Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік у галузях економіки - Захожай В.Б.

Бухгалтерський облік у галузях економіки - Захожай В.Б.

4.11. Оподаткування сільськогосподарських підприємств

Сільськогосподарські підприємства в Україні оподатковуються за двома системами оподаткування незалежно від форми власності:

• на загальних засадах;

• за спрощеною системою оподаткування.

При оподаткуванні на загальних засадах сільськогосподарські підприємства-виробники сплачують такі податки та збори:

• податок на додану вартість;

• податок на прибуток підприємств;

• податок на землю;

• комунальний податок;

• збір на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

• збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

• плата за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

• збір до державного інноваційного фонду;

• збір на спеціальне використання природних ресурсів. Особливості нарахування, обліку та сплати ПДВ. При здійсненні операцій з продажу молока і операцій з продажу м'яса в живій вазі є деякі особливості обкладення ПДВ. У п. 11.21 статті 11 Закону про ПДВ зазначено: "До 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва".

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку, затвердженого Постановою КМ України № 805, сільськогосподарські товаровиробники, реалізовуючи переробним підприємствам м'ясо в живій вазі і молоко, нараховують ПДВ на оборот з реалізації цих продуктів за нульовою ставкою. При цьому в декларацію включають податковий кредит (ПДВ, сплачений (нарахований до сплати) постачальникам) до відшкодування.

Переробні підприємства на суму обороту з реалізації продуктів, виготовлених з м'яса і молока, прийнятого свого часу від сільгоспвиробників, нараховують ПДВ і перераховують цей податок на окремо відкритий для цього рахунок. При цьому відповідно до п. 10 Порядку, затвердженого Постановою КМ України № 805, переробні підприємства для обліку ПДВ ведуть окремі субрахунки: 6411 "ПДВ з реалізації молока і молочних продуктів" і 6412 "ПДВ з реалізації м'яса і м'ясопродуктів". У бухгалтерському обліку переробного підприємства ці рахунки кореспондують при нарахуванні ПДВ з рахунком 701. Суми нарахованого таким чином ПДВ можуть зменшуватися за рахунок ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам, продукція (роботи, послуги) яких пов'язана з виготовленням молочних і м'ясних продуктів з сировини, прийнятої від сільгоспвиробників. Кредитове сальдо рахунків 6411 і 6412, виведене на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) являє собою розмір дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.

У бухгалтерському обліку підприємств, що переробляють м'ясо і молоко, прийняті від сільгоспвиробників, проведення з нарахування і сплати ПДВ (іншими словами: перетворення ПДВ в дотації) мають такий вигляд (табл. 4.14).

Таблиця 4.14

Кореспонденція рахунків з обліку ПДВ

У свою чергу, сільськогосподарські товаровиробники на підставі квитанцій, виданих переробними підприємствами за фактом прийняття від них м'яса в живій вазі і молока, відображають у бухгалтерському обліку таким чином (табл. 4.15).

У разі, якщо сільськогосподарський товаровиробник самостійно, у власних переробних цехах переробляє виготовлене ним м'ясо і молоко, а потім їх реалізовує, сума податку на додану вартість, нарахована у зв'язку з цією реалізацією і належна до сплати в бюджет (як різниця між кредитовими і дебетовими оборотами відповідного субрахунка ПДВ), повністю залишається в

Таблиця 4.15

розпорядженні цього виробника і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. Таким самим чином сільгоспвиробники розпоряджаються і ПДВ, нарахованим у зв'язку з реалізацією молока, худоби, птиці, вовни.

У бухгалтерському обліку сільгоспвиробника операції нарахування і цільового спрямування ПДВ, що використовується як дотації, відображаються у такий спосіб (табл. 4.16).

Таблиця 4.16

Кореспонденція рахунків з обліку ПДВ

Кореспонденція рахунків з обліку ПДВ

Кредитове сальдо рахунка 48 становить суму нарахованих дотацій, які повинні використовуватися сільгоспвиробником з метою підтримки власного виробництва тваринницької продукції.

