Главная Инвестиции Книги Аналіз інвестиційних проектів - Щукін Б.М.

Аналіз інвестиційних проектів - Щукін Б.М.

ТЕМА 3. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

У процесі інституціонального аналізу визначається реалістичність проекту з урахуванням організаційних, адміністративних, юридичних аспектів його реалізації, а також відповідність проекту зовнішньому середовищу (загальнодержавному, галузевому та регіональному рівню економіки й умовам для підприємництва).

На першому етапі інституціонального аналізу здійснюють ідентифікацію проекту, визначаючи його масштаб і основні характеристики:

o склад проекту;

o масштаб, стратегічність проекту;

o відповідність стратегії підприємства;

o період реалізації: характеристика часових параметрів організації проекту, розбиття на періоди і оцінка їх особливостей (підготовчий; створення інвестиційного об'єкта; окупності; одержання чистого прибутку);

o тип проекту за формою його майбутніх активів, форма відтворення основних фондів;

o галузева орієнтація проекту;

o регіон реалізації (аналіз транспортної та інженерної інфраструктури місця, вибраного для реалізації проекту, географічні й регіональні умови для проекту);

o рівень розробленості проекту;

o підприємство, на базі якого реалізовуватиметься проект;

o джерела надходження коштів для проекту.

Доцільно оцінити інвестиційну привабливість галузі й регіону, на які орієнтований проект. Інвестиційну оцінку галузі можна здійснювати за такою схемою.

1. Місце галузі в економіці: частка у валовому внутрішньому продукті (ВВП) країни, соціальна орієнтація й значення продукції галузі, споживчі особливості продукції, частка експорту, залежність від імпорту, енергомісткість, сировинна забезпеченість, рівень забезпеченості внутрішніх потреб країни, основні споживачі продукції.

2. Організація галузі: тип конкуренції на ринку галузевої продукції, рівень конкуренції, наявність монополістів і галузевих об'єднань, фінансово-промислових груп, зв'язок з іншими галузями, горизонтальні й вертикальні зв'язки в галузі, наявність бар'єрів для виходу на галузевий ринок, сегментація галузевого ринку, динаміка активності на ринку, еластичність попиту й цін.

3. Характеристика ринку, попиту й споживання продукції галузі:

рівень конкуренції чи монопольності, особливості ринку збуту, фактичні та потенційно можливі обсяги галузевого ринку, стійкість галузі до загальноекономічних спадів.

4. Технічна база й виробничий апарат галузі: застосовані технології, їх відповідність світовому рівню, складність продукції й виробництва, капітало- і наукомісткість продукції, рівень інновацій, стан науково-дослідної та проектної роботи в галузі, середній вік основних фондів, коефіцієнт зношення.

5. Рівень державного втручання (або можливості для цього) у розвиток галузі: наявність галузевого органу державної влади в особі міністерства чи комітету, агентства, комісії; державні капітальні вкладення в розвиток галузі; податкові пільги; можливість прискореної амортизації; вплив на механізм ціноутворення; соціальні й екологічні нормативи; вимоги до підприємств і роботодавців тощо.

6. Соціальна значущість галузевої сфери діяльності: кількість робочих місць, дисциплінованість працівників, плинність кадрів, рівень зайнятості в галузі, регіональне розміщення виробництв, середня заробітна плата, коефіцієнт змінності роботи виробничого персоналу, травматизм, вплив громадських організацій, робота і вплив профспілок, виробничі відносини колективів і дирекцій підприємств, екологічна безпека виробництва чи продукції, статистика страйків та конфліктів і збитків від них.

7. Фінансові умови роботи галузі: середньогалузевий рівень рентабельності, фондовіддача, середня віддача на вкладений капітал, оборотність активів, їх середня ліквідність, типовий порядок розподілу і використання прибутку, фінансовий стан підприємств і зміни в ньому. Інвестиційну привабливість регіону оцінюють за такими аспектами:

o рівнем економічного розвитку регіону (обсяги створюваного ВВП на душу населення);

o наявністю інвестиційної інфраструктури (будівельні фірми, забезпеченість місцевими будівельними матеріалами, банківська система в регіоні, енергозабезпечення регіону);

o рівнем інженерної і транспортної інфраструктури;

o рівнем соціального розвитку регіону (екологія, рівень життя і доходів населення, демографічні показники, система освіти і охорони здоров'я, наявність трудових ресурсів, статево-віковий склад населення, розподіл на сільське та міське населення, рівень злочинності);

o роллю (і діловими якостями) регіональних органів влади в забезпеченні розвитку регіону, сприянні розвитку виробництва і підприємництва;

o станом місцевих ринків (їх організація й наповнення, міжрегіональні економічні зв'язки);

o наявністю в регіоні необхідних для проекту матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів.

