Главная Налоги Бюджетно-податкова політика - Куценко Т.Ф.

Бюджетно-податкова політика - Куценко Т.Ф.

4. Індивідуальні та групові комплексні завдання

Кожний студент протягом семестру зобов’язаний розв’язати два комплексних розрахункових завдання, які охоплюють основні теми дисципліни. Головна мета завдань — надати студентам можливість навчитися обчислювати не окремі показники, що використовуються в бюджетно-податковій політиці держави, а певний їх комплекс, в якому кожна зі складових взаємопов’язана з іншими елементами. Крім того, розв’язання розрахункових завдань дасть можливість студентам навчитися застосовувати здобуті знання на практиці, а також у спрощеному варіанті уявити собі послідовний процес розрахунків у рамках бюджетно-податкової політики.

Студентам пропонується два комплексних розрахункових завдання:

1) індивідуальне комплексне завдання «Визначення міжбюджетних трансфертів»;

2) групове комплексне завдання «Бюджетний моніторинг».

За результатами виконання комплексних розрахункових завдань кожен студент складає особистий звіт, а також бере участь при написанні звіту про виконання групового комплексного завдання. Звіт має розкривати зміст поетапного проведення розрахунків з формулами та поясненнями до них, містити заповнені розрахунково-аналітичні таблиці, економічне обґрунтування результатів і висновки. На основі звітів про виконання комплексних індивідуальних і групових завдань студенти складають семестровий залік з дисципліни «Бюджетно-податкова політика».

Індивідуальне комплексне завдання «Визначення міжбюджетних трансфертів»

Використовуючи методичні матеріали Кабінету Міністрів України «Порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання, субвенцій та коштів, що передаються до бюджету вищого рівня) та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2001 рік» та розрахункові таблиці (див. додаток 1), студенти мають виконати індивідуальне комплексне завдання, що включає кілька етапів.

Етапи виконання завдання

Етап 1. Розрахувати прогнозний обсяг доходів місцевого бюджету.

Для цього необхідно здійснити розрахунок обсягу:

• закріплених доходів місцевого бюджету;
• власних доходів місцевого бюджету;
• доходів, що передаються до місцевого бюджету у відрахуваннях.

Етап 2. Розрахувати прогнозний обсяг видатків місцевого бюджету.

Для цього необхідно здійснити розрахунок обсягу:

• видатків на утримання органів управління місцевого самоврядування;
• видатків на охорону здоров’я;
• видатків на освіту;
• видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення;
• видатків на культуру і мистецтво;
• видатків на засоби масової інформації;
• видатків на фізичну культуру і спорт;
• видатків на житлово-комунальне господарство;
• видатків на правоохоронну діяльність;
• нерозподіленого резерву коштів місцевого бюджету.

Етап 3. Розрахувати обсяги міжбюджетних трансфертів до бю джету адміністративно-територіальної одиниці.

Для цього необхідно здійснити:

• розрахунок трансферту вирівнювання, який може формуватися у двох формах:

а) як дотація вирівнювання, коли обсяг видатків загального фонду місцевого бюджету на плановий рік перевищує обсяг доходів;

б) як вилучення коштів, що передаються до бюджету вищого рівня у зв’язку з наявністю бюджетних надлишків, коли обсяг доходів загального фонду місцевих бюджетів на плановий рік перевищує обсяг видатків;

• розрахунок субвенцій з державного бюджету, що спрямовуватимуться до місцевого бюджету у вигляді видатків загального і спеціального його фондів, тому необхідно розрахувати:

а) субвенції у складі загального фонду місцевого бюджету;

б) субвенції у складі спеціального фонду місцевого бюджету.

З метою розв’язання індивідуальних комплексних завдань студенти насамперед мають визначити свій варіант завдання, який за номером відповідає порядковому номеру прізвища студента в алфавітному списку академгрупи (див. таблицю). Якщо в групі налічується понад 27 осіб, то студенти, прізвище яких в алфавітному списку академгрупи йде після № 27, вважаються такими, що входять до другої академгрупи, і тому варіанти завдання вибираються ними, починаючи з № 1. Так, якщо прізвище студента в алфавітному списку групи стоїть під № 28, він повинен виконувати завдання № 1, якщо під номером № 29, то № 2, і т. д.

