Главная Финансы Аналіз банківської діяльності - Герасимович А.М.

Аналіз банківської діяльності - Герасимович А.М.

9.2. Аналіз операцій із банківськими платіжними картками

9.2.1. Мета та завдання аналізу операцій із банківськими платіжними картками

Операції з банківськими платіжними картками є досить новим напрямом банківського бізнесу, який, з одного боку, розширює спектр послуг банку, задовольняючи тим самим зростаючі потреби клієнтів, з іншого боку — є потужним джерелом ресурсів як в іноземній, так і в національній валютах.

Відповідно до чинного законодавства, платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Для забезпечення розрахунків з використанням платіжних карток банки виконують функцію емісії та еквайринг. Емісія платіжних карток передбачає відкриття карткового рахунка і випуск платіжної картки певної платіжної системи.

Еквайринг — діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операціями з використанням платіжних карток.

Таким чином, емісія банківських платіжних карток передбачає відкриття карткових рахунків, залишки за якими є додатковим джерелом ресурсів. З цією метою банки залучають до карткового бізнесу різні категорії клієнтів, пропонуючи різноманітні умови обслуговування.

Банківські платіжні картки можуть мати дебетову та кредитову схеми обслуговування.

Дебетова схема — платіжна схема, що передбачає розрахунки за операціями з платіжною карткою в межах власних коштів клієнта, які обліковуються на його картковому рахунку.

Кредитна схема — платіжна схема, що передбачає виконання розрахунків за операціями з платіжною карткою за рахунок кредиту банку.

Зауважимо, що практично кредитна картка надається клієнтові на умовах забезпечення кредитного ризику. Найчастіше у практиці банків використовуються форми гарантійних депозитів, які теж забезпечують формування ресурсної бази банку. За операціями агентів, що розповсюджують платіжні картки у банках—членах МПС, розміщують гарантійні депозити, які теж є додатковим джерелом ресурсів.

Аналіз діяльності банку з використанням міжнародних платіжних карток проводиться з метою з’ясування доцільності здійснення цих операцій як для самого банку, так і для його клієнтів, а також для доцільності його участі у міжнародних платіжних системах. Зважаючи на те, що оцінка результатів діяльності одного банку недостатня для певних висно вків щодо розвитку неторговельних операцій банку, необхідно використати дані про операції з платіжними картками інших українських банків, які є членами міжнародних платіжних систем.

У табл. 9.12 наведено обсяг емісії платіжних карток на ринку України.

Таблиця 9.12

ОБСЯГ ЕМІТОВАНИХ КАРТОК VISA INTL. І MASTER CARD СТАНОМ НА 01.06.2002 р., шт.*

* Джерело: Інформація Української асоціації банків—членів Master Card.

Як видно з даних табл. 9.12, лідерами в емісії платіжних карток міжнародних платіжних систем є системні банки, що входять до групи великих. Розгалужена філійна мережа, реалізація зар-платних проектів, вивчення конкурентного ринку, високий рівень роботи з клієнтом та бачення керівництвом банку пріоритетів розвитку карткового бізнесу, інвестування значних інвестицій у його розвиток сприяли певним результатам.

Для того щоб оцінити конкурентне становище банку на національному ринку карток, використаємо дані банків України, які є членами Української асоціації банків—членів Master Card.

З наведених даних таблиць 9.13—9.15 видно, що банки України однаковою мірою є прихильниками обох платіжних систем. Наприклад, у структурі емісії Приватбанку карти VISA intl. становлять 79,82 % проти 20,18 % Master Card, а в банку Правекс співвідношення на користь карток Master Card. Така інформація необхідна для вивчення конкурентного становища ринку, його структури та тенденцій, з тим щоб орієнтуватись на найменш зайняті ніші ринку.

Таблиця 9.13

ПИТОМА ВАГА УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ У ЗАГАЛЬНОМУ ОБСЯЗІ ЕМІСІЇ КАРТОК MASTER CARD В УКРАЇНІ СТАНОМ НА 01.06.2002 р.

Таблиця 9.14

ПИТОМА ВАГА УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ У ЗАГАЛЬНОМУ ОБСЯЗІ ЕМІСІЇ КАРТОК VISA INTL. В УКРАЇНІ СТАНОМ НА 01.06.2002 р.

Таблиця 9.15

ПИТОМА ВАГА КАРТОК У ЗАГАЛЬНІЙ ЕМІСІЇ КАРТОК ПО ОКРЕМИХ БАНКАХ СТАНОМ НА 01.06.2002 р.

Відповідно до чинного законодавства міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказування грошей з однієї країни в іншу.

Найвідомішими у світі є VISA International, American Express, Diners Club International, Master Card International. На сьогодні найбільшою міжнародною платіжною організацією у світі є VISA International, на яку припадає 60 % ринку банківських карток. Другою за світовими показниками є Master Card International, вона володіє 30 % світового ринку. Майже у такому співвідношенні розподіляється картковий ринок України, перевагою якого є картки міжнародної платіжної системи VISA Intl., їх кількість у загальному обсягу карткових продуктів становить близько 53 %, а Europay Intl., відповідно 47 %.

Необхідним та впливовим фактором розвитку карткового ринку є оснащеність банку обладнанням для виконання еквайрингу. Для цього доцільно вивчити фондооснащеність ринку провідних банків.

Таблиця 9.16

КІЛЬКІСТЬ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК СТАНОМ НА 01.06.2002 р., шт.

З наведеної таблиці видно, що на національному картковому ринку великі банки-емітенти є одночасно і лідерами у сфері еквайрингу. Отже, для зміцнення своїх позицій банку доцільно розширювати свою еквайрингову діяльність за рахунок розширення мережі обслуговування та розвитку конкурентоспроможних тарифів.