special

Міжнародна торгівля - Дахно І.І.

Розділ 8.МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ

8.1. Туризм - явище сучасного світу

Туризм - це мандрівка у вільний час, один з видів активного відпочинку, поширений практично в усіх країнах світу. Розглянемо, як у сучасній англомовній літературі трактується це поняття.

В "Oxford Dictionary of Geography" (1997 р., с. 422) міститься таке пояснення поняття "туризм": "Створення свята (making a holiday), що включає перебування вночі поза звичайним місцем проживання (normal place of residence). Це контрастує з рекреацією (recreation), що включає дозвілля (leisure activities), яке триває менш ніж двадцять чотири години. Це свято може базуватися на культурних, історичних і соціальних пам'ятках (attractions) міського (urban) центру, або ж на привабливості іншого довкілля (appeal of different environment). Міський туризм підвищує значення центру, тоді як туризм на периферії може принести доходи для економічного розвитку".

У "The Penguin Dictionary of Human Geography" (1997 р., c. 475) наведено подібне тлумачення цього поняття: "Тимчасовий рух людей до місць (destinations) поза їх звичайними місцями роботи і проживання, діяльність, що виконується протягом їх перебування у цих місцях, та засоби обслуговування, створені для того, щоб догодити їм. Така подорож (travel) зазвичай виконується протягом вільного часу з рекреаційною або святковою метою. Відмінність туризму і рекреації полягає в тому, що туризм передбачає перебування поза домівкою щонайменше одну ніч, тоді як рекреація включає діяльність поза домівкою, що триває менше ніж двадцять чотири години".

"Oxford Dictionary for the Business World" (1993 р., c. 875) містить напрочуд коротке пояснення туризму: "Комерційна організація й управління святами (operation of holidays)".

У "New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language" (1993 р., c. 1044) туризм пояснюється так: "Практика поїздок для задоволення; індустрія приваблювання туристів та оточення їх турботою". "Большой энциклопедический словарь" (1998 р., с. 1233) у статті "Туризм" зазначає: "Туризм (франц. tourisme, від tour - обхід, об'їзд) - прогулянка, поїздка, похід у вільний час, один з видів активного відпочинку. Поширений у більшості країн світу. Здійснюється, як правило, туристичними організаціями за туристськими маршрутами. Існують численні види і форми туризму (внутрішній, міжнародний, самодіяльний, організований, близький, далекий, пізнавальний, водний, гірський, автомобільний, пішохідний, спортивний тощо). У Всесвітній туристичній організації (WTO, заснована у 1975 р.) близько 120 країн (1992 р.)".

Принагідно зазначимо, що абревіатуру WTO має й інша міжнародна асоціація - Світова організація торгівлі (World Trade Organization). Тому згадану туристичну організацію українською мовою доречніше перекладати як "Світова туристична організація" (СТО). Але оскільки з пісні слів не викидають, то познайомимося з дослівним перекладом з російськомовного джерела статті про цю організацію.

