонду з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, надходження до Пенсійного фонду, прибуткові податки з громадян, плата за землю.

Видатки бюджетів включають усі платежі, що не повертаються. Видатки визначаються як державні витрати, що утворюються на безповоротній основі, тобто не пов’язані з виникненням або погашенням фінансових вимог. Ці видатки можуть бути спрямовані як на поточні, так і на капітальні цілі, класифікуватися як відшкодовані, так і безповоротні.

Поточні видатки — це відшкодовані витрати, не пов’язані з придбанням основного капіталу, товарів і послуг для виробництва основного капіталу, а також безоплатні виплати. Останні не включають придбання капітальних активів, відшкодування збитків за пошкодження основного капіталу або збільшення фінансових активів одержувачів. У складі поточних витрат виокремлюють видатки на товари і послуги, виплату відсотків з державного боргу, субсидії та інші поточні трансферти й видатки.

Капітальні видатки — це видатки на придбання основного капіталу, резервів, землі і нематеріальних активів, капітальні трансферти та інші капітальні витрати.

Витрати державного бюджету деталізуються за конкретними об’єктами фінансування в рамках статей і параграфів. Важливим завданням статистики державного бюджету є вивчення показників використання коштів держави в установах і організаціях, що фінансуються з бюджету. До таких об’єктів належать дитячі та дошкільні заклади, установи освіти та охорони здоров’я, ветеринарна служба в сільському господарстві, частина науково-дослідних установ, організації, підпорядковані Міністерству оборони, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ, Прокуратура України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади.

Перевищення доходів над видатками (профіцит бюджету) розраховується як різниця між сумарними доходами, включаючи безоплатні надходження, та сумарними видатками. Значення цієї величини з протилежним знаком (дефіцит бюджету) дорівнює сумі чистих запозичених державою коштів плюс чисте скорочення державних касових залишків, вкладень і цінних паперів, які мають ліквідне значення.

Фінансування дефіциту за типами кредиторів означає всі кошти (внутрішні або іноземні), отримані для покриття дефіциту бюджету, або, навпаки, розміщення суми, яка перевищує доходи над видатками. Дефіцит Зведеного бюджету України фінансується за рахунок кредитів Національного банку України, облігацій державної внутрішньої позики і зовнішніх джерел фінансування.

Сума видатків може бути похідною від доходів державного бюджету і рівня його дефіциту. Елементом прогнозу видатків бюджету може бути розмір державного внутрішнього і зовнішнього боргу. Внутрішній борг держави складається з відсотків за виплатами позик та сум погашення позик. Тому прогнозування цієї статті видатків має будуватися на рівнянні тренду відсоткової ставки і суми отриманих урядом кредитів. Прогнозування зовнішнього боргу повинно пов’язуватися із зовнішньою заборгованістю та її структурою, а також зі станом платіжного балансу та його прогнозом.