Важливим інституціональним моментом для проекту є позитивна оцінка стану та перспектив підприємства, на базі якого планується реалізовувати проект. Інвестиційну привабливість і привабливість підприємства загалом (тобто "економічний паспорт" підприємства) можна визначити за такими параметрами.

1. Загальна характеристика виробництва: характер технології; наявність сучасного устаткування, зокрема іноземного; екологічна шкідливість виробництва; наявність складських приміщень, власного транспорту; географічне положення; наближеність до транспортних комунікацій.

2. Характеристика технічної бази підприємства, технологія, вартість основних фондів, коефіцієнт зношення.

3. Номенклатура продукції, що випускається: обсяг виробництва; експорт; імпорт сировини й матеріалів; зв'язки з іншими підприємствами; постачальники ресурсів; споживачі продукції; оцінка стабільності збуту (попиту).

4. Виробнича потужність, можливість нарощування виробництва.

5. Місце підприємства в галузі, на ринку. Рівень монополізму і конкуренції на ринку продукції підприємства.

6. Характеристика дирекції; схеми управління підприємством; чисельність персоналу, його структура, заробітна плата.

7. Статутний фонд; власники підприємства (номінальні та реальні); номінальна і ринкова ціна акції; розподіл пакетів акцій між великими акціонерами.

8. Структура витрат на виробництво, у тому числі за основними видами продукції, їх рентабельність.

9. Обсяг прибутку за останні роки і структура його використання. 10. Фінансовий стан підприємства [5, 22-33]:

o склад дебіторської та кредиторської заборгованості (аналіз за часом виникнення і характеристикою боржників);

o показники фінансової стабільності та ліквідності;

o аналіз платоспроможності;

o оцінка прибутковості.

Заплановану систему управління проектом аналізують одночасно з розглядом можливостей виробничого менеджменту, на який орієнтований проект, і тих, хто проект ініціював, представляє й матиме право власності на його результати:

o наявність у проекті опису питань організації управління проектом (процес моніторингу і прийняття рішень; розподіл відповідальності; структура підрозділів проекту і їх взаємна підпорядкованість у процесі керування);

o досвід і кваліфікація майбутніх менеджерів проекту;

o зацікавленість і мотивація менеджерів для роботи у проекті;

o організація оплати праці, стимулювання і мотивація для персоналу проекту і виконавців на всіх рівнях;

o достатність кваліфікації менеджерів і персоналу для роботи у проекті.

До адміністративних умов реалізації проекту належать також надійність партнерів і учасників проекту. Потрібно оцінити їхні слабкі та сильні сторони щодо матеріальних, фінансових і людських ресурсів, організаційної побудови, ділових якостей дирекцій та персоналу.

Юридичні умови реалізації проекту:

o існуюча у країні законодавча і нормативна база для державного регулювання сфери діяльності, на яку орієнтований проект (зокрема щодо навколишнього середовища, оплати і охорони праці, цін, зовнішньоекономічної діяльності, обміну валюти), і узгодженість проекту з цією базою;

o комплекс юридичних документів, що визначають проект (установчі документи; авторські права; свідоцтво про право власності на майно; інтелектуальну власність; підтвердження зроблених учасниками проекту фінансових внесків у проект тощо);

o укладені чи підготовлені проекти договорів, що визначають економічні та майнові відносини між учасниками проекту, між інвестором і базовим підприємством, страхові договори;

o юридичні документи, що визначають права власності інвестора і учасників проекту на активи проекту, його майбутні матеріальні та фінансові результати.

Комплекс інституціональних параметрів проекту схематично показано на рис. 3.1.

Проект реалізують у відповідному середовищі, що має багато-аспектну характеристику, яку потрібно враховувати під час розробки проекту та його експертизи як вимогу зовнішньої узгодженості проекту.

Основні зовнішні умови реалізації проекту визначають на основі прогнозування параметрів макроекономічного стану економіки на період реалізації проекту:

o очікуваний рівень фінансової стабільності;

o стан валютного ринку; достатність міжнародних резервів національного банку для підтримки стабільності національної валюти ринковими засобами;

o стан платіжного балансу країни;

o збалансованість державної бюджетної політики, стан і графік виплат за державними борговими зобов'язаннями;

o параметри монетарної політики; схеми здійснення грошової емісії і їх вплив на економіку;

o податкова система (рівні ставок оподаткування, прозорість бухгалтерського обліку, прогнозованість змін у системі оподаткування);

o стан банківської системи, її надійність і здатність до кредитування інвестиційних проектів;

o стан фінансового ринку й ціна кредитних ресурсів;

o середньоринкова прибутковість і ризикованість фінансових інструментів;

o загальна збалансованість пропорцій бюджетної системи, монетарної політики, платіжного балансу країни;

o наявність і темпи економічного розвитку у країні;

Рис. 3.1. Складові інституціонального аналізу проекту

o темпи й рівень споживання; пропорції, що склалися між споживанням і нагромадженням, їх прогнозована динаміка;

o прогнози ділової активності на наступний період. Інвестиційний проект орієнтований на перспективу. Для того щоб

скласти реалістичний проект, потрібно спрогнозувати середовище, в якому розвиватиметься проект. Такий прогноз можна робити за наведеним переліком основних характеристик макроекономічного середовища проекту.