УМОВИ ВИБОРУ ВАРІАНТІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО КОМПЛЕКСНОГО ЗАВДАННЯ

Варіант №	Адміністративно-територіальна одиниця, за якою слід здійснювати бюджетні розрахунки
1	Автономна Республіка Крим
	Області:
2	Вінницька
3	Волинська
4	Дніпропетровська
5	Донецька
6	Житомирська
7	Закарпатська
8	Запорізька
9	Івано-Франківська
10	Київська
11	Кіровоградська
12	Луганська
13	Львівська
14	Миколаївська
15	Одеська
Варіант №	Адміністративно-територіальна одиниця, за якою слід здійснювати бюджетні розрахунки
16	Полтавська
17	Рівненська
18	Сумська
19	Тернопільська
20	Харківська
21	Херсонська
22	Хмельницька
23	Черкаська
24	Чернівецька
25	Чернігівська
26	м. Київ
27	м. Севастополь

Групове комплексне завдання «Бюджетний моніторинг»

Групове комплексне завдання пропонується студентам з метою набуття навичок аналітичної та розрахункової роботи, що виконується колективно з певною метою за визначеною схемою. Виконання завдання дозволить виявити здібності до науково-практичної роботи, навчитись працювати з великими масивами інформації, формулювати висновки і практичні рекомендації.

Зміст групового комплексного завдання

Використовуючи накопичені теоретичні знання з дисципліни «Бюджетно-податкова політика», а також необхідні інформаційні матеріали (одержати від викладача додатково), студенти мають виконати групове комплексне завдання, що включає кілька етапів:

1-й — здійснення аналітичних розрахунків, побудова графіків і діаграм;

2-й — формування економічних обґрунтувань і висновків;

3-й — написання звіту про виконання завдання.

Слід зазначити, що бюджетний моніторинг в Україні на високому професійному рівні здійснює Група фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету, діяльність якої фінансується Проектом фіскальної реформи Агенції США з міжнародної допомоги (USAID). Результати бюджетного моніторингу у вигляді аналітичних статей, коментарів, таблиць закріплюються в Бюджетному і Податковому Огляді, що видається цією Групою. Для виконання завдання студентам пропонується скористатися умовною схемою проведення бюджетного моніторингу, що розроблена за матеріалами Групи фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету.

Умовна схема проведення бюджетного моніторингу

 

Постановка завдання

Розділ І. Аналіз виконання бюджету за минулий бюджетний рік

1. Загальний огляд ситуації в бюджетно-податковій сфері за минулий бюджетний рік. Оцінити результати виконання бюджету за доходами та видатками, а так ож розрахувати бюджетне сальдо як частку ВВП. Результати порівняти з попереднім роком (роками) з метою огляду загальної динаміки.

2. Аналіз виконання дохідної частини бюджету за рік порівняно з попереднім періодом. Розрахувати бюджетні показники доходів (податкові і неподаткові), у номінальному та реальному значеннях і з’ясувати динаміку їх змін в абсолютному (у млн грн.) та відносному виразах (у %). Здійснити економічне обґрунтування причин даних змін та сформулювати висновки.

3. Аналіз виконання видаткової частини бюджету за рік порівняно з попереднім періодом. Розрахувати бюджетні показники видатків за статтями видатків у номінальному та реальному значеннях і динаміку їх змін в абсолютному та відносному виразах. Здійснити економічне обґрунтування причин даних змін і сформулювати висновки.

4. Аналіз виконання плану по доходах. З’ясувати виконання плану по фактичних надходженнях до бюджетів усіх рівнів у відсотках до річного плану по доходах. При аналізі показники скоригувати на рівень інфляції, показник темпу якої теж міг змінитися. З’ясувати ступінь відповідності між темпами наповнення державного та місцевих бюджетів. Якщо існує різниця між ними, то здійснити пошук чинників, які вплинули на цю ситуацію. Проаналізувати виконання плану по окремих статтях доходів. Сформулювати висновки щодо того, за якими статтями доходів надійшло коштів у бюджет більше/менше, ніж закладено в Законі про бюджет зі спробами пояснити причини незадовільного виконання бюджету.

5. Виконання плану по видатках бюджету. Розрахувати питому вагу обсягу видатків, що були профінансовані урядом і місцевими органами влади, дослідити, яким чином були використані можливості у зв’язку з перевиконанням плану по доходах (стосовно статей бюджету). Дати характеристику виконання плану по окремих видаткових програмах. Оцінити ситуацію, що склалась, стосовно захищених статей видаткової частини бюджету. Сформулювати висновки.

6. Фінансування дефіциту бюджету. Здійснити аналіз джерел фінансування дефіциту держбюджету з погляду внутрішнього, зовнішнього і сумарного фінансування в динаміці. Оцінити використання плану щодо фінансування дефіциту бюджету як частку річного бюджету, з’ясувати чинники, що вплинули на результуючі показники, та сформулювати висновки.

