Главная История Історія України - Полонська Василенко Наталія: Том 1

Історія України - Полонська Василенко Наталія: Том 1

МИСТЕЦТВО

а) Архітектура

Від бурхливої доби ХГV-ХVІ ст. залишилося дуже мало архітектурних пам'яток, особливо дерев'яних. Можна припускати, що якраз на цю добу припадає створення українського стилю дерев'яних церков — трибанних та п'ятибанних. Тоді ж формувався поділ церкви на три частини: вівтар, властиву церкву та «бабинець». Вікнам та дверям надавали характеристичної шестикутної форми. Найбільше дерев'яних церков збереглося в Галичині, але й там датуються вони переважно вже наступною добою, коли старі церкви правили лише за зразки для нових;

Більше залишилося пам'яток мурованого будівництва. В ХІV-ХV ст. спостерігаються церковні будови переходового типу, в яких виявляються попередні зразки візантійського стилю та нові впливи Заходу вже ґотицької культури. Такі церкви були в Галичі — Різдва Христового — XIV ст., в Межиріччі на Волині XV ст., в Лаврівському манастирі на Бойківщині— ХV - ХVI ст.

У XIV-XV ст. будується оборонні замки з грубими мурами, стрільницями і високими спостережними вежами. Особливо багато таких замків зв'язано з князюванням Федора Коріятовича на Поділлі. Серед цих будівель особливо цікаві трикутний замок у Зінкові на Поділлі і церква-замок у Сутківцях (1476 р.), в якій поєднується церковна та оборонна будівлі. Такого ж типу церкви були Петропавлівська на Поділлі (кінця XV ст.), в Сатанові над Зфучем (XV-XVI ct.), церква в Рогатині (XIV-XV ст.), вежі дерманського манастиря біля Дубна на Волині.

Ґотицький стиль шириться в XVI ст. із Заходу, через Шльонськ, Краків, Закарпаття, Пряшів, Бардіїв. Найбільшими будівлями ґотицького стилю були величні католицькі катедри у Львові (кінця XIV ст.), Перемишлі (XV ст.), Бардіеві (XIV-XV ст.) та ряд костьолів в інших містах. Характеристичне явище: латинські костьоли наслідували сліпо ґотицькі зразки, а в православних церквах помітне пристосування ґотицького стилю до власних традицій. В ґотицькому стилі збудовано церкви: в Посаді Работицькій — середини XVI ст., Нижанковичах, Вишнівцях, Залужжі, Коденську на Підляшші, фундації Сапіг першої половини XVI ст. Найкращою пам'яткою ґотицької доби залишилася у Львові Вірменська церква, заснована 1363 року.

По містах та панських маєтках будували замки за західноєвропейським зразком: вони були оточені ровом із звідним мостом, валами, мали грубі мури, вежі, стрільниці. Від цих замків збереглися лише руїни: в Луцьку (1541 р.), Межибожі, Зінькові, Острові (1521 р.) тощо.

Доба ренесансу, який проходив через Словаччину, Німеччину, Польщу з Швейцарії, Італії, залишила в Україні багато блискучих пам'яток. З давніших будівель можна вказати на ратушу в Бардіеві (1566 р.) та перебудовані ратуші у Львові (1624 р.) й Перемишлі. В стилі ренесансу були замки XVI ст. в Перемишлі, Львові («Високий Замок»), Бережанах, Старокостянтинові, Корці, Бучачі, Олеську. Найкращі пам'ятки ренесансу збереглися у Львові: будинок Гопнера (1570 р.), «Чорна кам'яниця» (1577 р.), будинок грека К. Корнякта (1629 р.), різьбаря, одруженого з Дідушицькою (1580 р.), молодший будинок Собеського. Чудовий будинок пізнього ренесансу мав різьбар-фльорентинець Бандінеллі. В цілому ці будинки творили чудовий ансамбль «Ринку», в центрі якого стояла ратуша, заснована 1372 р. та перебудована 1624 року.

У Львові були й високомистецькі церковні пам'ятки ренесансу найкраща в Східній Європі вежа Успенської церкви — Братської, збудована коштом

К. Корнякта в 1572-1578 рр.; творцем її був італієць Петро Барбоні В 1591-1629 рр. була збудована Успенська церква, а в 1579 — біля неї каплиця Трьох Королів. Обидві церкви, збудовані італійцем, зберегли внутрішній, типовий для українських церков плян — тринавний.

Чудові також пізньоренесансові будівлі Львова: каплиці родин Боїмів (1618 р.) та Кампіні (1619 р.). Остання — в католицькій катедрі.

Будівель у стилі ренесансу збереглося чимало — в Сокалі, Луцьку, Ярославі, Замості, Люблині та ін.

Будівниками були переважно чужинці: Петро-Італіець, Домінічі-Римлянин, Петро Барбоні. Але серед чужинецьких, переважно ітаталійських, імен зустрічаються і українські: Люшня Мартин, що працював у Львові в 1534 р.; Пряшів Лука, що в 1538 році реставрував Львівську ратушу, а року 1541 збудував Луцький замок; Амвросій Прихильний, що у 1582 році збудував у Львові синагогу — «Золоту Розу» та власний будинок.