Кожний із зазначених аспектів зовнішніх умов може змінювати економічний розвиток у країні, впливати на проект і відповідно формувати його.

При розробці чи оцінюванні проекту важливо спрогнозувати фінансову стійкість економіки і її основні характеристики: зміну внутрішніх цін (рівень інфляції) і валютного курсу національної грошової одиниці (рівень девальвації).

Прогнозований економічний розвиток у країні на період реалізації проекту формує економічне тло, на якому реалізовуватиметься проект. Загальна для економіки тенденція розвитку дає потенційну впевненість у тому, що проект розвиватиметься за умов зростання попиту, в тому числі й на продукцію проекту. Окремі помилки проекту можуть бути із запасом компенсовані зростаючим рівнем попиту на його продукцію. Прогнозований загальноекономічний спад у країні підвищує загальноекономічний ризик проекту.

Завдяки збалансованій державній бюджетній і грошово-кредитній політиці для проекту буде створено сприятливе зовнішнє середовище.

До зовнішніх умов проекту належать також галузеві та регіональні сфери проекту, наявна інженерна, транспортна інфраструктура місця реалізації проекту, необхідні трудові та природні ресурси, екологічні умови тощо. Важливою є також наявність суміжних підприємств чи виробництв, що можуть бути використані у проекті як постачальники продукції чи послуг, споживачі, посередники, консультанти тощо.

У проектній документації прогноз зовнішніх умов може не виокремлюватись у спеціальний розділ. Проте окремі його частини враховують при обгрунтуванні якісних і кількісних параметрів проекту, а також при виборі методів розрахунку ефективності й обгрунтування проекту.

Прогноз зовнішніх умов проекту охоплює такі аспекти:

o оцінку рівня ризику і врахування його у критерії прибутковості проекту;

o урахування можливих змін цін при формуванні грошових потоків за проектом;

o вибір відповідної норми приведення грошових потоків за проектом;

o вибір кількісного рівня критеріїв для оцінки прибутковості проекту;

o урахування рівня ціни за використання позиченого капіталу інвестора;

o альтернативні варіанти використання капіталу.

Можна вважати, що в цих аспектах проект безпосередньо стикається із зовнішнім середовищем і має бути узгоджений з ним щодо параметрів. Це один із стратегічно важливих інституціональних параметрів проекту.

Питання для самоконтролю

1. Визначення інституціонального аналізу проекту.

2. Завдання інституціонального аналізу проекту.

3. Чи впливають інституціональні параметри проекту на його реалістичність і доцільність? Чи вони суто інформаційні й остаточне рішення інвестора щодо проекту від них не залежить?

4. Складові інституціонального аналізу.

5. Зовнішні умови реалізації проекту.

6. Як зовнішні умови проекту проявляються в інших аспектах проекту?

7. На які кількісні оцінки проекту впливають прогнозовані зовнішні умови проекту?

8. Що означає поняття "розробленість проекту"?

9. За якими ознаками виокремлюють "стратегічні проекти"?

10. Оцініть інвестиційну привабливість кількох регіонів (за Вашим вибором).

11. Назвіть кілька інвестиційно привабливих галузей в українській економіці та обгрунтуйте свій вибір.

12. За яким планом Ви складали б аналітичний звіт та робили висновки щодо інвестиційної привабливості виробничого підприємства для прийняття рішення щодо проекту?

13. Як юридичні аспекти проекту можуть вплинути на рішення інвестора?

14. Що треба розуміти під адміністративними умовами проекту?

15. Як треба оцінювати якість запланованої системи управління проектом?

16. Як оцінити відповідність проекту прийнятій інвестиційній стратегії?

17. Як аналіз джерел фінансування проекту може вплинути на загальну оцінку проекту?

18. Оцінка стратегічних якостей проекту.

19. Складові інвестиційного проекту.

20. Яким бажаним пропорціям мають відповідати умови фінансування проекту?

Література [1, с. 83-103; 3, с. 7-95; 119-121; 5, с. 13-32; 7, с. 10-26, 46-47, 106-126]