Главная Экономика Економіка аграрних підприємств - Андрійчук В.Г.

Економіка аграрних підприємств - Андрійчук В.Г.

3.2. Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію

З погляду оцінки ринкового середовища, яке оточує сільськогосподарські підприємства, вкрай важливо знати таку характерну особливість сільського господарства, як цінова еластичність попиту на сільськогосподарські продукти. Цінова еластичність попиту — це кількісне відображення реакції споживачів на зміну ціни на товари. Така реакція випливає з дії закону попиту, відповідно до якого споживачі скорочують придбання товарів при зростанні цін на них, і навпаки, придбають їх більше при зниженні цін. Проте ця дія закону проявляється далеко не однаково щодо різних товарів, тобто має місце різний ступінь чутливості споживачів до зміни ціни на той чи інший товар.

Отже, можна визначити три групи товарів за рівнем цінової еластичності. Ціновий попит на першу групу відносно еластичний, коли невеликі зміни в ціні спричиняють значні зміни обсягу їх продажу. До другої групи належать товари з пропорційною (одиничною) еластичністю, коли обсяг продажу змінюється пропорційно змінам у ціні. Третя група — товари, по яких навіть істотні зміни ціни спричиняють невеликі зміни в обсязі продажу. Попит на ці товари називають відносно нееластичним.

Сільськогосподарська продукція належить саме до третьої групи товарів з відносно нееластичним попитом. За даними американських учених, у розвинутих країнах з ринковою економікою коефіцієнт еластичності на цю продукцію, розрахований як відношення процентної зміни обсягу реалізованої продукції до процентної зміни ціни на неї, становить лише 0,20—0,25. Це означає, що споживачі збільшать придбання сільськогосподарської продукції, скажімо, на 5 % лише тоді, коли ціна на неї знизиться на 20—25 %. Це співвідношення випливає з економічного змісту коефіцієнта еластичності (Еd), який указує, на скільки процентів змінюється обсяг продажу при зміні ціни на один процент.

Якщо Еd < 1, то ціновий попит є відносно нееластичним, за Еd = 1 — одиничним і за Ed > 1 — відносно еластичним.

Ступінь еластичності попиту на товари істотно впливає на економічний стан підприємства. Якщо попит еластичний, то при зниженні ціни на товар грошова виручка від реалізації його збільшується, оскільки вищий темп зростання продажу порівняно з нижчим темпом зниження ціни дає змогу компенсувати втрати від такого зниження. Підвищення ціни за еластичного попиту на товар призведе до протилежних наслідків — загальний грошовий дохід скоротиться, оскільки його приріст від зростання ціни не компенсує втрат від зниження обсягу продажу.

За одиничної еластичності попиту грошовий дохід від зниження чи підвищення ціни не змінюється, оскільки втрата виручки в результаті зменшення обсягу продажу через зростання ціни буде компенсована додатковим доходом від такого зростання, і навпаки, при зниженні ціни втрата виручки з цієї причини компенсуватиметься збільшенням продажу.

За умови відносно нееластичного попиту на товари зниження на них ціни завжди призводить до зменшення грошової виручки від їх реалізації. Адже за такого попиту істотне зниження ціни зумовить лиш незначне збільшення обсягу продажу. Одержаний внаслідок цього додатковий дохід не компенсуватиме втрат, що виникли від зниження ціни. Проте за підвищення ціни на товари з відносно нееластичним попитом грошова виручка збільшиться, оскільки додатковий дохід від зростання ціни буде більшим, ніж втрати від зменшення обсягу продажу.

Відносна нееластичність попиту на сільськогосподарську продукцію є наслідком дії кількох факторів, що визначають ступінь чутливості споживачів до зміни ціни на товари. Головним з них є фактор заміщення, коли при зростанні цін на один товар споживач може задовольнити ту саму свою потребу, купивши інший товар, ціна на який не змінилась або ж зменшилась. Але таке заміщення щодо продовольчих товарів надто обмежене через біологічні властивості людського організму. Тут виявляється загальна закономірність — чим менше існує замінників якогось товару, тим менш еластичний попит на нього, і навпаки. Звідси стає зрозумілим, що, наприклад, попит на зерно, а значить і на хліб, є нееластичним, оскільки цей продукт практично неможливо замінити іншим. Тому при істотному підвищенні ціни на хліб обсяг продажу його зміниться мало.

Слід також пам’ятати, що різні сільськогосподарські продукти мають різний коефіцієнт еластичності. Це потрібно обов’язково враховувати сільськогосподарським підприємствам різної спеціалізації. Для прикладу візьмемо два продукти — картоплю і волоські горіхи. На рис. 3.4, а крива D відображає попит на картоплю, а на рис. 3.4, б крива D1 — попит на волоські горіхи. Різний нахил цих кривих до осі абсцис характеризує неоднакову еластичність попиту і визначає різницю в темпах його зниження на ці продукти.

Рис. 3.4. Цінова еластичність попиту на окремі сільськогосподарські продукти

Як бачимо, за однакового темпу зростання цін на картоплю і волоські горіхи (на ділянках ординат Р1 Р2) спостерігається різна чутливість споживачів до обсягу покупок, що знайшло своє відображення в різних обсягах зменшення продажу. Чутливість споживачів до зростання цін на волоські горіхи була більшою, що й призвело до значного скорочення обсягу їх продажу, тоді як продаж картоплі скоротився значно менше через відносну нееластичність попиту на цей продукт. Адже не важко помітити, що Q3 – Q4 > Q1 – Q2. І це закономірно, оскільки волоський горіх є хоч і цінним, але не обов’язковим компонентом харчування людини. Тому реакція покупців на підвищення ціни на нього цілком зрозуміла — вони різко скоротили попит і обсяг придбання.

