- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Прочие дисциплины Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В. |
Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.
Методика оцінки показників працездатності
Отримані в динаміці робочого дня показники мають різні натуральні виміри і якісні характеристики. Так, в одних випадках збільшення показника свідчить про підвищення працездатності людини, в інших — про її зменшення. Тому необхідна стандартизація показників, яка проводиться в такий спосіб.
За кожним показником на основі отриманого динамічного ряду обчислюється його середньозмінне значення:
де n — кількість вимірювань.
Після цього натуральні значення показників виражаються в стандартизованих показниках (х). Для цього кожне значення динамічного ряду необхідно поділити на середньозмінне значення і помножити на 100:
Отже, отримуємо стандартизований ряд для даного показника:
Аналогічно проводяться розрахунки стосовно решти показників. При цьому показники функцій, які зростають при зменшенні працездатності, потрібно трансформувати в обернені величини. Для цього від кожного показника необхідно відняти 100; потім поміняти знак на протилежний і знову додати 100.
Отримані динамічні ряди стандартизованих показників характеризують динаміку окремих функцій працівника протягом робочої зміни.
При цьому важливо також враховувати стійкість психофізіологічних функцій, яка оцінюється за допомогою коефіцієнта варіації, тобто відношенням середньоквадратичного відхилення до середньоарифметичного значення показника функції. Стійкість функції вважається високою, якщо коефіцієнт варіації менший за 0,1; середньою — якщо він міститься в межах від 0,1 до 0,2; низькою — більший за 0,2.
Для оцінки інтегрального показника працездатності в кожний момент спостереження необхідно знайти середнє арифметичне стандартизованих показників всіх функцій на цей момент за формулою
де — інтегральний показник працездатності в момент спостереження i; — стандартизовані показники функцій z, y, ..., n у момент спостереження і; n — кількість досліджених функцій.
Розраховані аналогічно інтегральні показники працездатності за кожний момент спостереження використовуються для побудови кривої працездатності протягом робочої зміни.
Для оцінки інтегрального показника використовується також метод непараметричної статистики, який дозволяє об’єднувати показники, отримані різними методами (наприклад, показник КЧЗМ, статичну м’язову витривалість, силу кисті рук, час сенсомоторної реакції тощо). Для цього фіксується кількість ? випадків, при яких не було зрушень порівняно з вихідними показниками, кількість ? випадків поліпшення показників і кількість ? випадків погіршення показників.
Інтегральний показник працездатності в кожний момент спостереження обчислюється за формулою
Визначаючи працездатність групи працівників за наведеною формулою, обчислюємо показник зміни за кожною функцією в кожний момент спостереження kі. Інтегральний показник зміни функціонального стану працівників у момент кожного спостереження обчислюється за формулою
де n — кількість досліджених функцій, за якими обчислювалися окремі коефіцієнти.
Значення коефіцієнтів kі та Kінт змінюються від +1 до –1. Знак «мінус» свідчить про погіршення функціонального стану організму працівника.
Created/Updated: 25.05.2018