Главная Экономика Книги Політична економія - Оганян Г.А.

Політична економія - Оганян Г.А.

Формування суспільних потреб

Суспільству важливо мати вичерпну інформацію про тенденції, напрями й перспективи розвитку потреб — індивідуальних, сімейних, колективних, загальносуспільних, а також про структурні зрушення (зміни) в динамічному розвитку потреб. Це впливатиме на шляхи подальшого розвитку народногосподарського комплексу, сприятиме тому, щоб людська особистість стала суб'єктом формування та подальшого розвитку і вдосконалення самих потреб, а не лише була їх пасивним виробником.

Водночас процес формування потреб, зокрема економічних, повинні контролювати і регулювати суспільство, його функціональні органи з метою запобігти деформації потреб, пов'язаним з цим деструктивним явищам, які можуть призвести до "отруєння психології людини", підриву здоров'я окремих людей і нації загалом, до поширення наркоманії тощо. Важливо через органи державного регулювання, використовуючи вартісні, правові важелі, вживаючи виховних заходів, цілеспрямовано впливати на об'єктивні умови людської життєдіяльності, розвивати виробничу і соціальну інфраструктуру, що могло б спонукати кожного трудівника, підростаючі покоління до відтворення здорових потреб, спрямованих на всебічний розвиток і вдосконалення людської особистості.

Реальне життя, а не "маніловські мрії" за славнозвісним М. Гоголем, переконує, що у разі науково-технічної й технологічної відсталості виробництва, деформації його структури, незадовільного торговельного й культурного обслуговування, відсутності сучасних комунікаційних засобів у людей виникає нестримне бажання будь-що купувати престижні й дефіцитні товари. За таких обставин дієво регулювати потреби навряд чи можливо. Навпаки, таке регулювання може призвести до активізації тіньової економіки, криміналізації комерційних структур. При цьому травмується психологія людей, особливо підростаючих поколінь, утверджується споживацький культ. Отже, залежно від того, як розвивається і спрямовується виробничий процес, у суспільстві формуються і регулюються потреби. Ось чому важко переоцінити соціальне значення наукового обґрунтування економічних потреб, оскільки таке обґрунтування є методологічною основою розробки цілісної системи соціальних норм, вимірників рівня розвиненості соціальної сфери та її інститутів, динаміки реальних доходів різних категоріальних груп населення. Для вироблення активної економічної стратегії держави за умов ринкового механізму господарювання особливо важливо науково обґрунтувати оптимальний споживчий бюджет. Такий бюджет базується на системі нормативів і норм раціонального споживання благ і послуг. За умов адміністративно-командного механізму господарювання показники споживчого бюджету різних соціальних груп не афішувалися, хоча неофіційно обчислювалися органами державної статистики. Актуальність цього питання нині зростає, бо його вирішення не лише у площині теорії, а й практичного застосування дає змогу краще коригувати стратегічний економічний курс держави, розробляти заходи, спрямовані на істотне підвищення добробуту людей.

Соціальні нормативи мають постійно оновлюватися і вдосконалюватися з метою їх найкращої адаптації до трансформаційних перетворень, що відбуваються у постсоціалістичних країнах, які прагнуть якнайшвидше долучитися до здобутків світової цивілізації.