Главная Экономика Книги Міжнародна торгівля - Дахно І.І.

Міжнародна торгівля - Дахно І.І.

Розділ 9.МІЖНАРОДНИЙ РИНОК РОБОЧОЇ СИЛИ

9.1. Основні поняття

Функціонування міжнародного ринку робочої сили нерозривно пов'язане з міграцією населення, тому вивчення цього ринку розпочнемо саме з неї.

Міграція (від лат. migratio - переселення) означає переміщення у часі і просторі населення, тварин, капіталу тощо.

Міграція населення - це переміщення людей усередині країни або з однієї країни до іншої, пов'язане зі зміною їх місця проживання. Міграція робочої сили - складова міграції населення.

Міжнародне переміщення населення складається з еміграційних та імміграційних потоків. Еміграція - виїзд громадян зі своєї країни в іншу на постійне або тривале проживання, імміграція - в'їзд чужоземців у країну перебування на тривале або постійне проживання. Обсягом чистої міграції є різниця між еміграцією та імміграцією. Сума цих потоків становить обсяг валової міграції.

Рееміграція означає повернення емігрантів до своєї країни.

Існують такі форми міжнародної, або зовнішньої, міграції:

o трудова;

o сімейна;

o рекреаційна;

o туристична та інші.

Міжнародний ринок праці існує саме у формі трудової міграції, за відсутності якої не було б і міжнародного ринку робочої сили. У ролі товару на цьому ринку виступає робоча сила, яка переміщується через міждержавні кордони. До такого переселення спонукають різні чинники, але загалом цей процес можна описати українським прислів'ям: "Риба шукає де глибше, а людина - де краще".

В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 783) наведено таке тлумачення праці: "Фактор виробництва, який допомагає виготовляти товари і послуги завдяки застосуванню фізичних та інтелектуальних зусиль людини. Іншими основними факторами є капітал і земля. У ширшому значенні праця є роботою як оплачуваною, так і неоплачуваною. Праця має багато різних типів застосування як фізичних (manual), так і нефізичних (non-manual), з різними рівнями майстерності (skill), продуктивності (productivity) і витрат (cost) у різних секторах промисловості. Поділ праці є основою створення сучасної економіки, особливо процесу індустріалізації".

Складові робочої сили такі:

Працездатне населення - це особи працездатного віку, які можуть працювати відповідно до своїх фізичних та інтелектуальних здібностей.

Непрацездатне населення, до якого належать особи, що повністю або частково втратили працездатність.

Економічно активне населення - особи, які беруть участь у виробництві товарів і послуг.

Економічно неактивне населення - особи, які незалежно від віку не зараховуються до категорії економічно активного населення, зокрема такі групи:

o домогосподарки;

o учні та студенти стаціонарних форм навчання;

o пенсіонери за віком та інвалідністю;

o рантьє (особи, які живуть на відсотки від наданого в кредит капіталу або за рахунок доходів від цінних паперів);

o особи, які одержують матеріальну допомогу від громадських організацій або приватних осіб;

o особи, які виконують безоплатні суспільні роботи;

o особи, які добровільно і безоплатно надають послуги;

o особи працездатного віку, які потенційно можуть працювати, але не шукають роботу з огляду на об'єктивні або суб'єктивні чинники. Зайняті - особи, які мають роботу і працюють протягом встановленої кількості часу.

Частково зайняті - особи, які не повністю зайняті внаслідок вимушеного скорочення робочого часу.

Безробітні - особи, які на певну дату не мають роботи, але готові до неї негайно приступити.

Міграцію класифікують за різними ознаками.

За територіальною поширеністю робочої сили вирізняють такі види міграції:

o внутрішню - переміщення населення у межах однієї країни;

o зовнішню - переміщення населення за межі своїх країн;

o інтеграційну - переміщення населення у межах країн, що належать до міжнародних інтеграційних угруповань.

За часом здійснення міжнародної міграції робочої сили виокремлюють такі її види:

o остаточну - виїзд населення до інших країн на постійне проживання;

o тимчасову - виїзд населення до інших країн на певний період часу з подальшим поверненням до країни еміграції;

o сезонну - виїзд працівників до інших країн на визначений термін протягом певного періоду року, наприклад, для виконання сільськогосподарських робіт;

o маятникову - постійне проживання працівників у певній країні та постійне або тимчасове працевлаштування в іншій. Цей вид міграції поширений у прикордонних районах ряду країн світу. Міжнародна міграція робочої сили за організаційними засадами

поділяється на такі види:

o добровільну - переміщення населення за власним бажанням;

o організовану - переміщення населення внаслідок запровадження в окремій країні та світовій спільноті певних механізмів (наприклад, організований набір працівників у межах країни або програми міжнародної міграції робочої сили);

o самодіяльну - нелегальне переміщення робочої сили за межі своєї країни;

o примусову - виселення громадян зі своєї країни згідно з рішеннями судових, адміністративних та інших органів.

У міжнародній міграції робочої сили беруть участь такі категорії працездатного населення:

o робітники;

o фахівці (експерти);

o представники творчих професій.

За якісним складом вирізняють:

o міграцію робочої сили низької кваліфікації;

o міграцію робочої сили високої кваліфікації;

o міграцію вчених та інших представників інтелектуальної еліти. Згідно з класифікацією ООН постійними працівниками-мігрантами

вважаються особи, які прибувають до країни в'їзду з метою пошуку оплачуваної роботи протягом терміну, що не перевищує одного року.

Транзитною професійною міграцією є міграція робочої сили, передусім управлінців і висококваліфікованих робітників, яка супроводжує прямі інвестиції в економіку зарубіжних країн, тобто відбувається за принципом: "Куди гроші - туди й працівники".

Наведемо статистичні дані про обсяг імміграції загалом, а також в окремих регіонах (табл. 4).

Таблиця 4

Кількість іммігрантів у світі та його регіонах