7. Звіт про виконання доходів і видатків бюджету. На основі проведеного моніторингу за його результатом скласти звіт про виконання доходів і видатків бюджету за рік.

Розділ ІІ. Аналіз виконання місцевих бюджетів

1. Аналіз виконання дохідної частини місцевих бюджетів порівняно з попереднім періодом. Виявити тенденції щодо виконання місцевих бюджетів, що закріпилися протягом бюджетного року. З’ясувати характер (позитивний чи негативний) динамі-ки надходжень від місцевих податків і зборів, від контингентів загальнодержавних податків. Дослідити причини незабезпечення виконання затверджених дохідних показників місцевих бюджетів, а також прогнозних показників Міністерства фінансів, урахованих при затвердженні державного бюджету.

2. Аналіз виконання видаткової частини місцевих бюджетів. На основі розрахунків дослідити динаміку виконання бюджету по видатках місцевих бюджетів за статтями видатків порівняно з попередніми роками. У разі необхідності проаналізувати стан заборгованості бюджетів і використання коштів на покриття заборгованостей, що виникли у попередні роки по заробітній платі працівників бюджетних установ, грошовому забезпеченню, стипендіях та інших соціальних виплатах, що фінансуються з місцевих бюджетів.

Крім цього, розрахувати основний показник міжрегіональної оцінки виконання місцевих бюджетів — співвідношення простроченої заборгованості до обсягу видатків місцевих бюджетів за підсумками року. Сформулювати висновки щодо необхідності коштів для погашення заборгованостей на майбутній період з погляду ситуації в розрізі областей і регіонів. Розглянути виконання плану по дотаціях місцевим бюджетам з державного бюджету та сформулювати висновки щодо необхідності дотацій на майбутнє.

3. Аналіз видатків на душу населення місцевих бюджетів. Цей аналіз необхідно здійснити також у номінальному і реальному виразах. Виявити ті адміністративно-територіальні одиниці, що мають найвищі та найнижчі видаткові показники на душу населення на основі розрахунків відхилень від середнього показника по країні. З’ясувати чинники і характер міжбюджетних відмінностей у видатках на душу населення, сформулювати висновки.

4. Аналіз видатків місцевих бюджетів на освіту, охорону здоров’я та соціальне забезпечення. Розрахувати виконання видатків за цими статтями порівняно з планами, затвердженими місцевими радами, у структурі загальних видатків. Проаналізувати ситуацію по заборгованості за видатками на оплату праці, нарахування на заробітну плату та оплату комунальних послуг установ освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення і захисту. Виявити найвищі та найнижчі показники видатків місцевих бюджетів на освіту, охорону здоров’я та соціальний захист у розрахунку на душу населення. Відповідно визначити чинники та причини, що зумовили такий стан.

Розділ ІІІ. Аналіз затвердженого бюджету на поточний бюджетний рік

1. Зведений і державний бюджет. Здійснити відповідний розрахунок показників, дати їх економічне обґрунтування та сформулювати висновки за переліком розрахунково-аналітичних завдань.

Перелік розрахунково-аналітичних завдань

• Ключові макроекономічні показники, покладені в основу бюджету:
• зміна реального ВВП до попереднього року (%),
• зміна середнього рівня споживчих цін (%),
• зміна середньомісячного курсу гривні до долара США.
• Показники перерозподілу ВВП:
• зміна частки державних витрат у ВВП та ін.
• Обсяг бюджету:
• доходи, видатки, перерозподіл видатків через загальний і спеціальний фонди бюджету, їх динаміка порівняно з попередніми роками.
• Показники співвідношень у зведеному бюджеті державного і місцевих бюджетів:
• їх частка у фінансуванні основних статей бюджету.
• Джерела розширення/скорочення доходів зведеного бюджету порівняно з попереднім роком:
• зростання/скорочення надходжень, включення до бюджету нових статей чи вилучення їх тощо.
• Розмежування між загальними та спеціальними фондами бюджету. До загального фонду бюджету належать бюджетні кошти, які мають загальнодержавний характер і підлягають загальнодержавному перерозподілу. До спеціального фонду належать доходи і видатки, призначені для локального цільового використання, а саме:
• кошти державних цільових фондів;
• спеціальні кошти бюджетних установ, які носять компенсаційний характер щодо витрат цих установ.

Кошти державних цільових фондів, крім фонду соціального страхування, до 2000 р. обліковувалися разом із коштами загального фонду. Спеціальні кошти бюджетних установ включено до складу бюджету 2000 р. вперше.

