Главная Инвестиции Книги Інвестування - Пересада А.А.

Інвестування - Пересада А.А.

Програма постаудиту

Перед тим як інвестиційне рішення буде прийнято, має бути розроблена програма з постаудиту, яка повинна включати питання: чи взагалі потрібен аудит; коли його варто здійснити; які необхідні для цього процедури; хто відповідатиме за його здійснення.

З огляду на те, що аудиторські перевірки можуть бути дорогими і забирати багато часу, неможливо переглядати всі проекти. Серед відібраних для аудиту проектів глибина і масштаби аналізу також можуть бути різними. Вибір проектів для аудиту залежить від вигод, що можуть бути отримані в результаті реалізації проекту. Якщо говорити про прибутковість уже існуючих проектів, то, як правило, до переліку включають великі проекти з високим ризиком, де навіть незначні несприятливі зміни можуть вплинути на загальну прибутковість проекту. Значний потенціал для контролю закладено у проектах, де великий відтік грошових коштів планується на пізніших етапах життєвого циклу проекту. З метою покращення рішень у майбутньому бажано здійснювати відповідний поетапний пересічний (матричний) аналіз проектів з метою оцінки здатностей до передбачення різних команд управлінців або окремих керівників.

Використання постаудиту не повинно обмежуватися лише проектами, які викликають сумніви, оскільки це певним чином призводить до думки, що основною метою постаудиту є попередній розподіл вини. Однією з причин прийняття рішення стосовно того, які проекти повинні бути переглянуті на стадії вибору, є те, що такий перегляд гарантує перевірку як добрих, так і проектів, що неповною мірою задовольняють вимоги відбору.

На практиці з розгляду виключаються проекти, отримання інформації по яких надзвичайно важко або дорого. Наприклад, майже неможливо оцінити правильність інвестиційних рішень для взаємовиключних проектів або за умови, коли превалюють обмеження по капіталу, коли відсутня інформація відносно неприйнятих проектів. Для кожного проекту, де потрібен постаудит, повинна розроблятися спеціальна аудиторська програма. Бажано, щоб вона була розроблена у процесі прийняття рішення на стадії оцінки і входила до складу пропозицій, які подаються на ухвалу. З метою запобігання перевитратам коштів і часу у процесі проведення аудиту програма повинна концентруватися на тих припущеннях і результатах, які є важливими при оцінці чистої теперішньої вартості. Аналіз чутливості дає змогу визначити ті припущення і зміни, які мають найбільший вплив на проект. Тож програма має деталізувати, яким чином вони мають бути переглянуті.

Величина очікуваної теперішньої вартості може залежати від певних ключових подій, що мають відбутися. Чи реагуватимуть конкуренти на новий продукт шляхом зниження цін або впровадження у виробництво кращих продуктів? Чи буде внесено такі зміни до законодавства, які завдадуть шкоди проекту? Наприклад, потрібно врахувати нові вимоги до охорони праці або захисту навколишнього середовища, запроваджені у країні, до якої ви маєте намір експортувати товари. Чи буде заплановане скорочення персоналу, що міститься серед інвестиційних пропозицій, прийняте робітниками або профспілками? Подібні критичні події можуть мати значний вплив на прибутковість проекту і, якщо це так, аудит повинен сконцентруватися на них. Це також впливає на розподіл аудиту у часі. Якщо, наприклад, головною критичною подією є ряд повторюваних замовлень, розміщених клієнтом, що йдуть за запуском у виробництво нової продукції, і якщо це відомо вже на шостому місяці інвестиційного процесу, тоді варто вдатися до аудиту на ранніх стадіях.

Правильна розробка програми аудиту з огляду на критичні припущення і події та вибір часу допоможуть аудитору у поясненні відхилень від запланованих значень (оцінок) грошових потоків. Ці зміни потім мають бути проаналізовані у розрізі контрольованих і неконтрольованих подій, а також передбачуваних і непередбачуваних припущень. Такий аналіз дає змогу дійти висновку відносно того, чи дійсно помилки у передбаченнях спричинені переважно упередженими оцінками і невідповідним рівнем проектного контролю.

