Главная Инвестиции Книги Інвестиційне кредитування - Пересада А.А.

Інвестиційне кредитування - Пересада А.А.

Порядок розгляду пропозицій про залучення юридичними особами — резидентами іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України

Іноземні представництва України, інші державні органи, юридичні особи — резиденти, які отримали пропозицію про надання іноземного кредиту, що передбачає отримання іноземним кредитором гарантій Кабінету Міністрів України, надсилають зазначені пропозиції до Кабінету Міністрів України.

Якщо зазначена пропозиція надходить від іноземних банків, фінансово-кредитних установ та фірм, які раніше не надавали кредити Україні або її юридичним особам — резидентам, разом із пропозицією про надання кредиту додатково подаються легалізовані в установленому порядку документи та відомості за переліком згідно з додатком 10. Документи та відомості, що не відповідають вимогам, викладеним у додатку 10, до розгляду не приймаються.

Механізм експертизи проектів, під які виділяються гарантовані урядом кредитні ресурси, досить громіздкий і передбачає участь чотирьох міністерств, двох агентств, кількох зовнішніх експертів та Кабінету Міністрів України. Кожен проект, який претендує на державну гарантію, має пройти кілька етапів експертиз.

Попередній розгляд питання про надання державних гарантій відбувається за такою схемою:

• пропозиції щодо надання іноземних кредитів надсилаються до Кабінету Міністрів України (разом з ними подаються легалізовані документи та відомості про кредитора);
• одержувач кредиту подає до Національного агентства реконструкції та розвитку (НАРР) лист-заявку на отримання гарантій та інші документи згідно з переліком (див. додаток 10);
• документи, подані до НАРР, у десятиденний термін аналізуються з огляду на окупність проекту та можливості щодо укладення договору застави та виносяться на попередній розгляд Валютно-кредитної ради (ВКР);
• ВКР ухвалює попереднє рішення про доцільність остаточного опрацювання поданих документів та можливість надання гарантій.

Остаточний розгляд заявок щодо отримання гарантій відбувається у такому порядку:

• ВКР доручає відповідним міністерствам та відомствам провести експертизу поданої заявки;
• Мінекономіки визначає відповідність проекту пріоритетним напрямам використання іноземних кредитів і розвитку економіки, а також здійснює загальну техніко-економічну експертизу проекту;
• Фонд державного майна розглядає відповідність проекту державній політиці в галузі державного майна (у разі його застави);
• Мінфін аналізує фінансовий стан позичальника, наявність заборгованості перед бюджетом і ліквідних активів;
• організації, визначені ВКР, проводять цінову експертизу імпортних та експортних контрактів, а також експертизу економічної ефективності проектів;
• МЗЕЗторг проводить юридичну експертизу експортних та імпортних контрактів;
• банк-агент аналізує платоспроможність позичальника, валютну самоокупність проекту та його відповідність загальним умовам кредитів, здійснює підготовку проектів договорів застави та/або поруки;
• НАРР узагальнює пропозиції, висновки міністерств та інших державних органів і готує висновок про доцільність надання гарантій.

Прийняття попереднього рішення про надання державних гарантій відбувається таким чином:

• НАРР подає Кабінету Міністрів України результати експертизи проекту разом із документами та висновками про доцільність надання гарантій;
• подані документи галузеві управління апарату Кабміну опрацьовують протягом 10 днів, після чого подають на розгляд віце-прем’єр-міністру, а потім з його висновком щодо необхідності реалізації зазначеного проекту надсилають до Валютно-кредитної ради;
• робочий апарат ВКР розглядає документи, готує пропозиції щодо розгляду питання на своєму засіданні, надсилає членам Ради порядок денний засідання та матеріали, а також повідомляє позичальника про дату розгляду питання щодо надання гарантії;
• ВКР розглядає подані документи та приймає рішення про доцільність надання гарантії (оформляється відповідний протокол).

Остаточне рішення про надання державних гарантій оформляється так:

• приймається постанова Кабміну про надання державних гарантій;
• укладається угода між Мінфіном і позичальником;
• гарантії реєструються Кабінетом Міністрів України та підлягають обов’язковому внесенню Мінфіном до реєстру державних гарантій;
• банк-агент укладає з іноземним кредитором індивідуальну кредитну угоду і в разі потреби надсилає йому інші документи;
• банк-агент інформує Кабмін, Мінфін, НАРР, Мінекономіки та позичальника про остаточне рішення іноземного кредитора щодо відкриття фінансування за кожним проектом.

Для остаточної експертизи проекту юридична особа — резидент подає до Національного агентства з реконструкції та розвитку, Мінекономіки, Мінфіну, банку-агента, Фонду страхових гарантій у разі укладення договору страхування, а у разі потреби й іншим державним органам, визначеним Валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України, повний пакет документів за переліком згідно з додатком 12. Документи, що не відповідають вимогам, до розгляду не приймаються.

Розгляд підготовлених відповідно до вимог цього Положення та поданих юридичними особами — резидентами документів здійснюється зазначеними органами і організаціями в термін, що не перевищує 20 днів.

У разі прийняття Валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України позитивного рішення про доцільність надання гарантій Кабінету Міністрів України юридичні особи — резиденти укладають: внутрішні кредитні угоди, договори застави з банком-агентом (у визначених законодавством випадках банком-агентом укладаються договори застави та/або поруки з третьою особою — майновим поручителем), ураховуючи, що частка власного майна в договорі застави для юридичних осіб недержавної форми власності має бути не нижчою ніж 20 % загальної суми цього договору, а предметом застави не можуть бути права вимоги майбутнього врожаю.

Внутрішні кредитні угоди повинні передбачати, що питання реорганізації суб’єктів підприємницької діяльності, які отримали іноземні кредити під гарантійні зобов’язання Кабінету Міністрів України, в обов’язковому порядку погоджуються з Кабінетом Міністрів України; угоди-зобов’язання з центральними органами виконавчої влади відповідно до галузі, Національним агентством з реконструкції та розвитку, Мінекономіки і Мінфіном про надання необхідної інформації щодо ефективності використання кредитних коштів. Форма надання інформації передбачається угодою.

Оцінка вартості майна, що є предметом застави, проводиться Фондом державного майна. Вартість майнових прав чи цінних паперів, фінансова спроможність поручителя оцінюється Мінфіном. Така оцінка здійснюється у валюті України з перерахуванням в іноземну валюту за курсом Національного банку України на день перерахування. У разі неспроможності юридичної особи — резидента виконати свої зобов’язання за іноземним кредитом і набрання чинності гарантіями Кабінету Міністрів України банк-агент або Фонд страхових гарантій у разі наявності договору страхування за погодженням з Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством звертається за стягненням заставленого майна або за виплатою страхового відшкодування для сплати вартості гарантії та покриття інших витрат, пов’язаних з погашенням кредиту.

Банк-агент укладає внутрішні кредитні угоди з позичальниками за умови прийняття ними зобов’язання про відкриття лише в цьому банку одного валютного рахунку за кожним кодом валют, на який до повного погашення іноземного кредиту, повернення якого гарантується Кабінетом Міністрів України, сплати відсотків та комісійних зараховуються всі надходження у вільно конвертованій валюті.