- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Экономика Книги Політична економія - Кривенко К.Т. |
Політична економія - Кривенко К.Т.
5.4. Проста і розвинена форми товарного виробництва. Спільні риси та відмінності
Проста форма товарного виробництва. Розвинена форма товарного виробництва. Функціонування товарного виробництва і його закони.
5.4.1. Проста форма товарного виробництва.
Товарне господарство, в якому продукти виробляються для обміну самостійними дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо являє собою просту форму товарного виробництва. Вона представляє клас приватних власників міста і села, який займається дрібним виробництвом або дрібною торгівлею, застосовує особисту працю або працю членів сім’ї, іноді найману працю і живе на доходи свого господарства. Просте товарне виробництво виступає як перша форма товарного виробництва, яка ніколи, за рідкісним винятком, не була головною ні в докапіталістичних, ні, ясна річ, у капіталістичному суспільствах.
Навіть в умовах рабовласництва за дуже нерозвинених товарних відносин існували вільні землероби і ремісники, які виробляли продукти не тільки для себе, для власного споживання, але й для продажу. За феодалізму більшість селян перебувала в кріпацькій залежності від поміщиків, господарства мали натуральний або напівнатуральний характер, але водночас у селян, які відбували панщину, або тих, які платили натуральний оброк, утворювалися надлишки, що надавало їхньому господарству напівнатурального характеру і дозволяло певну частину цих надлишків продавати на місцевих ринках. Крім того, були некріпацькі селяни, яких зобов’язували сплачувати податки. Це були дрібні самостійні виробники, що вивозили частину створеної ними продукції землеробства і тваринництва на ринок для продажу з метою сплати податків і придбання необхідних товарів. Самостійні ремісники вільних міст майже всю продукцію виробляли для продажу. Цьому сприяло існування селянського ринку, де ремісники збували свою продукцію і купували сировину та продовольство. В міру розкладу феодальних відносин, під ударами товарного виробництва і грошового обігу просте товарне виробництво і дрібна буржуазія дедалі активніше розвиваються. Дрібне виробництво в місті і на селі стає переважаючим серед самодіяльного населення.
З розвитком капіталізму, концентрацією і централізацією виробництва значення простого товарного виробництва в розвинутих країнах швидко зменшується. Розвиток важкої промисловості привів до обмеження ремесла там, де воно тривалий час мало масову базу. Дубильне, капелюхове, кушнірне і т. п. ремесла майже припинили своє існування. Виробництво скла, бронзи, кераміки, шпалер, килимів, багатьох видів художніх промислів давно вже пов’язані з важкою промисловістю. Велика кількість ремісників перейшла від виробництва виробів до ремонту фабричних і заводських. До таких професій належать слюсарі, ковалі, механіки та ін. Все ще зберігається значний шар простих товаровиробників у деревообробній промисловості (невеликі лісопильні, столярні і т. д.). Частина дрібних виробників спеціалізується на виготовленні кріплень, металевого оснащення та інших металовиробів.
Дрібне товарне виробництво є досить значним у країнах, що розвиваються. Там просте товарне виробництво виступає важливим фактором господарського розвитку. У цих країнах дрібне товарне виробництво сприяє прогресу національної економіки.
У деяких країнах просте товарне виробництво досить тривалий час є головною формою виробництва в усіх галузях народного господарства, в тому числі і промисловості.
У табл. 5.1 вміщені дані щодо розвитку обробної промисловості Палестинської Національної Автономії, яка все ще є колонією Ізраїлю.
Таблиця 5.1
Загальна характеристика підприємств обробної промисловості Палестини в 1994 р.*2
*2: {Джерело: The Establishment Census (1994). Final Result // PCBS. — 1995. — August. — 238 p.}
Галузь | Кількість підприємств | Частка галузі за чисельністю працівників, % | Середня кількість зайнятих на одному підприємстві, осіб | Частка одноосібної власності, % | Частка управлін-ського персоналу, % | Середня капіталізація, дол. на одне підприємство |
Виробництво харчових продуктів і напоїв | 1484 | 15,8 | 4,97 | 63,14 | 4,26 | 42 511 |
Текстильна | 279 | 2,73 | 4,56 | 72,88 | 5,66 | 35 003 |
Швейна | 1494 | 26,02 | 8,11 | 75,84 | 1,87 | 14 373 |
Шкіргалантерейна | 551 | 6,29 | 5,32 | 62,10 | 2,29 | 17 363 |
Лісова і деревообробна | 627 | 3,79 | 2,81 | 80,73 | 2,33 | 5550 |
Хімічна | 102 | 3,01 | 13,72 | 40,82 | 12,22 | 109 507 |
Виробництво резини і пластмас | 108 | 1,68 | 7,25 | 38,05 | 12,01 | 183 982 |
Виробництво каменю і цементу | 1314 | 18,67 | 6,61 | 53,53 | 5,45 | 60 105 |
Металообробна | 2032 | 10,17 | 2,33 | 80,52 | 2,11 | 7490 |
Меблева | 1171 | 7,20 | 2,86 | 74,41 | 1,55 | 8523 |
Всього | 9660 | 100 | 4,82 | 70,0 | 3,77 | 26 872 |
Просте товарне виробництво в Палестині ефективне. Так, середня продуктивність праці в обробній промисловості Палестини в 1994 р. становила 6815 дол. США, а по всьому приватному сектору — 6945 дол. США, що значно більше ніж в Україні. Тільки за 1968—1992 рр. просте товарне виробництво Палестини збільшило виробництво в 4,96 рази. А в 1998 р. виробництво ВВП на душу населення Палестини становило 1730 дол. США.
Очевидно, що Україна має використовувати досвід передових країн у розвитку простого товарного виробництва в сільському господарстві, у багатьох галузях промисловості, в будівництві і торгівлі, у деяких інших сферах, що матиме позитивний результат для піднесення економіки нашої країни.
Created/Updated: 25.05.2018