Час проведення постаудиту є важливим чинником. У той момент, коли більшість робить це через певний проміжок часу (наприклад, один рік після закінчення реалізації проекту), бажано встановлювати дати перегляду, які передують критичним точкам прийняття рішень. Політика перегляду проектів, коли, скажімо, здійснено 10 % витрат капіталу, вважається вдалою, якщо метою аудиту є насамперед створення бази для внесення поправок.

Перелік процедур, що входять до комплексу постаудиту, змінюється залежно від цілей проекту. Але більшість перевірок повинні охоплювати такі питання:

• Витоки (історія) проекту. Досить легко забути про дійсну мету проекту і оцінювати його за допомогою хибних критеріїв. Якщо, наприклад, головним мотивом витрат капіталу є покращення іміджу компанії, досить нерозважливо оцінювати проект з чисто економічних позицій.
• Порівняння фактичних показників реалізації проекту з плановими показниками. Акцент потрібно зробити на тих факторах, значення яких суттєво відрізняються від попередньо запланованих, особливо тих, що можуть призвести до уповільнення у завершенні проекту, змін в інвестиційному проекті або можуть вплинути на прибуткогенеруючий потенціал проекту.
• Порівняння економічних показників. Використовуючи напрацьовану раніше інформацію, економічний показник (такий, як чиста теперішня вартість) може бути розрахований ще раз для порівняння з початковим показником за проектом. Відхилення, що перевищують прийнятний рекомендований рівень помилки при передбаченні, потребують додаткового аналізу і коментарів. Там, де виникає несприятливе відхилення, має бути підготовлена інформація, необхідна для повної переоцінки проекту перед відмовою від його подальшої реалізації.
• Аудиторські рекомендації та висновки. Аудиторські перевірки є досить дорогими і можуть бути виправдані лише, якщо проводяться з метою покращення інвестиційного процесу загалом або реалізації конкретного інвестиційного проекту зокрема, або якщо запропонований план дій спрямований на підвищення прибутковості проекту. Так, у висновках звертається увага на уроки, отримані з інвестиційного проекту, на основі яких можна розробити рекомендації щодо покращення оцінки інвестицій на майбутнє. До звіту також додаються неекономічні аспекти, такі як вплив інвестицій на моральний стан працівників, імідж компанії та екологічні аспекти. Подібні соціальні витрати та вигоди мають довгостроковий вплив на прибутки компанії.
• Зворотний зв’язок. Важливо, щоб відповідні розділи аудиторського звіту були доведені до відповідних виконавців. Таким чином у результаті аудиту можна покращити методику і практику реалізації інвестиційного проекту. Вартість аудиторської перевірки може порівнюватися з вартістю загальної суми вигод, отриманих від цієї перевірки на рівні всього підприємства.

Підсумовуючи викладене, варто зауважити, що розподіл ресурсів є головною рушійною силою, за допомогою якої може бути впроваджена бізнесова стратегія. Очевидно, що інвестиційні рішення є не просто результатом використання оціночних критеріїв. Прийняття інвестиційних рішень є здебільшого одним з видів пошуку: ідей, інформації, альтернатив, критеріїв прийняття рішень. Процвітання фірми значною мірою залежить від її здатності створювати прибуткові інвестиційні можливості, ніж від здатності їх оцінювати.

З того моменту, коли фірма починає займатися певним проектом, вона повинна регулярно і систематично скеровувати і контролювати його на всіх стадіях реалізації. Постаудит, якщо його проведено на належному рівні, виконує важливу роль у покращенні якості інвестиційного аналізу як уже існуючих, так і майбутніх проектів, і дає інструменти для коригування вже існуючих проектів.