• Джерела розширення/скорочення статей видаткової частини бюджету порівняно з планом і фактичним виконанням за попе-редній рік.
• Показники зміни кількості розпорядників бюджетних коштів, на основі яких здійснюється з’ясування тенденції.
• Зобов’язання України з виплати відсотків і повернення основної суми державного боргу:
• зміна обсягу виконання цих зобов’язань;
• зміна графіку їх виконання в зв’язку з реструктуризацією зовнішнього боргу;
• обсяг виплат, пов’язаних з обслуговуванням і поверненням державного боргу, затверджених у бюджеті;
• способи вдосконалення існуючої системи управління державним боргом;
• заходи, що передбачаються урядом, для повернення позик, виданих під гарантії уряду, тощо.

2. Місцеві бюджети . Здійснити відповідний розрахунок показників, дати їх економічне обґрунтування та сформулювати висновки за переліком розрахунково-аналітичних завдань, що подаються нижче.

Перелік розрахунково-аналітичних завдань

• Обсяги місцевих бюджетів, їх зіставлення з прогнозними показниками та фактичним виконанням попереднього року:
• обсяг видатків загального і спеціального фондів місцевих бюджетів;
• динаміка частки місцевих бюджетів у видатках зведеного бюджету.
• Параметри дотаційної залежності місцевих бюджетів:
• обсяги трансфертів з державного бюджету;
• механізм автоматичного надання додаткових трансфертів регіонам;
• способи надання дотацій та ін.
• Можливості залучення додаткових коштів місцевими бюджетами, стимулюючі механізми для них тощо.
• Зміни у визначенні дохідних повноважень місцевих бюджетів:
• щодо розподілу деяких податків і зборів;
• щодо обсягу контингентів основних джерел надходжень та ін.
• Особливості формування бюджетів Києва та Автономної Республіки Крим.
• Вирівнювання видатків між регіонами у розрахунку на душу населення:
• співвідношення середньодушових обсягів видатків за ре-гіонами;
• показники максимального і мінімального рівнів видаткової забезпеченості одного мешканця.
• Зміни у визначенні видаткових повноважень місцевих бюджетів:
• передача бюджетних установ певного спрямування на утримання місцевих бюджетів та ін.;
• способи врегулювання міжбюджетних відносин на рівні «область — регіон — місто»;
• встановлення нормативів відрахувань від прибуткового податку громадян тощо.

3. Основні концептуальні питання зведеного бюджету. Дослідити, які концептуальні питання були принциповими при затвердженні бюджету, з’ясувати, яким чином планується їх вирішення на поточний бюджетний рік, зробити необхідні розрахунки та сформулювати висновки.

Приблизний перелік концептуальних питань бюджету

• Призупинення або введення в дію пільг, компенсацій і гарантій для певних категорій громадян.
• Практика взаємозаліків і векселів при розрахунках з бюджетом.
• Внесення змін до порядку формування цільових фондів.
• Практика добровільних внесків і пожертв від громадян бюджетним установам.
• Механізм фінансування Державної податкової адміністрації, Державного казначейства, Державного митного комітету Украї-ни та ін.
• Практика реструктуризації податкових заборгованостей.
• Проблема посилення бюджетної дисципліни.
• Істотні відмінності затвердженого бюджету від попередніх.

Розділ ІV.Поточний аналіз виконання бюджету за кілька місяців поточного бюджетного року

(див. розділ І)

Умови завдання

Студенти академічної групи мають самостійно поділитися на чотири умовні групи експертів-аналітиків, кожна з яких має виконати певну частину розрахунково-аналітичної роботи комплексного завдання, що відповідає одному з 4-х розділів умовної схеми проведення бюджетного моніторингу, тобто має свій варіант завдання.

Варіант завдання	Група студентів	Розділ	Зміст завдання
А	І група	І розділ	Загальний аналіз виконання бюджету. Річний звіт за минулий бюджетний рік
В	ІІ група	ІІ розділ	Спеціальний аналіз виконання місцевих бюджетів
С	ІІ група	ІІ розділ	Аналіз затвердженого бюджету на поточний бюджетний рік
D	ІV група	ІV розділ	Поточний аналіз виконання бюджету за кілька місяців поточного бюджетного року

Кожна група працює над своїм варіантом завдання (А, В, С, D) окремо в режимі групової динаміки та взаємодії, кінцевим результатом якої має стати єдиний звіт про виконання комплексного завдання, що складатиметься з чотирьох розділів відповідно до варіантів завдання. Звіт буде заслухано на останньому практичному занятті навчального семестру з дисципліни «Бюджетно-податкова політика».