Главная Экономика Книги Політична економія - Кривенко К.Т.

Політична економія - Кривенко К.Т.

19.2. Теорії зайнятості і відтворення суб’єктивного фактора виробництва

Неокласична теорія зайнятості: гнучкі ціни праці. Кейнсіанська теорія зайнятості: негнучкі ціни праці.

19.2.1. Неокласична теорія зайнятості: гнучкі ціни праці.

Розглянемо основні теорії зайнятості за умов ринкової економіки.

Представники неокласичної школи (Д. Гілдер, А. Лаффер) уважають, що регулятором ефективної зайнятості і в сучасних умовах повинен служити тільки ринковий механізм. На їх думку, ціна праці через рівень заробітної плати впливає на попит і пропонування робочої сили, регулює їх співвідношення та необхідну рівновагу між ними. Ціна на робочу силу швидко і гнучко реагує на кон’юнктуру ринку, тобто збільшується чи зменшується залежно від реальної потреби. Якщо внаслідок перевищення пропонування праці над попитом виникає безробіття, то вона впливає на ціни в бік їх зниження до тих пір, поки не буде досягнуто рівноваги на ринку праці на рівні повної зайнятості, за якої безробіття відсутнє (рис. 19.1).

Рис. 19.1. Неокласична модель повної зайнятості, заснована на принципі саморегулювання ринку праці

Так, наприклад, заробітна плата через певні причини зросте з W1 до W2, що приведе до підвищення пропонування праці до L2 (пропонувати робочу силу будуть і ті, хто займається домогосподарством, тощо). Пропонування праці зросте від L1 до L2, що викличе надлишок зайнятих, а фактично, штучно сформує безробіття в країні. Це призведе до зниження ціни праці на ринку з W2 до W1.

На рис. 19.1 повна рівновага на ринку праці досягається в точці Е, де крива пропонування робочої сили S перетинається з кривою попиту на неї D роботодавців. Заробітна плата W1 виступає як рівноважна. За даного рівня заробітної плати в економіці досягається повна зайнятість L1 — попит на працю дорівнює пропонуванню праці.

Аналогічну позицію займають прихильники теорії раціональних сподівань. Ця теорія передбачає, що крива сукупного пропонування праці S вертикальна, а заробітна плата та інші ціни — гнучкі (рис. 19.2). Зниження заробітної плати і цін, якщо таке станеться, не приведе до вимушеної незайнятості робочої сили, через певний час зайнятість швидко відновиться на новому (нижчому) рівні цін.

Рис. 19.2. Раціональні сподівання і модель сукупного попиту на робочу силу — сукупного пропонування робочої сили

Так, зниження рівня заробітної плати з W1 до W2 скоро приведе до рівноваги між пропонування робочої сили і попитом на неї у точці b, і повний рівень зайнятості збережеться.

19.2.2. Кейнсіанська теорія зайнятості: негнучкі ціни праці.

Протилежну позицію займає кейнсіанська теорія зайнятості. Кейнс звернув увагу на те, що за капіталізму просто не існує ніякого механізму, що гарантує повну зайнятість. Повна зайнятість скоріше випадкова, а не закономірна. Крім того, ціни на продукцію і заробітна плата стійки щодо зниження, тобто негнучкі. Отже, зарплата не очищає ринки робочої сили. Якщо зарплата не змінюється, щоб очищати ринок, то виникає невідповідність між тими, хто бажає знайти роботу, і кількістю вакансій. Графічно це положення зображено на рис. 19.3.

Наприклад, роботодавці вирішили знизити ринкову вартість робочої сили (заробітну плату) з W? до W, щоб зменшити таким чином витрати виробництва. При цьому вони, керуючись класичною теорією зайнятості, сподіваються, що зайнятість залишиться на попередньому рівні або через короткий проміжок часу відновиться на тому самому рівні.

Рис. 19.3. Кейнсіанська модель трактування впливу зміни зарплати на зайнятість

Проте для найманої праці, як уважають кейнсіанці, заробітна плата негнучка. На рис. 19.3 показано, що зниження заробітної плати з W? до W призводить до того, що частина робітників звільняється (відрізок HG) і стає вимушено незайнятою. Вимушено в тому розумінні, що їхню зарплату знизили, а вимоги до праці залишаються такими самими. Відрізок HG відображає вимушену незайнятість, підкреслюючи, що існують кваліфіковані робітники, які хочуть працювати за даної заробітної плати, та не можуть знайти роботи.

Досвід показує, що з різних причин зарплата і ставки змінюються, щоб відбити нестачу чи надлишок робочої сили на ринках лише після тривалого проміжку часу.

Отже, оскільки ставки зарплати негнучкі, то тим самим безперервно породжується безробіття. Безробіття в ринковій економіці не тимчасове, а стійке явище.