Главная Прочие дисциплины Книги Математичне програмування - Наконечний С.І.

Математичне програмування - Наконечний С.І.

ПЕРЕДМОВА

Головне завдання фахівців з економіки та підприємництва — керувати економічними системами, розробляючи і впроваджуючи стратегічні та тактичні плани. Керування економічними системами — це, по суті, використання знань про системи, здобуття нової інформації та застосування її з метою відшукання найефективніших способів досягнення заданих результатів. Організаційна форма, що має будуватися не за бюрократичним принципом, а на засадах адхократії*1, стає структурою холдингового типу: за таких умов координується робота багатьох тимчасових груп, які розпочинають і припиняють свою діяльність згідно з темпами змін у навколишньому середовищі.

*1: {Адхократія — влада інтелектуалів, залучених для розв’язування конкретної задачі.}

Отже, для керування економічними системами необхідна інформація. Людство вступило у ХХІ століття, у якому стрімко відбуваються процеси інформатизації та інтелектуалізації суспільства.

Знання та індивідуальний підхід перетворюються на основну цінність інформатизованого суспільства. Більш того, головним фактором для людини стає не абсолютний дохід, а, як стверджує Р. Інглегарт, ступінь безпечності, статус і якість життя. Прагнення до матеріальних цінностей змінюється на прагнення до самовираження, пошуку сенсу життя, бажання залишити свій слід у ньому. Дедалі більше людей на Заході надають перевагу праці не найдохіднішій, а творчо цікавій, яка дає змогу самореалізуватися. Те, що К. Маркс і Ф. Енгельс цілком справедливо визначали як суспільство вільної індивідуальності, починає виявлятися у країнах Заходу*2.

*2: {Удовик С. Л. Государственность Украины: истоки и перспективы. — К.: Ваклер, 1999. — С. 31—32.}

Наразі ми стаємо свідками інтелектуалізації та інформатизації західного суспільства і можемо бути впевненими, що цей процес не обмине Україну. Наша країна має до цього готуватися, розвивати наукові дослідження, виховувати відповідних фахівців і, що найважливіше, таких, котрі мають відповідний рівень знань.

На наших очах пройшла комп’ютерна революція. У домівках з’явилися комп’ютери, оснащені сучасним програмним забезпеченням з широкими можливостями. Завдяки Інтернету наше суспільство має змогу використовувати у своїй діяльності світові досягнення науки, культури тощо. Десять років тому такий перебіг справ мало хто міг передбачити. Немає сумніву, що у наступному десятиріччі комп’ютер стане таким же поширеним, як і телефон.

Інформатизація суспільства — закономірний процес. Наприклад, у США злам припав на 1991 рік, коли вперше витрати на придбання інформаційної техніки (112 млрд дол.) перевищили витрати на придбання промислового обладнання (107 млрд дол.)*3. Цей рік можна вважати першим роком інформаційної ери. Відтоді різниця між зазначеними витратами постійно збільшується. Зростання ролі знань, сучасних технологій, добування нової важливої для керування інформації притаманне інформатизованим суспільствам. С. Л. Удовик вдало на прикладі компаній «ІВМ» та «Microsoft» показав сутність і переваги використання інформаційних технологій. Наприкінці 1996 року ринкова вартість компанії «Microsoft» становила 85,5, а «ІВМ» — 70,7 млрд дол., хоча остання продавала набагато більше продукції. Окрім того, вартість основних виробничих засобів та устаткування «ІВМ» сягає 16,6 млрд дол., а «Microsoft» — не перевищує 930 млн дол. Отже, з позиції індустріального суспільства основною вартістю «Microsoft» є «повітря» — ідеї, думки, набутий працівниками досвід, престижне ім’я, можливості, особливо можливості перспективні, а також розумні й творчі голови службовців. Як вдало висловився Д. Танскотт з приводу «Microsoft», активи компанії щовечора розходяться по домівках. Більш того, з погляду матеріальних активів інша добре відома у нас компанія — «Visa International» — просто не існує, хоча й здійснює фінансові угоди на третину трильйона доларів за рік*4.

*3: {Удовик С. Л. Государственность Украины: истоки и перспективы. — С. 28.}

*4: {Там же. С. 27—28.}

Зауважимо, що в розвинутих країнах чисельність працівників, зайнятих у сфері виробництва, з року в рік зменшується. Так, нині у США частка таких працівників становить близько 10 %, а в інтелектуальних сферах зайнято вже майже 60 %*5.

*5: {Танскотт Д. Электронно-цифровое общество. — К.: INT; М.: Рефл-бук, 1999. — С. 10.}

Принагідно зазначимо, що рівень рентабельності у виробничій сфері не перевищує 5—15 %, а в інтелектуальній — 1000—2000 %. Саме тому високотехнологічні й інтелектуальні суспільства практично не переживають криз — рівень рентабельності їхньої продукції витримує багаторазове зниження цін.

