Главная История Історія України - Полонська Василенко Наталія: Том 1

Історія України - Полонська Василенко Наталія: Том 1

е) Церква на Закарпатській Україні

Про Церкву Закарпатської України збереглися до XVI ст. лише уривчасті відомості. За княжої доби на Закарпатті українська людність належала до східньої, Православної Церкви. З кінця X або XI ст. Починає ширитися католицтво; завдяки королеві: Угорському, Стефанові Святому (975-1038), який ревно його підтримував. Латинське духовенство та манастирі набувають на Закарпатті великі маєтності, а православні залишаються без будь-якої підтримки. Тільки наприкінці XV ст. в 1479 році, король Матвій звільнив православне духовенство від королівських податків, а в роках 1481 і 1495 звільнено все «руське» населення від королівської десятини.

Не зважаючи на тяжке становище Церкви, в Закарпатській Україні було сім православних манастирів. У XIV ст. з них здобули славу манастирі св. Миколая на Чернечій Горі та св. Михаїла — Грушівський на Мармарощині. В 1391 році Грушівський манастир дістав від патріярха право ставропігії та право засновувати церкви в областях — Бережській, Учанській, Угочській і Мармарошській. В XVI ст. при Грушівському манастирі засновано друкарню; надрукована в ній «Тріодь пісна й цвітна» належить до найстарших друків Закарпаття. Існували при манастирі школи — народня та богословська.

Першим єпископом на Закарпатті був Мукачівський єпископ Лука. Певна історична згадка про нього датована 1458 роком.

З кінця XVI ст. на Закарпатті, головним чином внаслідок єзуїтської пропаганди, серед православної людности зростає прагнення шукати захисту у папи. Не бравши безпосередньої участи в Берестейському Соборі, закарпатські українці уважно стежили за боротьбою, яка після нього розпалилась.

У XVII ст. релігійна боротьба захопила і Закарпаття. Воно стало теремом боротьби між католиками, представником яких був цісар Рудольф П Габсбурзький, і протестантами, очоленими князем Семигородським, представником якого на Закарпатті був воевода Стефан Бочкай, кальвініст.

Коли на Закарпаття прийшла уніятська проповідь, то її підтримали Габсбурги і магнат закарпатський — Гомонай, Православну Церкву боронив Мукачівський єпископ Сергій, якого визнав цісар Матвій. Але — проти волі єпископа Сергія — Гомонай запросив Перемиськогр владику-уніята Атанасія Крупецького, який 1614 року окликав у с. Гуменнїм Собор. Духовенство погодилося приєднатися до унії, але селяни зробили повстання; з вилами, кілками кинулися на священиків, що прийняли унію, побили їх і поранили єпископа Крупецького. Так не вдалася перша спроба ввести унію на Закарпатті. 3 того часу постали на Закарпатті дві Церкви, з двома єпископами. Уніатських підтримували Габсбурги, а православні спиралися на протестантів.

Селянське повстання року 1631, під проводом Петра Цісаря, викликало об'єднання шляхти обох таборів. Об'єдналися католик Фердинанд ІІІ Габсбург з кальвіністом Юрієм Ракочієм, Семигородським князем, і спільними силами криваво здушили повстання.

Року 1645 Фердинанд ІІІ визнав права землевласників-протестантів на православні церкви, що знаходились на їх землях. Таким чином Українська Церква опинилася під владою протестантів. Зрівняне з селянами православне духовенство, мусіло відбувати панщину, нести всі тягарі, підлягало протестантським судам. Кальвіністи втручалися у внутрішні справи Православної Церкви, призначали та звільняли священиків. З другого боку — католики ставилися також зневажливо до Православної Церкви, вимагали від священиків панщни, а за невиконання її або непослух забивали в кайдани. Словом — православна Церква опинилася між двох вогнів, безпорадна та беззахисна, бо українська шляхта відстала від неї.

Щоб врятуватися від знущань та образ, а також звільнитися від матеріального тягару, єпископ Мукачівський, Василь Тарасович, задумав у 1640 році проголосити унію з Апостольським Престолом. Коли про це довідався намісник Семигородського князя Юрія Ракочія, Балінг, він наказав арештувати єпископа. Його арештували під час служби Божої і провели через усе місто в облаченні, до в'язниці. З великими труднощами, завдяки клопотанням; папи, Тарасовича звільнили. Він негайно приєднався до унії, і тоді Балінг сконфіскував всі його маєтки і заборонив йому вертатися до Мукачева. Тарасович зрікся унії. Графиня Анна Другет, власниця Ужгородського замку та сестра Ягерського єпископа, Юрія Якушина, закликала оо. Василіян і доручила їм ширити в народі унію. Року 1646 в Ужгородському замку 63 священики прийняли унію від Ягерського єпископа, Юрія Якушича. Умови приєднання були такі: 1. зберігаються обряди Грецької Церкви; 2. єпископів обирає місцеве духовенство та затверджує папа; 3. уніяти матимуть такі ж права, як і католики.

Мукачівське єпископство поділилося на дві частини: уніатську та православну, і ще довгий час на Закарпатті точилася релігійна боротьба.