special

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

А.5.3. Методи визначення фактичної собівартості об’єкта обліку

В практичній діяльності історично склалися два основних методи (прийоми) визначення фактичної собівартості об’єкта обліку: простий та складний (розрахунковий), метод калькуляції (від лат. слова calkulatio— обчислення, розрахунок).

Перший метод — це метод оцінювання фактичної собівартості за ціною обміну (ціною купівлі).

Інший — розрахунковий — вимагає додаткових облікових процедур обчислення (калькулювання).

А.5.3.1. Оцінювання господарських фактів — об’єктів обліку за простою системою — однозначним актом прийому обміну (купівлі, придбання)

Сутність оцінки об’єктів обліку — господарських фактів — за простою системою полягає в тому, що вартість об’єкта для бухгалтерського обліку визначається простим методом — оцінкою, визначеною в момент обміну (купівлі-продажу, вкладення тощо).

  • Наприклад. Одноосібний засновник підприємства хоче відкрити торгове підприємство. Для забезпечення діяльності підприємства він вирішив вкласти в діяльність у формі статутного капіталу 3000 грн. Об’єктами, які забезпечують право власності у підприємстві, — вкладеними засновником суть:

1. Наявні гроші готівкою — 1000 грн.

2. Куплені (маються квитанції магазину):

2.1. Прилавок за 500 грн.

2.2. Шафа-полиця — 400 грн.

2.3. Металевий сейф — 600 грн.

2.4. Цемент марки 400 — 500 грн.

Як бачимо, кожний об’єкт обліку має свою конкретну ціну, тому у бухгалтерському обліку господарські факти передачі кожного об’єкта будуть оцінені за однозначною простою ціною — ціною купівлі.



 

Created/Updated: 25.05.2018