special

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.3.2.3.4. Облік грошових коштів у дебіторів юридичних осіб (облік боргових вимог)

Об’єктом обліку є суми боргових вимог (заборгованостей), які утворилися у різних юридичних та фізичних осіб перед підприємством у процесі господарської діяльності. Це можуть бути операції, пов’язані з проплатою підприємством авансових платежів за поставку йому в майбутньому товарно-матеріальних цінностей (надання послуг), з безпідставним списанням банком коштів з розрахункового рахунку, з утворенням боргів за нестачі та невідповідність якості отриманих цінностей обумовленим технічним умовам з вини постачальника або транспортної організації, з оплатою по виконавчим документам та з розрахунками по іншим операціям, які не пов’язані з основною господарською діяльністю підприємства.

Облік цих операцій здійснюється на підставі господарських договорів, актів про виявлені розбіжності при прийманні товарно-матеріальних цінностей, рішень судових органів, платіжних документів, виконавчих документів, рахунків-фактур, накладних.

Аналітичний облік ведеться по кожному дебітору (юридичній або фізичній особі), причині, формі та по даті утворення заборгованості (виникнення права на вимогу) та строком надходжень у майбутньому.

Синтетичний облік розрахунків з дебіторами ведеться на рахунках «Розрахунки з покупцями та замовниками», «Розрахунки по авансах», «Рахунки по претензіях», «Розрахунки по виданих авансах», «Розрахунки з різними дебіторами» та ін.

По дебету цих рахунків відображаються суми належних підприємству платежів, а по кредиту — надходження, використання і повернення сум. Сальдо по дебету цих рахунків показує суму дебіторської заборгованості.

Б.3.2.3.5. Облік грошей в іноземній валюті

а) Особливості бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті

Відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій в іноземній валюті здійснюється у грошовій одиниці, яка діє на території України, в сумах, що визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку України на дату виписки розрахунково-грошового документа. Залишки коштів підприємств, організацій на валютних рахунках, у касі, інші кошти (включаючи грошові документи), цінні папери, дебіторська заборгованість в іноземній валюті відображаються у звітності у грошовій одиниці, що діє в Україні, в сумах, визначених за офіційним курсом Національного банку України на останнє число звітного періоду. Одночасно вказані записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (по кожній іноземній валюті).

б) Облік операцій на валютному рахунку

Бухгалтерський облік наявності і руху іноземної валюти ведеться на рахунку «Поточні рахунки в іноземній валюті», аналітичний облік операцій на якому організується по кожному з відкритих у банках рахунків для збереження коштів в іноземній валюті, а також на окремих субрахунках рахунка «Каса», «Розрахунки з підзвітними особами». Записи на рахунках «Поточні рахунки в іноземній валюті», «Каса» і «Розрахунки з підзвітними особами» проводяться на підставі виписок банків та розрахунково-платіжних документів, по яких одержані або оплачені суми в іноземній валюті.

На кожному із рахунків в аналітичному обліку має бути забезпечено облік кожної валюти за номіналом, курсом дня, враховано різницю між попереднім і поточним курсом (курсова різниця) та визначення в українській валюті.

Залишки грошових коштів підприємства на валютному рахунку відображаються в національній валюті України в сумах, визначених за офіційним курсом Національного банку України на дату здійснення операції в іноземній валюті, а при складанні звітності — на останнє число звітного періоду. Одночасно операції в іноземній валюті відображаються у валюті розрахунків і платежів.

Аналітичний облік коштів на валютному рахунку ведеться по кожному із відкритих у банках рахунків іноземних валют.

Бухгалтерський облік іноземної валюти на рахунках в установах банків ведеться підприємствами на рахунку «Поточні рахунки в іноземній валюті».

