ЕКОНОМІЧНИЙ ОПТИМУМ [ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ОПТИМУМ] - траєкторія розвитку (в динаміці) чи стан (у статиці) економіч-ної системи, що є найкращим при її конкрет-них цілях у даних умовах і в конкретний час. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ [ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ] - Див. Потенціал економічний. ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН (ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ПОЛОЖЕНИЕ] - співвідношення між дохо-дами та їх витратами і можливість самостій-ного відтворення на будь-якому господар-ському суб'єкті ринку (індивідуальний під-приємець. приватна фірма, державне під-приємство, регіон, держава тощо). Розрізня-ють економічний стан стабільний, такий, що поліпшується або погіршується. ЕКОНОМІЧНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ [ЭКОНОМИЧЕСКИЙ СУВЕРЕНИТЕТ] - 1. Економіч-на незалежність держави, її право самостій-но вирішувати внутрішні і зовнішні економічні питання, без втручання в них будь-якої іншої держави. 2. Економічна свобода суб'єктів господарювання при виборі форм власності і сфери прикладання своїх знань, можливостей, професійної майстерності, способів розподілу доходів, споживання ма-теріальних благ. Вона невіддільна від еконо-мічної відповідальності громадян і реалізу-ється на базі законодавчих державних норм. ЕКОНОМІЧНИЙ ТРЕНІНГ [ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ТРЕНИНГ] - комп'ютеризована ділова гра, з допомогою якої можна робити оціночні розрахунки ефективності управлінських дій. ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ [ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ЦИКЛ] - постійні, періодично повто-рювані протягом ряду років піднесення і спад в економіці. Складається з кількох фаз: криза, депресія, пожвавлення і піднесення. Розрізняють короткі цикли - 5-10 років і довгі - 20-25 років. ЕКОНОМІЧНІ БЛАГА (ЭКОНОМИЧЕСКИЕ БЛАГА] - блага, одержані безпосередньо че-рез виробництво в результаті економічної діяльності. ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ [ЭКОНОМИЧЕСКИЕ РЫЧАГИ] - інструменти управління економікою, які є невід'ємною частиною гос-подарського механізму. Включають систему цін і тарифів, фінансово-кредитні операції, податки тощо. Е.в. допомагають змінювати стан об'єкта, здійснювати повороти для до-сягнення певних економічних результатів. Е.в. використовуються для регулювання економіки як на макрорівні, так і на мікро-рівні - для впливу на економічні процеси окремих підприємств, фірм. ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ [ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ОТНОШЕНИЯ] - сукупність суспільних виробничих відносин, що складаються між людьми в процесі відтворення ма-теріальних благ (у виробництві, розподілі, обміні і споживанні). ЕКОНОМІЧНІ ЗАКОНИ [ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ЗАКОНЫ] - беззаперечні, об'єктивні, стійкі, незмінні, тривалі причинно-наслідко-ві зв'язки і взаємозв'язки економічних явищ, дій, що проявляються у процесі виробниц-тва, розподілу, обміну, нагромадження і споживання матеріальних благ, послуг на різних ступенях розвитку суспільства. Вони є об'є-ктивними, оскільки виникають, проявля-ються, розвиваються і діють незалежно від волі і свідомості людей. На відміну від фізич-них, Е.з. не володіють властивістю всеосяж-ності і не ідентичні з законами природи, їх не слід ототожнювати і з юридичними (політи-ко-адміністративними) законами, які прий-маються, змінюються чи скасовуються лю-дьми. Але люди здатні їх пізнати й застосо-вувати у матеріальному житті, господарській діяльності, загалом керувати економічними процесами. Це закони виробничо-господар-ської діяльності, без якої і за межами якої ці закони не існують. Е.з. не властивий абсо-лютний характер; окремі люди, групи людей можуть у ході своєї економічної діяльності відхилятись від норм, правил, передбачених Е.з, Вони вивчаються і виявляються еконо-мічною наукою і бувають загальнодіючими, особливими, специфічними, стадіальними. Широковідомими Е.з. є закон попиту і про-позиції, закон зростання потреб.
|