Главная Экономика Книги Міжнародна торгівля - Дахно І.І.

Міжнародна торгівля - Дахно І.І.

Розділ 6. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ

6.1. Роль послуг у світовій торгівлі

У середині 90-х років ХХ ст. послуги становили 20 % усього обсягу міжнародної торгівлі.

Секретаріат Світової організації торгівлі поділяє послуги на 12 секторів:

o бізнесові, включаючи професійні і комп'ютерні (business, including professional and computer services);

o комунікаційні (communication services);

o будівельні та інжинірингові (contruction and engineering services);

o дистриб'юторські (distribution services);

o освітні (educational services);

o природоохоронні (environmental services);

o фінансові (страхові та банківські) (financial (insurance and banking servicis));

o медичні (health);

o туристичні (tourism and travel services);

o рекреаційні, культурні та спортивні (recreational, cultural and sporting services);

o транспортні (transport services);

o інші.

Зазначені 12 секторів поділяються на 155 підсекторів.

У країнах - членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР, англ. - OECD) та публікаціях Конференції ООН з торгівлі і розвитку дотримуються такої класифікації послуг:

o фінансові;

o інформаційні (комунікаційні);

o професійні (виробничі);

o туристичні;

o соціальні.

Міжнародний валютний фонд застосовує таку класифікацію послуг:

o морські перевезення;

o інші види транспортування;

o подорожі;

o інші приватні послуги;

o інші офіційні послуги.

Послуги, на відміну від товарів, є невідчутними (intangible) і невидимими (invisible), тоді як товари можна накопичувати. Британський журнал The Economist якось зазначив, що послугою є те, що під час купівлі-продажу не може впасти і вдарити по нозі.

Міжнародна торгівля товарами передбачає їх фізичне переміщення через державні кордони. Таке переміщення послуг трапляється рідко. Час і місце споживання послуги повинні співпадати. Потрібна близькість між надавачем послуг і споживачем, що досягається завдяки комерційній присутності надавача послуг у країні, яка його приймає, тобто створення у ній філії або дочірнього підприємства. Близькості можна досягти, переміщуючи фізичних осіб - фахівців до інших країн з метою надання послуг. Для одержання певних послуг зацікавленим особам потрібно приїхати до країни, де надаються відповідні послуги (наприклад, туристичні, рекреаційні, лікувальні, освітні тощо).

Отже, міжнародна торгівля послугами може відбуватися у формі:

o перетинання кордонів сервісними продуктами;

o руху споживачів до країни імпорту;

o встановлення комерційної присутності у країні, де надаватиметься послуга;

o тимчасового переїзду фахівців до країни з метою надання послуг. Враховуючи невидиму природу послуг, а також те, що у разі надання послуг це не передбачає переміщення через державні кордони, до послуг не можуть вживатися прикордонні протекціоністські заходи, що вживаються до товарів. Сферу послуг за участю іноземців можна регулювати законодавством про зарубіжні інвестиції або про участь іноземців у підприємницькій діяльності. Стосовно іноземних надавачів послуг можуть застосовуватися або не застосовуватися режим нації найбільшого сприяння або принцип національного режиму.

Загальний обсяг ринку послуг у 1997 р. становив 1310 трлн дол., або п'яту частину всього світового експорту. Наприкінці другого тисячоліття на США, Великобританію, ФРН і Францію припадало 44 % вартості світового експорту послуг. На вісім економічно найрозвиненіших країн світу припадало до 70 % світового експорту послуг і понад 50 % їх імпорту.

Південна Корея експортує інжинірингові, консалтингові та будівельні послуги, Сінгапур - фінансові та банківські. Багато малих острівних країн спеціалізуються на туристичному і готельному бізнесі, який часто є практично єдиним джерелом надходження іноземної валюти.

Протягом двох-трьох останніх десятиліть Нова Зеландія й Австралія значно збільшили обсяги торгівлі послугами. З 1985 р. по 1997 р. обсяг міжнародної торгівлі послугами Нової Зеландії зріс майже на 80 %, а Австралії - на 70 %. Це відбулося передусім завдяки розширенню туризму.

Нині Франція відома у світі як експортер фінансових і фрахтових послуг, Швеція - послуг технічного, управлінського і консультативного характеру. Великобританія та США втратили монополію у галузі фінансових і фрахтових послуг, роль Японії та ФРН, навпаки, зростає. Японія має найбільший у світі торговельний флот. Міжнародне судноплавство Норвегії забезпечує їй половину вартості експорту послуг цієї країни.

На туристичні та транспортні послуги припадає 25 % вартості всієї міжнародної торгівлі послугами. Окремі країни, що розвиваються, належать до двадцяти п'яти найбільших експортерів послуг, але загалом частка країн цієї групи незначна.

Торгівля послугами постійно зростає. Їх експорт розширюється навіть в окремих економічно слаборозвинених країнах. Пошуки зарубіжних ринків потребують виконання маркетингових досліджень і науково-дослідних робіт, здійснення рекламних кампаній, післяпродажного сервісного обслуговування тощо.

Технічний процес у сфері комунікаційних технологій позитивно позначився на світовій торгівлі послугами. Наявність факсимільного зв'язку, електронної пошти та інших видів комунікацій дає змогу підприємцям і представникам так званих вільних професій працювати швидше, ефективніше, ширше. Наприклад, архітектори за допомогою мережі Інтернет можуть надавати свої послуги на відстані тисяч кілометрів від своїх офісів. Завдяки зазначеній мережі надання банківських і фінансових послуг набуло глобального масштабу, а світова фінансова система "вже ніколи не спить".

На думку фахівців, світовий обсяг торгівлі послугами у недалекому майбутньому перевищить обсяг товарної торгівлі.