За умов інформатизації суспільства головним його надбанням стає інтелектуальний продукт, отримуваний завдяки розробці нових технологій та інвестиціям у знання.

Підкреслимо, що коли йдеться про інформатизацію суспільства, то керівник має відповідати за використання й ефективність знань. Отже, у таких суспільствах змінюються сутність і методи керування економічними системами.

Інформаційна та комп’ютерна революція прискорює розвиток суспільства, яке буде не капіталістичним і не комуністичним, а інформаційним. Ефективність сягне такого високого рівня, що всі члени суспільства в матеріальному плані будуть повністю задоволені. Проте це не означає, що в суспільстві не буде суперечностей. Суспільство внаслідок такої революції поділиться на два протилежні класи, а саме, на тих, хто опанував комп’ютерні технології, і на тих, хто цього не зробив або не зміг зробити. Виникне реальне протистояння в суспільстві, яке може мати негативніші наслідки, ніж перехід наших предків від кустарного до фабричного виробництва. Річ у тім, що промислова революція, яка розтягнулася в часі, дала можливість людям адаптуватися до нових умов. При цьому створювалися нові робочі місця. Комп’ютерна революція проходить стрімко, загрожує зруйнувати більше робочих місць, ніж створити, формуються нові жорсткі «класові» бар’єри, особливо між високо- і малоосвіченими членами суспільства.

Принагідно зазначимо, що українське суспільство значною мірою відстає від світового рівня у процесах інформатизації, використання комп’ютерної техніки. Важливою для нашого суспільства є проблема вдосконалення керування економічними системами на базі комп’ютерних технологій, тобто інтенсивного впровадження систем підтримки прийняття рішень (СППР), які впродовж трьох останніх десятиліть широко застосовуються у розвинутих країнах. Наприклад, для розроблення програмного забезпечення СППР США щорічно витрачають понад 1 млрд доларів. Хоча в Україні такі системи ще практично не використовуються, але інтелектуальна діяльність нашого суспільства є доволі прогресуючою і динамічною, його інформатизація потребуватиме використання СППР. Фахівці-економісти мають бути готовими до такого перебігу процесів інформатизації.

СППР, окрім загального програмного забезпечення, містять у собі банк економіко-математичних методів і моделей. Щоб ефективно застосовувати СППР, необхідно знати засадні принципи та прийоми математичного моделювання, вміти будувати економіко-математичні моделі економічних процесів та явищ, знати методи оптимізації різних задач. Усе це є змістом дисциплін економіко-математичного циклу. Отже, глибоке вивчення цього циклу дисциплін дасть змогу фахівцеві-економісту вступити в інформаційне суспільство, допоможе здобувати нові знання та унікальну інформацію. Цей цикл дисциплін є базовим у підготовці економістів і підприємців. Тільки з допомогою методів математичного моделювання можна збагатитися знаннями про системи, у тому числі й економічні. Математичне програмування є однією з засадних дисциплін економіко-математичного циклу, які вивчають в економічних вузах.

У пропонованому навчальному посібнику на прикладі економічних задач досить популярно викладені основні методи математичного програмування, освоєння яких не потребує глибоких математичних знань, а лише старанної праці. У посібнику дано теоретичні засади та алгоритми розв’язання задач математичного програмування, домашні завдання тощо.

У підручнику, окрім загальнодоступного матеріалу, включено параграфи 1.4; 2.8.7; 2.9; 3.7; 5.10; 6.6, що містять понадпрограмний матеріал і присвячені студентам, які ширше і глибше цікавляться прикладною математикою.

Вказаний матеріал не є обов’язковим для бакалаврів-економістів, але його вивчення є бажаним для студентів, які будуть займатися математичним моделюванням. Читач може опустити відмічений текст, що не впливатиме на подальше засвоєння матеріалу. Кінцевий рівень знань відповідає програмі курсу «Математичне програмування».

Увагу допитливого студента звернемо на той факт, що розвиток математичного програмування почався трохи більше шести десятиліть тому. 1939 року академік Л. В. Канторович, досліджуючи деякі задачі економічного змісту, розробив методи чисельного розв’язування екстремальних задач. Цей науковий напрямок розвивається досить бурхливо. Ряд вчених за розроблення методів оптимізації отримали Нобелівські премії, серед них — і академік Л. В. Канторович. Отже, працьовиті і талановиті студенти мають можливість ознайомитися в періодичній пресі з останніми досягненнями у сфері оптимізації функціонування і розвитку економічних процесів. Опанувати математичне моделювання і методи оптимізації студенти мають неодмінно, щоб стати в інформаційному суспільстві фахівцями високого рівня.