Главная Экономика Книги Політична економія - Кривенко К.Т.

Політична економія - Кривенко К.Т.

15.2.2. Державний сектор економіки і його роль.

У світовій економічній науці поняття державного сектору пов’язано не так з державною власністю, як із сукупністю форм присутності та участі держави у виробництві, розподілі, обміні й споживанні. У такому розумінні державний сектор є основою, спираючись на яку держава здійснює свою діяльність. У сфері розподілу питома вага держави дуже велика, у виробництві втручання держави значно менше, а в обміні — мінімальна.

Державний сектор у традиційному розумінні — це сукупність державних підприємств. Є різні точки зору з приводу цього питання. Для самостійної підготовки див.: Стігліц Дж. Економіка державного сектору: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — Гл. 1.

15.2.3. Динамізм економічної діяльності держави.

Результативність втручання держави в економіку визначальною мірою залежить від того, наскільки і як послідовно вона спирається на об’єктивні економічні закони. Зауважимо, що економічні закони є законами людської діяльності. Це зумовлює підхід до них не лише як до концентрованого вираження об’єктивної необхідності, а й як до об’єктивної можливості, яку можна більш-менш свідомо і повно використовувати.

Ігнорування об’єктивних економічних законів, наприклад, спроби «за один стрибок» створити ринкову економіку, — це є одним із різновидів волюнтаризму. Механізм ринку стимулює освоєння науково-технічних досягнень, зниження витрат, підвищення якості, орієнтує потоки інвестицій і ресурсів, здійснює селекцію, «відбраковку» тих, хто не вміє або не здатний вести справу на належному рівні. Проте, ідеального ринкового середовища в повному обсязі не існує. Однак і з певними недоліками ринок діє — поєднує інтереси споживачів і виробників, змушує їх діяти, орієнтуючись один на одного. Відбувається це природним шляхом, без команд і наказів. Звільняючись від розподільчих відносин з юридичними і фізичними особами та переходячи до регулювання соціально-економічних процесів, держава докорінно змінює свою діяльність.

Держава має великі можливості впливу на економіку. Вона може стимулювати або гальмувати її розвиток, тобто виконувати як прогресивну, так і регресивну роль. Але, незважаючи на свою відносну самостійність, держава не може примусити суспільство жити за тими нормами, принципами, які суперечать об’єктивним економічним законам або для яких ще не створено відповідних передумов.