Для виробників волоських горіхів така реакція мала негативний наслідок — зменшився їх грошовий дохід. Це наочно видно, якщо порівняти величину грошового доходу виробників до і після підвищення ціни, який на рис. 3.4, б показано відповідними прямокутниками. Грошовий дохід до підвищення ціни відповідає площі прямокутника ОР1ЕQ3, а після підвищення —. ОР2К2О4. Неважко помітити, що площа першого з названих прямокутників (сумарний грошовий дохід) перевищує площу другого, оскільки приріст грошового доходу за рахунок зростання ціни (прямокутник Р1Р2К2К3) виявився меншим за суму втраченої виручки від зниження обсягу продажу, зображеного площею прямокутника Q4К3EQ3.

Підвищення ціни на картоплю від Р1 до Р2 таким самим темпом, як і ціни на волоський горіх, спричинятиме порівняно незначне скорочення обсягу продажу, оскільки покупцям важно знайти замінник цьому продукту. Мова може йти лише про економніше витрачання картоплі і деяке скорочення споживання. Іншими словами, покупець змушений купувати картоплю (може в дещо меншому обсязі), незважаючи на істотне підвищення ціни. А це означає, що ціновий попит на неї є відносно нееластичним. Як видно з рис. 3.4, а, за такого попиту зростання цін на продукт збільшує дохід виробника (площа трикутника ОР2К1Q2 > ОР1ЕQ1), оскільки його приріст за рахунок підвищення ціни від Р1 до Р2 з надлишком компенсує втра-ту доходу величиною Q2КЕQ1 навіть тоді, коли частину виробленої картоплі Q1 – Q2 при початковій пропозиції S не буде реалізовано.

Детальний аналіз відносно нееластичного попиту дає змогу передбачити, що у несприятливі для виробника певної продукції роки сільськогосподарські підприємства можуть одержати більший дохід, ніж у роки з «нормальними» погодними умовами.

Проілюструємо сказане графічно (рис. 3.5). За «нормальних» погодних умов попит D1 урівноважується з пропозицією S1 в точці Е1, якій відповідає ордината Р1 — ціна рівноваги. При цьому виробники отримують дохід ОР1 Е1 Q1. У менш сприятливі роки виробництво продукту зменшується, пропозиція його скорочується до S2, встановлюється нова рівновага в точці Е2, якій відповідає вища ціна Р2.

Дохід підприємств тепер вимірюється прямокутником ОР2Е2Q2, площа якого, як це не важко помітити, більша за площу ОР1Е1Q1, тобто сільськогосподарські підприємства за таких умов одержують більший грошовий дохід, ніж за середніх умов господарювання.
Для аграрних підприємств є дуже важливим своєчасно володіти інформацією про коефіцієнти еластичності на сільськогосподарську продукцію і продовольчі товари. Як з’ясувалося, за рівнем таких коефіцієнтів ця продукція і названі товари істотно відрізняються між собою. Більше того, по їх окремих видах ціновий попит є навіть еластичним, хоч у сукупності товари сільськогосподарського походження мають нееластичний ціновий попит. Тому стає очевидним, що підвищення ціни, скажімо, на яловичину і баранину, які мають коефіцієнти еластичності відповідно 0,54 і 2,65, з однаковим темпом призведе, як нам уже відомо, до протилежних економічних наслідків для господарств, що спеціалізуються на виробництві одного з названих видів продукції.

Отже, підприємства повинні будувати свою тактику і стратегію з обов’язковим урахуванням того, яка цінова еластичність попиту на товари, що ними виробляються. Адже знаючи коефіцієнт еластичності на той чи інший вид продукції, можна передбачити, на скільки процентів може знизитися ціна на неї за умови збільшення обсягу її продажу на регіональному ринку. Виникає також можливість розрахувати і рівень такої ціни, а відтак, і спрогнозувати доходи підприємства. Проілюструємо сказане на такому прикладі.

Припустімо, товаровиробники в змозі найближчим часом збільшити обсяг реалізації баранини на регіональному ринку на 7 % за фактичної ціни реалізації її за 1 кг 13 грн. Щоб визначити, на скільки процентів знизиться ціна на баранину, слід скористатися формулою розрахунку коефіцієнта еластичності, в чисельнику якої береться процентна зміна обсягу реалізації продукції (ОП), а в знаменнику — процентна зміна ціни на неї (ПЦ), тобто Ed = ОП : ПЦ. Оскільки ПЦ для нас невідома, то визначаємо її з наведеної формули: ПЦ = ОП : Ed. Підставивши у формулу наведені дані, маємо, що ПЦ = 2,64 % (7 : 2,65 = 2,64). Отже, ціна за 7 % -го збільшення обсягу продажу знизиться на 2,64 % і її рівень становитиме тепер 12,66 грн. (13 грн береться за 100 %, а зменшена ціна становитиме 97,36 % від фактичної. Звідси:

12,66 = (13 • 97,36) : 100.

Якби виробники поставили собі за мету взнати, на скільки процентів знизиться обсяг продажу, якщо ціну підвищити, скажімо, на 10 %, то відповідь на це запитання можна отримати, визначивши ОП з формули коефіцієнта еластичності. В нашому прикладі обсяг продажу зменшиться на 26,5 % (2,65 ? 10 = 26,5). Ціна 1 кг баранини становитиме 14,3 грн (13 ? 110) : 100.