special

Політична економія - Оганян Г.А.

Засіб нагромадження

Гроші виконують також функцію засобу нагромадження, або збереження вартості (утворення скарбів). Золото легко випадає з обігу, утворюючи скарб і зберігаючи (консервуючи) свою вартість, і так само легко у разі потреби повертається в обіг. За умов товарного виробництва значна частина металевих грошей, що перебуває у формі скарбу, надходить в обіг, а інша частина — залишає його. Крім того процес виробництва зумовлює необхідність нагромадження грошей і тимчасового вилучення їх із сфери обігу, адже кожен товаровиробник для придбання засобів і предметів праці має назбирати достатню суму грошей, а тому тією або іншою мірою він виступає нагромаджувачем скарбів. При цьому можуть нагромаджуватися не тільки золото або срібло, а й металеві та паперові знаки грошей. Періоди суспільних потрясінь і знецінення грошових знаків щодо благородних металів наочно демонструють фіктивність скарбів у формі неповноцінних грошей.

Засіб платежу

У результаті виникнення кредитних відносин між товаровиробниками гроші виступають засобом сплати боргового зобов'язання, виконують функцію засобу платежу. Продаж товарів у кредит означає відстрочення плати за нього. У такому разі гроші виконують свою роль ідеально, як міра вартості. Продавець стає кредитором, а покупець боржником. Засобом обігу у таких відносинах є вексель, тобто торгове зобов'язання, здатне до настання строку платежу виконувати роль грошей. Вексель виписується на спеціальному вексельному папері, у його тексті зазначається місце і час видачі, кому і ким виданий, термін і сума платежів. Вексель скріплюється іменним підписом векселедавця (боржника), кредитор зветься векселедержателем. Комерційна угода, за якою виникає таке грошове зобов'язання, у векселі не зазначається. Векселі нарівні з грошима використовуються для взаємних розрахунків, виконують функції засобу обігу і засобу платежу. Векселедержатель може розраховуватися із своїм кредитором за допомогою одержаного векселя, поставивши на ньому свій іменний підпис. Векселі переходять з рук у руки і продовжують вексельний обіг. Однак вексель ще не може служити загальним засобом вираження суспільної праці, затраченої на виробництво товарів. Він виражає відносини окремих товаровиробників. Межі вексельного обігу дуже вузькі, оскільки кредит надається лише тим виробникам, платоспроможність яких не викликає сумнівів. Поглиблення суспільного поділу праці і розширення товарних відносин між виробниками передбачає, що кредит може бути надано будь-якій особі. На допомогу приходять банки, які виникли у середньовіччі. Банки скуповують звичайні векселі і розплачуються банківськими векселями, що мають назву банкнот — банківських білетів, тобто кредитних грошей. Тому замість звичайних векселів випускаються банківські, і векселедавцем є не окрема особа, а банк.

Світові гроші

В обігу між різними країнами гроші виконують функцію світових грошей, яку може виконувати лише золото. У цьому разі гроші, за словами К. Маркса, скидають із себе національні мундири. У функції світових грошей золото має потрійне призначення:

• функціонує як загальний міжнародний платіжний засіб. У світовій торгівлі розрахунки здійснюють переважно за допомогою заліку боргових зобов'язань банками; якщо платежі країни перевищують її надходження, то вона вивозить золото як засіб платежу;

• є загальним купівельним засобом, коли країна негайно оплачує товари золотом;

• є загальним втіленням суспільного багатства.

Як загальний купівельний засіб світові гроші функціонують у разі оплати міжнародної товарної угоди наявними грошима (наприклад, придбання країною у надзвичайних умовах зерна, зброї тощо). Як загальне втілення суспільного багатства гроші у світовому обігу виступають тоді, коли багатство переноситься з однієї країни в іншу (при переказуванні підприємцями своїх грошей на зберігання за кордон, при наданні зовнішніх позик тощо). Для здійснення міжнародних платежів кожна країна потребує певного запасу золота, тому золото у вигляді скарбу одночасно є резервним фондом світових грошей.



 

Created/Updated: 25.05.2018