Главная Экономика Книги Політична економія - Оганян Г.А.

Політична економія - Оганян Г.А.

Розділ 2. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ РИНКУ

2.1. Ринок: сутність, функції та умови формування

1. Сутність ринку: альтернативні підходи.

2. Структура ринку. Критерії класифікації ринків.

3. Умови формування і моделі ринкової економіки.

Поняття ринку

Проблема вивчення сучасної теорії ринку надзвичайно важлива, адже світовий досвід показує, що найефективнішою формою організації економічного життя суспільства є ринкова економіка.

Для розуміння причин виникнення ринкової економіки, основних умов і принципів ефективного функціонування ринку, дії ринкового механізму потрібно розглянути, що таке ринок, з'ясувати основні його ознаки, структуру і функції.

Поняття "ринок" (англ. — market) — одна із найпоширеніших економічних категорій. Попри це нині існують різні альтернативні підходи до її визначення. Слід аналізувати це економічне поняття з точки зору розвитку суспільного виробництва й обігу. "Щоб з'ясувати природу ринку, — зазначає Ф. Котлер, — уявімо примітивне економічне співтовариство з чотирьох чоловік: рибалки, мисливця, гончара і фермера. Забезпечити себе необхідними товарами вони можуть так (рис. 3):

• перший спосіб: кожен з них може самостійно забезпечити себе всім необхідним;

• другий спосіб: кожен розглядає інших як своїх потенційних покупців;

• третій спосіб: з'являється нова особа, яку ми можемо назвати "купець" і яка розміщується десь у центрі між ними в місці під назвою "ринкова площа".

Спочатку ринок справді розглядали як базар, місце ринкової торгівлі (ринкову площу), де зустрічаються виробник і споживач (К. Макконнелл і С. Брю). Це пояснюється тим, що ринок виник ще в період розкладу первіснообщинного суспільства, коли обмін між общинами стає більш або менш регулярним, набуває форми товарного обміну, який здійснювався в певному місці і в певний час. З розвитком ремесла і міст торгівля розширюється, за ринками закріплюються певні місця (ринкові площі). Таке розуміння ринку збереглося і до наших часів як одне із значень ринку.

З поглибленням суспільного поділу праці і розвитком товарного виробництва визнання поняття ринку стає складнішим, що відображено в сучасній економічній літературі. Так, французький економіст і математик А. Курно вважав, що під терміном "ринок" слід розуміти не будь-яку ринкову площу, а загалом будь-який район, де відносини покупців і продавців вільні, і ціни легко й швидко вирівнюються. В такому трактуванні критеріями визначення ринку є свобода обміну і встановлення ціни. З подальшим розвитком товарного обміну, появою грошей, товарно-грошових відносин виникає можливість розриву актів купівлі-продажу в часі і просторі. Нині за наявності сучасних засобів зв'язку і транспорту виробник може увечері дати рекламу товару по телебаченню, зібрати замовлення по телефону і вже наступного дня розіслати товари поштою, не вступаючи у фізичний контакт з покупцем. Тому характеристика ринку тільки як місця торгівлі вже не відображає реальності, бо формується нова структура суспільного виробництва — сфера обігу. В результаті виникає нове розуміння ринку як форми товарно-грошового обміну (обігу). Так, у тлумачному словнику С. Ожегов дає визначення ринку як сфери товарного обігу, товарообороту. Проте, коли мова йде про ринок як сферу товарного обміну, слід мати на увазі, що це не просто сфера обміну (він може відбуватися і в неринковій формі, наприклад, у вигляді бартеру), а сфера обігу. Тобто така сфера, в якій обмін товарів здійснюється за суспільною оцінкою, що знаходить своє відображення у ціні.

Ринок як сфера обігу схематично представлений на рис. 4.

Отже, визначення ринку як сфери обігу значно ширше, оскільки включає не тільки товарний обмін, а й грошовий обіг, де збалансування актів купівлі-продажу досягається через ціни. Це положення має дуже велике значення, тому що лише ринок виконує роль механізму, через який досягається рівновага попиту і пропозиції, формування ціни, про що йтиметься далі.

Якщо розглядати ринок з позиції суб'єктів ринкових відносин, то виникає нове визначення ринку як сукупності існуючих і потенційних покупців товару, запропоноване Ф. Котлером. Англійський економіст В. Джевонс визначав ринок як певну групу людей, які вступають у тісні ділові відносини й укладають угоди щодо будь-якого товару. Разом з тим, наведені визначення не є вичерпними, оскільки в такому разі сутність ринку обмежена тільки сферою обміну і не охоплює відносини виробництва.

З появою товару "робоча сила" ринок набуває загального характеру, він проникає і в саме виробництво — купівля, крім засобів виробництва, робочої сили стає умовою виробництва і визначає форми поєднання факторів виробництва в умовах високорозвиненого товарного виробництва і ринку.

Відтворювальний аспект у характеристиці ринку досить важливий. Поняття ринку розширюється до розуміння його як елементу відтворювання сукупного суспільного продукту, як форми реалізації руху його складових. Ринок — це складне утворення, що, з одного боку, є сферою обміну, сукупністю процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого — забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення, його цілісність.

Між визначеннями ринку як сфери обігу і як сукупності конкретних економічних відносин є принципова відмінність: у першому разі наголошується на об'єкті ринкових відносин — наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів; у другому — на відносинах, які виражають сутність категорії "ринок".