Главная Политэкономия Основи економічної теорії: політекономічний аспект

Основи економічної теорії: політекономічний аспект

§ 5. Кон'юнктура ринку, випадки якісної визначеності її

Кон'юнктура ринку характеризується визначеними у часі та просторі певними співвідношеннями попиту і пропозиції, що фор-муються як сукупність товарно-грошових пропозицій під впливом конкретної комбінації діючих факторів. Визначальними показни-ками ринкової кон'юнктури є ціни, за якими продавці реалізують, а покупці купують товари чи послуги. Їхні конкретні величини за-знають коливань відповідно до пануючих тенденцій в русі попиту і пропозиції.

За необмеженої дії ринкових законів кон'юнктура ринку може змінюватися досить динамічно і характеризуватися різними стана-ми. Проаналізуємо основні з них, для чого використаємо поперед-ній приклад і спробуємо накласти обидва графіки один на другий (рис. 14). Отримаємо загальну картину взаємодії обох складових ринкової кон'юнктури - попиту і пропозиції.

Визначимо зміни в ринковій кон'юнктурі відповідно до пев-них співвідношень попиту і пропозиції. Детермінуючим загальним фактором зрушень є значення ціни. Рухаючись вертикально за графіком, встановимо різні випадки залежності між усіма (трьома) складовими ринкової кон'юнктури - ціною, обсягом попиту і об-сягом пропозиції. Типовими будуть три основних якісних стани ринкової кон'юнктури: дефіцит, надлишок товару і ринкова рівно-вага. -

У діапазоні значень ціни від 300 до 500 г. о./т, тобто в межах значень кривих попиту та пропозиції, визначених точками Д1- Г1 -В1В-Г-Д1 маємо дефіцит продукції на ринку. Дефіцит харак-теризує певний стан кон'юнктури ринку, коли платоспроможний попит перевищує пропозицію при фіксованому значенні ціни. У нашому випадку будь-якому вираженню ціни в зазначеному діапа-зоні відповідатиме значення обсягу попиту, більше за значення

обсягу пропозиції. Різниця між відповідними значеннями є кількіс-ним вираженням величини дефіциту або незадоволеного попиту. На графіку це горизонтальна відстань між відповідними точками на кривій пропозиції та кривій попиту. Наприклад, при ціні продукту 400 г. о./т величина дефіциту становитиме Г - Г1 = 16 - 7 = = 9 тис. т. Саме на таку кількість товару буде не задоволене пла-тоспроможний попит при величині ціни на товар і пропозиції, що склалися.

Дефіцитна кон'юнктура ринку може бути короткочасною (ви- падковою), а може мати сталий характер. Короткочасний дефіцит на ринку може виникати як у системі переважно ринкового, так і позаринкового регулювання економіки. Він відбиває тимчасові дис-пропорції у відтворенні певного продукту і частіше пов'язаний із структурними зрушеннями в економіці, порушеннями циклічності виробництва, ціновими факторами.

Тривалого характеру дефіцитові надають певна система еконо-мічних відносин та принципові засади відповідної моделі господа-рювання.

За певних економічних умов дефіцит як стійка диспропорція попиту і пропозиції набуває загального, тривалого характеру. Зна-ходячи вираження на мікроекономічному рівні, на рівні конкрет-ного споживача і виробника товару, цей рід дефіциту є макро-економічною, тобто загальною для народного господарства, харак-теристикою. Позаринкова і позацінова природа такого роду дефі-циту криється в принципових засадах господарського механізму певної економічної системи. Відомий угорський економіст Янош Корнії вважає можливим навіть класифікувати за цією ознакою основні сучасні типи господарювання як ресурсообмежену (інши-ми словами, постійнодефіцитну) економіку та економіку обмеже-ного попиту.

