Главная Банковское дело Книги Грошово-кредитні системи зарубіжних країн - Іванов В.М.

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн - Іванов В.М.

1.3. Загальне поняття про грошово-кредитну політику

За допомогою грошово-кредитної політики держава прагне створити безінфляційну економіку, що функціонуватиме в умовах повної зайнятості.

Цілі та результати грошово-кредитної політики розвинених країн світу ілюструє рис. 2.

Як бачимо з рис. 2, держава повинна здійснювати контроль за пропозицією грошей за допомогою різних інструментів центрального банку, насамперед операцій на відкритому ринку, а також змінюючи резервну норму та облікову ставку.

Операції на відкритому ринку — найгнучкіший інструмент контролю за пропозицією грошей. Визначаючи обсяг купівлі-продажу державних цінних паперів населенням і змінюючи рівень процентної ставки за кредит, Національний банк впливає на розмір кредитних резервів комерційного банку. Масовий продаж цінних паперів населенню призводить до скорочення кредитного резерву комерційного банку, знижує можливість подальшого розширення кредиту і підвищує його ціну (про­центну ставку). Скуповування державних цінних паперів у населення, навпаки, збільшує кредитні резерви комерційного банку, підвищує їх спроможність "створювати" кредитні гроші й знижує рівень процентної ставки. Політика облікової ставки була основним засобом централізованого регулювання грошової пропозиції. Нині у більшості розвинених країн світу її використовують як допоміжний засіб регулювання пропозиції грошей залежно від потреб економіки. Змінюючи облікову ставку, центральний банк регулює активність комерційних банків. Наприклад, відсоткова політика Національного банку України (НБУ) не сприяла макроекономічній стабілізації, тобто рівень ставки рефінансування постійно віддалявся від рівня позитивної (вищої за темпи інфляції) ставки. У розвинених країнах комерційні банки працюють також на вторинному ринку казначейських зобов'язань. Підвищення на ринку грошових фондів ставки відносної дохідності цінних паперів і процентної ставки обмежує можливість скуповування їх центральним банком, а зниження цієї ставки призводить до протилежного результату, відповідно впливаючи на грошову пропозицію. Зміна нормативного резерву розширює пропозицію грошей, тобто впливає на обсяг надлишкових резервів і величину грошового мультиплікатора.

Отже, регулюючи величину грошової пропозиції, центральний банк може активно впливати на розвиток економічних відносин.

Загалом питання про ефективність грошово-кредитної політики дискусійне. Кейнсіанці вказують на невизначеність її кінцевого результату і складність зв'язку із сукупним попитом. Монетаристи звертають увагу на те, що вплив пропозиції грошей на сукупний попит відбувається через тривалий і невизначений період. Крім того, стабілізація процентної ставки може в кінцевому підсумку дестабілізувати економіку. Наша держава застосовує такі основні засоби впливу НБУ для втілення в життя грошово-кредитної політики:

• рефінансування (облікова і кредитна політика);

• регулювання норм обов'язкових резервів;

• регулювання ліквідності комерційних банків.

Контрольні питання

1. Визначення курсу "Грошово-кредитні системи зарубіжних країн".

2. Завдання курсу.

3. Принцип функціонування сучасної банківської системи.

4. 3в'язок між грошима та банками.

5. Інструменти, що використовує центральний банк для проведен­ня грошово-кредитної політики.

Тести Для самоконтролю

1. Предмет курсу — це:

а) грошовий обіг та грошовий оборот;

б) форми організації грошового обігу країни;

в) сукупність кредитних відносин та інститутів, які організовують ці відносини;

г) правильними є відповіді б), в);

д) усі відповіді неправильні.

2. Кредитна система — це:

а) сукупність кредитних відносин;

б) банки у ролі покупця і продавця тимчасово вільних коштів, що існують у суспільстві;

в) банки і небанківські фінансово-кредитні інститути;

г) правильними є відповіді а), б);

д) сукупність кредитних відносин та інститутів, які організовують ці відносини.

3. Банківська система — це сукупність банківських інсти­тутів:

а) які здійснюють активні та пасивні операції;

б) у їх взаємозв'язку;

в) у ролі покупця і продавця тимчасово вільних коштів;

г) у тій чи іншій країні.

4. Банківська система є:

а) дворівневою;

б) трирівневою;

в) обидві відповіді правильні;

г) усі відповіді неправильні.

5. Банки в усіх країнах можуть виконувати лише такі опе­рації:

а) із залучення коштів і вкладання їх у цінні папери;

б) із залучення і розміщення грошових вкладів у цінні папери;

в) здійснення розрахунків за дорученням клієнтів банків-кореспондентів та їх касового обслуговування;

г) активні та пасивні.

6. Грошово-кредитна політика — це:

а) грошово-кредитна реєстрація та експансія;

б) сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних від­носин;

в) сукупність заходів, які здійснює держава з метою забезпечен­ня зайнятості;

г) дисконтна політика та зміна норм обов'язкових резервів.