Главная Экономика Конспекты лекций Економічний аналіз (конспект)

Економічний аналіз (конспект)

8 Розділ. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємств

8.1. Аналіз прибутків підприємств

В аналізі використовуються такі показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.

Балансовий прибуток включає фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг, від іншої реалізації, прибутки і витрати від позареалізаційних операцій.

Оподатковуваний прибуток - це різницю між валовими доходами, валовими витратами та амортизацією.

Чистий прибуток – це прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій і відрахувань у благодійні фонди.

У процесі аналізу необхідно вивчити склад балансового прибутку, його структуру, динаміку і виконання плану за звітний рік. Вивчення структури балансового прибутку означає розрахунок питомої ваги кожної його складової (прибутку від реалізації продукції, прибутку від іншої реалізації, позареалізаційних фінансових результатів) у загальній сумі. При вивченні динаміки прибутку варто враховувати інфляційні чинники зміни його суми. Для цього виручку корегують на середньозважений індекс зростання цін на продукцію підприємства в середньому за галуззю, а витрати щодо реалізованої продукції зменшують на їхній приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період.

Далі у ході аналізу вивчають кожну складову балансового прибутку окремо.

Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції та послуг. У процесі аналізу вивчаються динаміка і виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються чинники зміни його суми.

Прибуток від реалізації продукції в цілому на підприємстві залежить від чотирьох чинників: обсягу реалізації продукції, її структури, собівартості і рівня середньореалізаційних цін.

Обсяг реалізації продукції може справляти позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажу рентабельної продукції призводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції так само може справляти як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції у загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки: при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збитковою продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки. Зміна ж рівня середньореалізаційних цін і розмір прибутку знаходяться у прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає і навпаки. Розрахунок впливу цих чинників на суму прибутку можна виконати способом ланцюгових підстановок, використовуючи дані, наведені в табл. 8.1.

Таблиця 8.1.

Вихідні дані для факторного аналізу прибутку від реалізації продукції, грн.

План за сумою прибутку від реалізації продукції у звітному році перевиконаний на 1396 грн. (19296 – 17900).

Якщо порівняти суму прибутку планову та умовну, обчислену виходячи з фактичного обсягу й асортименту продукції, але при планових цінах і плановій собівартості продукції, дізнаємося, наскільки вона змінилася за рахунок впливу зміни обсягу і структури реалізованої продукції:

18278 – 17900 = +378 грн.

Щоб знайти вплив тільки обсягу продажу, необхідно плановий прибуток помножити на відсоток перевиконання (недовиконання) плану щодо реалізації продукції в оцінці за плановою собівартістю або в умовно-натуральному виразі, а результат поділити на 100. Потім можна визначити вплив структурного чинника (378 мінус отриманий результат з розрахунку впливу обсягу продажу).

Вплив зміни повної собівартості на суму прибутку визначають шляхом порівняння планової суми витрат, перерахованої на фактичний обсяг продажу, з фактичною сумою витрат:

78322 – 80639 = – 2317 грн.

Зміна суми прибутку за рахунок відпускних цін на продукцію визначається шляхом співставлення фактичної виручки з умовної, яку підприємство одержало б за фактичний обсяг реалізації продукції при планових цінах:

99935 – 96600 = +3335 грн.

Слід проаналізувати також виконання плану і динаміку прибутку від реалізації окремих видів продукції,розмір якого залежить від трьох чинників першого порядку: обсягу продажу продукції, собівартості і середньореалізаційних цін. Факторна модель прибутку від реалізації окремих видів продукції має вигляд:

П = Vрпі (Ці – Сі),

де Vрпі – обсяг реалізації продукції;

Ці – середньореалізаційні ціни одиниці продукції;

Сі – собівартість одиниці продукції.

