Главная Экономика Книги Політична економія - Оганян Г.А.

Політична економія - Оганян Г.А.

Нецінові чинники впливу на пропозицію

Крім цінових чинників на зміну пропозиції впливають і нецінові чинники. Найважливіші з них — зміна технології виробництва, зміна цін на ресурси, зміна цін на інші товари та ефект очікування.

Зміна технології виробництва. Виробники завжди шукають технології, що зменшують витрати виробництва. Зменшення витрат на виробництво певного товару робить вигідним збільшення його виробництва і збуту за існуючою ціною. Пропозиція збільшується без зміни ціни товару.

Зміна цін на ресурси. Зростання або зменшення цін на ресурси для виробництва певного товару (наприклад, зміна ціни нафти через події у Перській затоці) приведе до збільшення або зменшення витрат на виробництво товару (наприклад, бензину), викличе зміну величини пропозиції бензину ще до зміни його ціни.

Зміна цін на інші товари, тобто зміна цін на взаємозамінні або взаємодоповняльні товари. Так, зміна цін на дизельне паливо або скраплений газ викличе зміну обсягів продажу цих товарів і вплине на динаміку пропозиції бензину. Скорочення пропозиції скрапленого газу зумовить збільшення пропозиції бензину.

Ефект очікування. Наприклад, виробники бензину, передбачаючи можливість початку війни у Перській затоці, враховували можливість руйнування нафтових свердловин у Кувейті і скорочення постачань нафти на світовий ринок, отже, зменшили обсяг пропозиції бензину.

Рис. 14. Зрушення пропозиції

Під впливом розглянутих нецінових чинників величина пропозиції товару може зростати і зсуватись праворуч від попередньої величини або скорочуватись і зсуватись ліворуч. У тому або іншому разі під впливом нецінових чинників відбувається зрушення пропозиції.

На рис. 14 представлено криву пропозиції DЕ. Припустимо, що під впливом нецінового чинника величина пропозиції бензину зросла з 6 до 8 млрд л при попередній ціні 1 л бензину 60 гр. од. (точка С2). Ми отримаємо нову криву пропозиції D2Е2. Якщо величина пропозиції бензину скоротиться з 6 до 4 млрд л за тією самою ціною 1 л бензину 60 гр. од. (точка С1), то пропозиція зрушиться ліворуч у бік скорочення (крива D1Е1).

Завдяки дії основних суб'єктів ринку — споживачів і виробників формуються найважливіші категорії ринку: попит і пропозиція. Категорії попиту і пропозиції виражають ринкові відносини між суб'єктами ринку, між споживачами (покупцями) і виробниками (продавцями). На рис. 7-14 графічно зображено криві попиту і пропозиції як різні і незалежні одне від одного явища. Але якщо ці категорії виражають відносини суб'єктів ринку, споживачів і виробників, то попит і пропозиція існують лише у взаємозв'язку, в єдності. Єдність і взаємозв'язок попиту та пропозиції і виражають сутність ринку як процесу.

Крива попиту має від'ємний нахил, а крива пропозиції — позитивний, що зумовлює необхідність перетину цих кривих. Така необхідність визначається і їх різною залежністю від ціни товару, яка впливає як на величину попиту, так і на величину пропозиції. Зниження ціни товару викликає збільшення величини попиту на нього і скорочення його пропозиції. Підвищення ціни товару викликає скорочення величини попиту і зростання величини пропозиції.

Отже, взаємозв'язок пропозиції та попиту з ціною характеризується такими умовами:

• "пропозиція — ціна" — залежність обернена;

• "ціна — пропозиція" — залежність пряма;

• "попит — ціна" — залежність пряма;

• " ціна — попит" — залежність обернена.

Результати впливу динаміки ціни на величину попиту і пропозиції товару протилежні, що також свідчить про неминучість перетину кривих попиту і пропозиції. Очевидно, величина цін координує співвідношення попиту і пропозиції та поведінку суб'єктів ринку споживачів і виробників. Отже, ціна виконує функції інформації (інформує виробників і споживачів про співвідношення попиту і пропозиції на ринку), стимулу (стимулює обсяг виробництва та величину попиту) і координації (координує попит і пропозицію, поведінку суб'єктів ринку). Це видно на рис. 15, де зображено гіпотетичні криві попиту і пропозиції на одному графіку з використанням даних до рис. 7 і 13.

