Главная Культурология Культурологія - Гриценко Т.Б.

Культурологія - Гриценко Т.Б.

6.5.6. Відродження в Англії

Англія у XVI ст. переживала розквіт театру й драматургії, але її образотворче мистецтво нічим особливо не відзначилося. Кальвіністська релігійна реформа, що була здійснена пуританами, виявилася тут надто послідовною у своєму іконоборництві: вона ліквідувала монастирі – основні центри художньої культури. Таким чином повністю припинився розвиток релігійного живопису. Розвиток світського мистецтва тут гальмувався відсутністю необхідної традиції. Англійські монархи надавали перевагу іноземним художникам, і так тривало досить довгий час. Піднесення національного англійського живопису розпочалося лише у XVIII ст.

Театральне мистецтво Англії доби Відродження

На англійському ґрунті у творчості видатного драматурга Вільяма Шекспіра досягнув своєї вершини європейський театр доби Відродження. Театр Шекспіра не тільки був підсумком розвитку національного англійського театру, але певною мірою підсумовував досягнення усієї попередньої драматургічної культури давнини і нового часу. Одночасно творчість Шекспіра відкривала перспективи для подальшого розвитку театру й драми на шляху соціально-філософського осмислення життя і глибокого розкриття внутрішнього світу людини.

Нестримна радість життя, уславлення здорової, сильної, відважної людини з яскравими емоціями та сміливими думками – такі риси притаманні першим п’єсам Шекспіра (комедії «Приборкання непокірної», «Сон літньої ночі», «Два веронці», «Комедія помилок», «Багато галасу даремно», «Дванадцята ніч»). У них виражена важлива ренесансна думка: про людину судять не за одягом і званням, а за її розумом, відвагою, благородством. Перша велика трагедія Шекспіра – «Ромео і Джульєта», потім «Юлій Цезар», «Гамлет», «Король Лір», «Макбет», «Отелло». Багато людських пристрастей, злети і падіння зобразив великий драматург: нестерпний тягар душі принца Датського, тяжкі страждання обманутої довіри Отелло, розчарування короля Ліра, муки сумління Макбета. Характери людей та обставини, в яких вони діють, зображені Шекспіром у всій складності і глибині, у русі, розвитку, змінах. Вони – творіння великого пророчого митця, який знав, наскільки багатоманітне життя.

Творчість Шекспіра просякнута справжнім гуманізмом, але гуманізмом трагічним. Це усвідомлення трагедії кожної окремої людини у суспільстві, усвідомлення напруги тієї боротьби, яку людина веде з жорстоким суспільством, боротьби майже безнадійної, але все ж таки необхідної.

Головна риса трагедій Шекспіра («Гамлет», «Король Лір», «Макбет» та ін.) – у зіткненні реального й ідеального. Тут можна бачити, як ренесансний синтез трансформується в антагонізм. Особливістю пізнього гуманізму є його амбівалентність. Вона виявляється і в характері багатьох персонажів Шекспіра. Найяскравіше це виявилося у характері Гамлета. Він і слабкий, і сильний, і дієвий, й інфантильний герой. Але не тільки він містить у своєму характері різні можливості. Хто такий Лір – деспот чи шляхетна людина- А Отелло – дикун, що ледве прикриває свою примітивність подобою цивілізованої людини чи шляхетний гуманіст? Інші персонажі шекспірівських трагедій також ставлять перед нами подібні дилеми*40.

*40: {Аникст А.А. Ренессанс, маньеризм и барокко в литературе и театре Западной Европы. // Проблема стилей в западноевропейском искусстве XV-XVIII веков. Ренессанс. Барокко. Классицизм / Под ред. Б.Р.Виппера, Т.Н.Ливанова. - М.: Наука, 1966. – С. 217-218.}

У творчості Шекспіра виявлені характерні особливості літератури й драми Пізнього Відродження – сполучення різнорідних жанрових елементів. Це славнозвісне змішування трагічного й комічного досягає найбільшої гостроти у трагедіях «Гамлет» і «Король Лір». У «Гамлеті», наприклад, сполучені твереза життєва правда і фантастичний образ із потойбічного світу.

Для пізнього гуманізму в цілому було характерним посилення безпосередньо життєвого змісту драматургії. Стиль шекспірівських п’єс свідчить, що зникає значна доля риторичності. Виконання стає більш натуралістичним. У «Гамлеті» міститься теоретична платформа театрального мистецтва нового типу. Вустами самого героя заперечується стара риторично-декламаційна манера з її крайнощами й перебільшеннями. Гамлет засуджує акторів, котрі «рвуть пристрасть на шматки». Він радить акторам: «рухайтеся відповідно до діалогів, говоріть, слідкуючи за рухами, з тим лише застереженням, щоб це не виходило за межі природного»*41.

*41: {Аникст А.А. Ренессанс, маньеризм и барокко в литературе и театре Западной Европы. // Проблема стилей в западноевропейском искусстве XV-XVIII веков. Ренессанс. Барокко. Классицизм / Под ред. Б.Р.Виппера, Т.Н.Ливанова. - М.: Наука, 1966. – С. 218-219.}

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Поясніть значення терміну «Північне Відродження».

2. Як відбувалося зародження гуманізму у країнах Північного Відродження?

3. Що характерне культурі Північного Відродження?

4. Підготуйте коротке повідомлення «Література Північного Відродження».

5. Допишіть речення:

Гуманізм Північного Відродження поділяється на періоди: ... .

Гуманісти першого періоду Північного Відродження - це ... .

Для другого періоду розвитку гуманізму є характерним ... .

З 70-х рр. XVI ст. центром гуманізму стає ... .

Результати діяльності заальпійської школи елліністики виявилися у творчості ... .

Головна відмінність між італійським та північним гуманізмом полягає в ... .

6. Дайте характеристику кожного періоду гуманізму Північного Відродження.

7. У чому полягає відмінність італійського ренесансного гуманізму і гуманізму Північного Відродження?

8. Чому Нідерланди XV ст. стали найяскравішим після Італії вогнищем європейського мистецтва?

9. Розкажіть про Відродження у Німеччині.

10. Чому місто Нюрнберг вважають центром німецького гуманізму?

11. Підготуйте повідомлення на одну із запропонованих тем: «Ренесанс у Франції», «Відродження в Англії».

12. Напишіть реферат на одну із запропонованих тем:

Нідерланди в добу Відродження (Рубенс, Ван Ейк, Рембранд)

13. Розкажіть про Ренесанс у Німеччині.

14. Підготуйте повідомлення «Розвиток гравюри у добу Відродження».