У книзі "Международное право. Словарь-справочник" (1997 р., с. 42) вміщено статтю про Всесвітню організацію туризму такого змісту: " ВОТ - міжурядова організація, що діє на основі статуту ВОТ, який був прийнятий у 1970 р. і набув чинності у 1975 р. Створена внаслідок перетворення неурядової організації - Міжнародного союзу офіційних туристичних організацій (МСОТО). Члени ВОТ поділяються на 3 категорії: дійсні, асоційовані та такі, що приєдналися. Дійсними членами є 121 держава, асоційованими - 4 території (Антільські острови, Аоминь, Аруба і Пуерто-Ріко), тими, що приєдналися, - 255 туристичних фірм і транспортних організацій. Статус постійного спостерігача при ВОТ у 1979 р. було надано Ватикану. Основна мета ВОТ, згідно з її статутом, полягає у сприянні розвитку туризму для внесення вкладу в економічний розвиток, у справу міжнародного взаєморозуміння, миру, процвітання, загальної поваги і дотримання прав людини без різниці в расі, статі, мові та релігії. Особливу увагу при цьому вона покликана звертати на інтереси країн, що розвиваються, у галузі туризму. ВОТ розглядає питання технічного співробітництва у справі професійної підготовки у галузі туризму, а також правового (зокрема опрацьовано і прийнято Хартію туризму і Кодекс туриста, схвалено перелік провідних принципів, що рекомендуються для проведення переговорів з країнами-членами ВОТ у зв'язку із здійсненням на їх території заходів організації) тощо. Головний орган ВОТ - Генеральна асамблея, що складається з делегатів, які представляють дійсних членів. Вона скликається на чергові сесії один раз на 2 роки, а на надзвичайні - коли цього потребують обставини. Виконавчим органом ВОТ є Виконавча рада, що складається з дійсних членів, обраних асамблеєю за принципом: 1 на кожних 5 дійсних членів. У роботі ради без права голосу можуть брати участь також один асоційований член, обраний членами ВОТ, і представник Комітету країн, що приєдналися. Рада збирається щонайменше двічі на рік. Адміністративний орган ВОТ - Секретаріат, який очолює генеральний секретар. Місцезнаходження ВОТ - Мадрид (Іспанія)".

Спеціалізований туризм передбачає поїздки за кордон груп туристів певної кваліфікації для поповнення знань у цій галузі.

Сучасним видом туризму є організація і проведення міжнародних форумів та виставок, ярмарків, аукціонів.

За термінами туризм поділяється на короткотерміновий і серед-ньотерміновий туризм тривалістю 12-14 діб. Протягом останніх десятиліть набув поширення "туризм вихідних днів".

За видами транспорту, що використовується, міжнародний туризм поділяють на водний, автобусний, авіаційний, залізничний, автомобільний. Останніми роками виник космічний міжнародний туризм. Швидкими темпами розвивається гірський туризм, який має кілька підвидів (альпінізм, лижний спорт). Неабиякого економічного значення набув лікувальний туризм.

Туризм має економічний, соціальний, гуманітарний, виховний і естетичний аспекти.

Чинники розвитку міжнародного туризму можна поділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх належать географічні, історичні, соціально-економічні та інші. Зовнішні - це довкілля, в якому відбувається обмін потоками туристів з різних країн, іншими словами - політичні та зовнішньоекономічні відносини, що склалися між певною країною та іншими державами, а також міжнародне становище у відповідному регіоні світу.

Існує кілька способів класифікації міжнародного туризму за різними ознаками - метою, терміном, засобами пересування та розміщення, характером подорожі тощо.

Важливу роль відіграє діловий туризм. Це своєрідне поєднання корисного з приємним. Практичні питання вирішуються паралельно із задоволенням культурних та інших потреб.

Міжнародний освітній туризм передбачає поїздки молоді до інших країн з метою завершення своєї освіти.

Інші види туризму, які згадувалися вище, також створюють у читача уявлення про міжнародний туризм як позитивне явище. Адже він може викликати нездорові емоції хіба що у психічно хворих людей і політико-релігійних екстремістів, від рук яких гинули іноземні туристи в Єгипті, Алжирі та інших країнах світу. Так, у жовтні 2002 р. вибух автомобіля з вибухівкою біля казино на індонезійському острові Балі забрав життя близько двохсот іноземних туристів.

Туризм як форма задоволення потреб людей у відпочинку справляє великий вплив на життя світової спільноти. Надходження від міжнародного туризму нині є однією з найзначніших складових так званого невидимого експорту (invisible export). Розвиток туристських зв'язків є важливим засобом нормалізації міжнародного становища, зміцнення дружби між народами і поглиблення взаєморозуміння. Туризм став об'єктивною потребою сучасної цивілізації. 1967 рік світова спільнота вперше відзначала як Рік міжнародного туризму, що проходив під девізом "Туризм - паспорт світу".



 

Created/Updated: 25.05.2018