Якщо сальдо податкового кредиту перевищує сальдо податкових зобов'язань, такий податковий кредит має бути покритий податковими зобов'язаннями наступного звітного періоду.

У разі нецільового використання дотацій (коштів, перерахованих самим сільгоспвиробником на окремий банківський рахунок або отриманих від переробних підприємств) ці кошти в розмірі, встановленому як сума, використана не за цільовим призначенням, підлягають вилученню до бюджету.

Фіксований сільськогосподарський податок. Спрощена система оподаткування передбачає сплату фіксованого сільськогосподарського податку, який введено на території України Законом "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.98 № 320-ХІV із змінами та доповненнями. Законом визначено, що фіксований сільськогосподарський податок — це податок, який не змінюється до 1 січня 2004 р. і справляється з одиниці земельної площі.

Сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм можуть стати платниками фіксованого сільськогосподарського податку лише за умови, що сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 % загальної суми валового доходу підприємства. Якщо валовий дохід сільськогосподарського підприємства у звітному періоді від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції переробки становить менше 50 % загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є:

• сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законом України;

• селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції;

• власники земельних ділянок і землекористувачі, у тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників і землекористувачів земельних ділянок,

переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби. Сплата фіксованого сільськогосподарського податку звільняє сільськогосподарське підприємство від сплати інших податків і зборів:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на землю;

- податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- комунального податку;

- збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- збору на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування України;

- збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства);

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

- збору до Державного інноваційного фонду.

Законом "Про фіксований сільськогосподарський податок" встановлено, що інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються платниками фіксованого сільськогосподарського податку в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України. До таких податків і зборів належать: податок на додану вартість, акцизний збір, прибутковий податок з громадян, мито, державне мито, рентні платежі, податок на промисел, збір за забруднення навколишнього середовища.

Слід зазначити, що Указом Президента України "Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" від 02.12.98 № 1328/98 звільнено від сплати податку на додану вартість з 01.01.99 до 01.01.04 сільськогосподарських товаровиробників щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою. Указом обумовлено, що від сплати податку на додану вартість звільняються лише ті сільськогосподарські товаровиробники, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період, становить не менше 50 % загальної суми валового доходу підприємства.

При визначенні валового доходу сільськогосподарського підприємства — платника фіксованого податку слід керуватись Положенням про порядок справляння і обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженим постановою КМ України від 23.04.99 № 658. Положенням установлено, що валовий дохід платника фіксованого податку визначається як загальна сума доходів від усіх видів його діяльності, отримана (нарахована) за звітний період у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній економічній зоні, так і за її межами.

Статтею 8 Закону встановлено, що об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробникові у власність або наданих йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Щодо оренди сільськогосподарських угідь, то це питання конкретизовано в п. 9 Положення № 658. Положенням визначено, що у разі, коли платник фіксованого податку здає сільськогосподарські угіддя в оренду, орендовані площі не можуть включатись до розрахунку фіксованого податку орендарями. У разі, коли сільськогосподарські угіддя здаються в оренду неплатником фіксованого сільськогосподарського податку, орендовані площі включаються до розрахунку суми фіксованого сільськогосподарського податку орендарями. В обох випадках орендарем вноситься передбачена договором орендна плата за землю. У разі, коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь у зв'язку із набуттям права землевласника або землекористувача, відповідно, землевласник або землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки разом з витягом з державного земельного кадастру про склад земельних угідь та їх грошову оцінку. Державні землевпорядні організації уточнюють грошову оцінку сільськогосподарських угідь у зв'язку із зміною їх складу й повідомляють про це платників податку та органи державної податкової служби.

Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встановлені Законом України з розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 р., відповідно до Методики, затвердженої КМ України, в таких розмірах:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5 %;

• для багаторічних насаджень — 0,3 %.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку, які здійснюють господарську діяльність у гірських зонах і поліських територіях, сплачують податок з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до їх грошової оцінки в таких розмірах:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,3 %;

• для багаторічних насаджень — 0,1 %.

