Главная Экономика Книги Політична економія - Оганян Г.А.

Політична економія - Оганян Г.А.

Ціновий механізм

Цінова політика у теоретичному і практичному плані залишається однією з основних ринкових проблем. Цінова політика, зумовлена курсом на радикальне реформування соціально-економічного ладу, була започаткована ще в грудні 1990 р. Законом України "Про ціну і ціноутворення" (з подальшими змінами і доповненнями). Відповідно до цього закону в товарно-грошових відносинах між сільським господарством і взаємозв'язаними з ним галузями мають переважати вільні ціни, які формуються під впливом попиту та пропозиції.

Разом з тим ст. 3 зазначеного закону передбачено створення "...збалансованого ринку засобів виробництва і послуг, об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну". Ці положення відповідають вимогам нормального функціонування ринкової економіки.

Цінова політика в аграрному секторі на сучасному етапі його розвитку має ґрунтуватися на вільному ціноутворенні в поєднанні з державним регулюванням і посиленням антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послуги для аграрних товаровиробників. Цінова політика повинна сприяти беззбитковому виробництву сільськогосподарської продукції з відповідним рівнем продуктивності і має спрямовуватися:

• на першому етапі (в умовах обмежених фінансових можливостей держави) — на забезпечення, як мінімум, простого відтворення виробництва продукції в основних галузях сільського господарства за допомогою запровадження цін підтримки (заставних цін) на квотовану в межах продовольчої безпеки країни сільськогосподарську продукцію;

• на другому етапі — на стабілізацію і створення економічних передумов розширеного відтворення продукції в обсягах внутрішніх та експортних потреб на основі дотримання цінового паритету за допомогою вільного ціноутворення та, за необхідності, застосування еквівалентних цін (цін розширеного відтворення);

• на третьому етапі — на здійснення поступового переходу від прямого регулювання через механізм еквівалентних цін до розширення попиту на продовольчі товари за допомогою підтримки малозабезпечених верств населення.

У державних програмах щороку мають визначатися види й обсяги квот продукції, рівні цін підтримки та еквівалентних цін. Квоти на ті види продукції, які необхідно підтримувати через ціни, слід розподіляти між товаровиробниками на конкурсних засадах. З цією метою доцільно створювати фонди державної підтримки цін і доходів товаровиробників у агропромисловому комплексі та передбачати відповідні кошти в державному і місцевих бюджетах. Для усунення цінового диктату з боку підприємств-монополістів, які постачають сільському господарству матеріально-технічні ресурси, переробляють сільськогосподарську продукцію, необхідно посилити антимо-нопольний контроль за формуванням цін. Крім того, за значних темпів інфляції слід здійснювати щомісячну індексацію цін підтримки та еквівалентних цін з урахуванням інфляційного зростання сукупних витрат виробництва. Водночас мають бути скасовані будь-які адміністративні обмеження рівнів цін на сільськогосподарську продукцію та усунуті бар'єри на шляху вільної реалізації цієї продукції.

У сировинних зонах переробних підприємств або відповідних інтегрованих агропромислових формуваннях (цукрозаводи, молочні комбінати тощо) для підтримання еквівалентності обміну між сільськогосподарськими і переробними підприємствами доцільно створювати узгоджувальні комісії з питань цін і доходів. До складу таких комісій слід включати представників від виробників сировини, переробних підприємств і торговельних організацій, незалежних експертів, а також представників від професійних спілок, організацій із захисту прав споживачів тощо.

Безумовно, на підвищення ефективності сільського господарства позитивно впливатимуть перебудова аграрних відносин на селі, перехід до різноманітності форм власності на землю та інші засоби. У разі створення всіх необхідних умов для пріоритетного розвитку аграрного сектору Україна вже найближчими роками зможе розв'язати продовольчу проблему і посісти гідне місце на світовому ринку продуктів харчування і сільськогосподарської сировини.

Контрольні питання

1. Поясніть зміст аграрних відносин і їх місце в економічній системі.

2. Що таке агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс?

3. Розкрийте особливості сільськогосподарського виробництва.

4. У чому полягає проблема власності на землю, як вона вирішується в Україні?

5. Вкажіть причини недостатнього розвитку селянського (фермерського) господарства в Україні.

6. Які особливості підприємництва в аграрному секторі України?

7. Що таке земельна рента?

8. Яка сутність оренди й орендної плати?

9. Що таке диференціальна земельна рента, які причини її виникнення?

10. Як обчислюється ціна землі і чим вона відрізняється від цін на звичайні товари?

11. Сутність та особливості цінового механізму в сільському господарстві.

12. Прокоментуйте перші результати аграрної реформи в Україні.