Різниця між оцінкою в українській валюті активів і пасивів, вартість яких виражена в іноземній валюті, обчисленій виходячи з курсу Національного банку України на дату проведення розрахунків або на дату складання бухгалтерської звітності за звітний період, та оцінкою в українській валюті цих активів і пасивів виходячи з курсу Національного банку України на дату відображення їх у бухгалтерському обліку у звітному періоді, або на дату складання бухгалтерської звітності за попередній період для цілей бухгалтерського обліку, вважається курсовою різницею.

Курсові різниці у бухгалтерському обліку і звітності відображаються у тому звітному періоді, до якого належить дата розрахунку або за який складається бухгалтерська звітність.

Курсові різниці підприємствами і організаціями відображаються окремо на рахунку «Інші операційні доходи».

в) Облік іноземної валюти в касі, у підзвітних осіб та боргових вимог (дебіторів) і зобов’язань (кредиторів)

Іноземна валюта в касі підприємства відображається у бухгалтерському обліку як у номінальних величинах валюти, так і у грошовій одиниці, яка діє на території України — гривнях.

До каси іноземна валюта може надходити з валютного рахунку у банку, від покупців в оплату проданого товару (виконаних робіт, наданих послуг) підприємством, від підзвітних осіб як залишок не використаного авансу. З каси валюта може вноситись до банку — на валютний рахунок, видаватись у підзвіт для покриття витрат на відродження за кордон або, у випадках, дозволених законодавством, стороннім організаціям в оплату їх продукції (послуг).

Оцінка операції по надходженню (вибуттю) валюти здійснюється за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на дату оприбуткування (видатку) валюти.

Документальне оформлення обліку цих операцій аналогічне обліку української валюти в касі. Для кожного найменування іноземної валюти відкривається окрема касова книга.

Аналітичний облік руху іноземної валюти в касі підприємства здійснюється по кожному найменуванню валюти (долари США, марки Німеччини, рублі РФ тощо).

Синтетичний облік ведеться по рахунку «Каса» в розрізі субрахунків, відкритих по найменуваннях іноземної валюти. Відхилення, які пов’язані зі зміною курсу іноземної валюти, відображаються на рахунку в кореспонденції з рахунком «Фінансові результати». Оформити курсові відхилення можна бухгалтерськими довідками.

Видача іноземної валюти в підзвіт працівникам підприємства здійснюється переважно для покриття витрат на закордонне відрядження. Заборгованість працівника враховується у валюті, яку було йому видано та у гривнях за офіційним курсом Національного банку України.

Аналітичний облік валютної заборгованості підзвітних осіб аналогічний обліку розрахунків з підзвітними особами в національній валюті. На підставі авансових звітів підзвітної особи з прикладеними до них документами погашається її валютна заборгованість підприємству і визначається сальдо розрахунків за цими операціями. При цьому, якщо видана вільно конвертована валюта обмінювалася в країні відрядження на місцеву валюту і останньою робилися необхідні виплати, то витрати переводяться у видану в підзвіт валюту за крос-курсом, який склався між цими валютами виходячи з офіційного курсу НБУ на дату складання звіту.

Наприклад, відряджений до Італії отримав 400 доларів США. У Італії їх обміняно на італійські ліри. До авансово- го звіту прикладено документів на витрачання 1600 лір. На дату складання авансового звіту офіційний курс НБУ становив за 100 дол. США — 191 грн., за 100 італ. лір — 10,53 грн. Витрати по відрядженню, таким чином, становитимуть 168,48 грн. (1600 ? 10,53 / 100), а з підзвіту буде списано 88,21 дол. США (168,48 / 191 ? 100).

Облік дебіторської заборгованості в іноземній валюті за побудовою аналогічний обліку заборгованості у національній валюті. Сума боргу відображається у валюті, якою повинен розрахуватися дебітор та у національній валюті шляхом перерахунку суми заборгованості за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку, що діяв на дату її виникнення (балансова вартість заборгованості), і не підлягає перерахунку у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду (кварталу).

У разі, коли така заборгованість продається (погашається) протягом звітного періоду, вартість такої заборгованості визначається шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на дату такого продажу (погашення).



 

Created/Updated: 25.05.2018