Належність сільськогосподарських угідь до гірських зон і поліських територій визначається на підставі Закону України "Про статус гірських населених пунктів України" від 15.02.95 № 56/95 ВР і Постанови КМ України "Про визначення поліських територій України" від 25.12.98 № 2068.

Перелік платників фіксованого сільськогосподарського податку, на яких поширюються ставки податку, встановленого для гірських зон і поліських територій, затверджується щороку до 15 січня на пленарних засіданнях обласних рад за поданням районних державних адміністрацій.

Належна до сплати сума фіксованого податку визначається платником податку виходячи зі ставок податку, площі сільськогосподарських угідь та їх грошової оцінки, розрахованої за Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою Постановою КМ України від 23.05.95 № 213.

Розрахунок податку складається за формою, встановленою порядком розрахунку, який затверджено наказом ДПА України від 27.04.99 № 230. Розрахунок податку щороку до 1 лютого подається платником податку до органу податкової служби за місцезнаходженням платника податку. Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця. Податок сплачується щомісяця в розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку у таких розмірах: І квартал — 10 %; II квартал — 10 %;

III квартал — 50 %;

IV квартал — 30 %.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку мають право на вибір форми сплати податку у грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції протягом податкового року.

Для розрахунку сільськогосподарською продукцією в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку використовуються певні співвідношення однієї тонни пшениці до вартості однієї тонни відповідної продукції, що встановлюються щороку. Цей розрахунок здійснюється продукцією ранніх зернових культур до 15 жовтня, пізніх зернових культур — до 1 грудня, продукцією тваринництва — щомісяця. При поставці продукції в товаротранспортній накладній платника фіксованого податку роблять запис "В рахунок сплати фіксованого сільськогосподарського податку" (табл. 4.17).

Таблиця 4.17

Кореспонденція рахунків при нарахуванні фіксованого сільськогосподарського податку в бухгалтерському обліку підприємства

Додаток до Методичних рекомендацій по визначенню питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства

(назва сільгосппідприємства)

(адреса сільськогосподарського підприємства)

РОЗРАХУНОК визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства

за 200 _ рік

тис. грн., з одним десятковим знаком

Керівник підприємства_________

М. П.

Головний бухгалтер _________

Особливістю тут слід відмітити розподілення доходів від реалізації продукції згідно з Методичними рекомендаціями з визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства, затверджені Міністерством аграрної політики України від 29 грудня 2002 р.

Приведена методика розрахунку має на меті встановити, який відсоток від загальної суми валового доходу підприємства складає дохід, одержаний від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки на власних переробних підприємствах і на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства. Якщо після проведення розрахунку сума доходу (виручки) сільськогосподарських підприємств, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 % від загальної суми валового доходу підприємства, то такі підприємства, згідно зі ст. 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (320-14), за наявності сільськогосподарських угідь, є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Організація обліку сільськогосподарського підприємства.

2. Чинники, що впливають на організацію обліку у сільському господарстві.

3. Організація оплати праці в сільському господарстві.

4. Особливості обліку капіталу сільськогосподарського підприємства.

5. Класифікація основних засобів сільськогосподарського підприємства.

6. Облік витрат на формування основного стада.

7. Бухгалтерський облік тварин на вирощуванні та відгодівлі.

8. Принципи обліку витрат на виробництво сільськогосподарської продукції.

9. Калькулювання собівартості продукції рослинництва.

10. Калькулювання продукції тваринництва.

11. Облік собівартості допоміжних виробництв.

12. Порядок відображення товарообмінних операцій.

13. Бухгалтерський облік доходів сільськогосподарського підприємства.

14. Порядок визначення фінансових результатів сільськогосподарського підприємства.

15. Особливості проведення інвентаризації на сільськогосподарських підприємствах.

16. Особливості оподаткування сільськогосподарських виробників.

17. Особливості обліку у фермерських господарствах