Класичним прикладом ресурсообмеженої економіки тривалий час була економіка СРСР та країн Східної Європи. Внаслідок функ-ціонування адміністративно-командної моделі управління економі-кою цих країн виробилася специфічна господарська система. Ха-рактерними її ознаками є: відокремлення власника від виробника, а функції безпосереднього господарювання від функції управління і планування; відсутність ринкового контролю співвідношення ви-робництва і реальної потреби в товарах, планування "від досягну-того"; безмежність державної бюджетної підтримки нерентабель-ного виробництва; символічність економічних стимулів праці та впливу цін на поведінку виробника, стійка інвестиційна напруже-ність тощо.

Протилежним станом ринкової кон'юнктури є надлишок товару на ринку. Товарний надлишок характеризує стан ринкової кон'юнк-тури, коли за певної ціни пропозиція товару на ринку перекриває платоспроможну потребу в ньому, тобто перевищує попит. Зверне-мося до графіка, наведеного на рис. 14. ВсИшачення попиту і про-позиції, що відповідають надлишковому стану ринкової кон'юнк-тури, містяться на кривих попиту і пропозиції у межах точок А-Б-ЯВ,-5,-А,. Значення попиту і пропозиції у визначених межах відповідають значенням ціни товару від 500 до 700 г. о./т. Будь-якому значенню ціни в цьому випадку відповідатиме зна-чення пропозиції, що перевищує значення попиту. Горизонталь-на дистанція між точками кривих попиту і пропозиції кількісно характеризує розміри надлишкової пропозиції товару. Цей над-лишковий товар не буде куплений споживачем за ціною, що вста-новлена на нього в межах кількісно визначеного попиту. В на-шому прикладі при ціні 600 г. о./т обсяг надлишкового товару становитиме: Б1 - Б = 17 - 9 = 8 тис. т. Саме цей обсяг про-понованого товару не зможе знайти свого покупця при ціні 600 г. о./т.

Як і у випадку з дефіцитною ринковою кон'юнктурою, надли-шок товару на ринку може бути тимчасовим чи стабільним. Ілюс-трацією екстремального вияву періодичної надлишкової кон'юнк-тури ринку можуть бути кризи перевиробництва товарів.

Соціально-економічні передумови стійкого перевищення пропо-зиції над товарним попитом виникають при безпосередньому зв'язку товаровиробника з ринком, з покупцем як представником завжди конкретного платоспроможного попиту. Поєднання економічної са-мостійності товаровиробника з економічною відповідальністю за результати господарювання робить Пошук покупця продукції зако-ном економічного виживання і розвитку. Виникає конкуренція виробників за право реалізувати свою продукцію покупцеві, що веде до насичення ринку товарами.

Сучасна модель змішаної економіки, що спирається на зазна-чені принципи, постійно відтворює деякий надлишок матеріаль-них, трудових, інвестиційних ресурсів. Велику роль у цьому про-цесі відіграє стимулюючий вплив цін при паралельному цілеспря-мованому державному регулюванні попиту засобами фінансово-монетарного і фіскального (податкового) впливу.

І нарешті, виділимо ще один істотний стан ринкової кон'юнкту-ри, що характеризується точкою збігу значень попиту і пропозиції, - стан ринкової рівноваги, тобто повну відповідність обсягу пропо-зиції та обсягу попиту за умови встановлення певного рівня ціни, що задовольняє продавців і покупців товару. Така кон'юнктура ринку є, як правило, короткочасною, якщо мати на увазі постійне балан-сування значень попиту і пропозиції навколо точки рівноваги. Рин-кову рівновагу як бажаний стан кон'юнктури неможливо зафіксу-вати на тривалий термін. Це суперечило б дії раніше зазначених рухливих факторів. Суперечність між потребою у збалансованості попиту і пропозиції та об'єктивно обмеженими можливостями їх підтримання є основною в системі причин неефективності центра-лізованого директивного планування виробництва.

Кількість товару на ринку дорівнює платоспроможному попиту на нього при встановленні ціни на товар, що характеризується як ціна рівноваги.