Припустимо, ціна 1 л бензину на ринку коливається від 20 до 100 гр. од., а обсяг продажів — від 2 до 10 млрд л на місяць.

Побудуємо криву попиту і криву пропозиції за наведеними даними. Очевидно, що за найнижчою ціною 1 л бензину попит буде максимальним і дорівнюватиме 10 млрд л (точка А). За найвищою ціною 1 л бензину 100 гр. од. попит на нього буде мінімальним і дорівнюватиме 2 млрд л (точка В). З'єднавши точки А і В, отримаємо криву попиту на бензин залежно від його ціни. Тепер побудуємо криву пропозиції бензину. За найнижчою ціною 1 л бензину 20 гр. од. пропозиція бензину буде мінімальною — 2 млрд л (точка D), за найвищою ціною 1 л бензину 100 гр. од. величина пропозиції буде максимальною — 10 млрд л (точка Е). З'єднавши точки D і Е, отримаємо криву пропозиції бензину залежно від його ціни. Позначимо криві словами "попит" і "пропозиція".

Рис. 15. Зрівноважена ціна

Потрібно звернути увагу на те, що за всіх рівнів цін зацікавленість виробників і споживачів не співпадає. Наприклад, при ціні 1 л бензину 40 гр. од. споживачі готові купити 8 млрд л бензину, але виробники продадуть лише 4 млрд л. Якщо ціна 1 л бензину становитиме 80 гр. од., то зацікавленість суб'єктів цілком зміниться: виробники готові продати 8 млрд л, але споживачі згодні купити лише 4 млрд л. І тільки при одній ціні 1 л бензину — в розглянутому прикладі вона дорівнює 60 гр. од., у точці перетину кривих попиту і пропозиції зацікавленість споживачів і виробників співпаде: перші продадуть 6 млрд л бензину, а другі придбають саме цю кількість бензину. За такою ціною бензину попит і пропозиція зрівнялись, зацікавленість споживачів і виробників співпала. В цьому прикладі ціна 1 л бензину 60 гр. од. буде зрівноваженою ціною (точка С). Стан ринку при такій ціні називається ринковою рівновагою. Ринкова рівновага — це ситуація, коли плани й інтереси продавців і споживачів на ринку цілком співпадають, а величина попиту дорівнює величині пропозиції. Зрівноважена ціна формується на ринку в результаті вільного і постійного коливання попиту і пропозиції на певний товар.

Зрівноважена ціна є водночас результатом і засобом взаємозв'язку та координації попиту і пропозиції. Результатом, оскільки формується в процесі вільного і постійного коливання співвідношення попиту та пропозиції, постійного вирівнювання цих величин за кожною ціною. Також зрівноважена ціна є основним засобом координації попиту та пропозиції, тим центром, навколо якого коливаються ринкові ціни. Завдяки зрівноваженій ціні формується загальна вигода ринкової торгівлі.

Ми вже розглянули поняття споживчого надлишку та надлишку виробника і зазначили, що ці надлишки є стимулами активізації споживача та виробника як суб'єктів ринку, стимулом формування попиту і пропозиції товарів на ринку. В розглянутому прикладі, коли відомий розмір зрівноваженої ціни, суб'єкти ринку продають і купують бензин по ціні 1 л 60 гр. од., при цьому кожен з них отримує свій надлишок. Виробник готовий був продавати бензин в обмеженій кількості по 20 гр. од. за 1 л, а фактично продає по 60 гр. од. за 1 л, тобто має надлишок виробника на кожному літрі проданого бензину в 40 гр. од. (60 - 20 = 40). Споживач був готовий заплатити у разі гострої потреби по 100 гр. од. за 1 л бензину, а фактично платить лише 60 гр. од. за 1 л, тобто надлишок споживача становить 40 гр. од. на кожному літрі (100 - 60 = 40). Надлишок виробника і споживчий надлишок становлять загальну вигоду торгівлі. Це економічна основа всіх ринкових угод з купівлі-продажу товарів, взаємної вигоди покупців і продавців одночасно. Обидва суб'єкти угоди отримують свою вигоду у вигляді економії своїх реальних витрат порівняно з тими, на які вони були згодні.