Методика розрахунку впливу чинників способом ланцюгових підстановок полягає в наступному:

1) розраховується плановий прибуток: Ппл = Vрппл (Цпл – Спл);

2) розраховується умовна величина 1, яка означає розмір прибутку при фактичному обсязі реалізації, але за умови планових цін і планової собівартості одиниці продукції: Пум1 = Vрпф (Цпл – Спл);

3) розраховується умовна величина 2, яка означає розмір прибутку при фактичному обсязі реалізації, фактичному рівні цін одиниці продукції, але плановій собівартості: Пум2 = Vрпф (Цф – Спл);

4) розраховується фактичний прибуток: Пф = Vрпф (Цф – Сф);

5) розраховуються загальний приріст (скорочення) прибутку порівняно з планом: Пзаг = Пф – Ппл;

6) розраховується вплив чинників на приріст (скорочення) прибутку:

а) вплив обсягу реалізації: Пvрп = Пум1 – Ппл;

б) вплив зміни середньореалізаційних цін: Пц = Пум2 – Пум1;

в) вплив зміни собівартості: Пс = Пф – Пум2.

Ці ж самі показники можна розрахувати, використовуючи спосіб абсолютних різниць. Алгоритм розрахунку буде таким:

а) вплив обсягу реалізації: Пvрп = (Vрпф – Vрппл)(Цпл – Спл);

б) вплив зміни цін: Пц=(Цф – Цпл) Vрпф;

в) вплив зміни собівартості: Пс=–(Сф– Спл) Vрпф.

Аналогічні розрахунки проводяться за кожним видом продукції.

Після цього необхідно детально вивчити причини зміни обсягу продажу, цін і собівартості кожного виду продукції.

Середньореалізаційна ціна одиниці продукції розраховується шляхом ділення виручки від реалізації відповідного виробу на обсяг його продажу. На зміну її рівня впливають такі чинники: якість реалізованої продукції, ринки збуту, кон’юнктура ринку, інфляційні процеси.

Якість товарної продукції – один з основних чинників, від якого залежить рівень середньої ціни реалізації. За більш високу якість продукції встановлюються більш високі ціни і навпаки.

Зміну середнього рівня ціни виробу за рахунок його якості можна визначити таким чином:

Д ?як = (Цн – Цс)Vрпн / Vрпзаг,

де Цн і Цп – відповідно ціна виробу нової і старої якості;

Vрпн – обсяг реалізації продукції нової якості;

Vрпзаг – загальний обсяг реалізованої продукції і-го виду за звітний період.

Розрахунок впливу сортності продукції на зміну середньої ціни можна виконати двома способами.

В основу першого покладено принцип ланцюгових підстановок: порівнюється сума виручки від загального обсягу фактично реалізованої продукції при її фактичному і плановому сортовому складі. Якщо отриману різницю розділити на загальну кількість фактично реалізованої продукції, дізнаємося, як змінилася середня ціна за рахунок її якості.

Алгоритм цього розрахунку можна подати в такому вигляді:

1) розраховується виручка при фактичній сортності:

ВР1 = (Vрпзаг. ф. х ПВфі)Цплі,

де Vрпзаг. ф. – фактичний загальний (усіх сортів) обсяг реалізації;

ПВфі – фактична питома вага реалізації продукції окремих сортів у загальному обсязі реалізації;

Цплі – планова ціна продукції і-го сорту;

2) розраховується умовна величина, що означає виручку при плановій сортності:

ВРум = (Vрпзаг. ф. х ПВплі)Цплі,

де ПВплі – планова питома вага реалізації продукції окремих сортів у загальному обсязі реалізації;

3) розраховується вплив сортності на зміну середньої ціни:

Φ = (ВР1 – ВРум) / Vрпзаг. ф. .

В основу другого способу розрахунку покладено прийом абсолютних різниць: відхилення фактичної питомої ваги від планової за кожним сортом множать на планову ціну одиниці продукції відповідного сорту, результати сумують і ділять на 100:

Φ = ((ПВфі – ПВплі) х Цплі) / 100

За такою ж методикою розраховується зміна середньої ціни реалізації залежно від ринків збуту продукції, але при цьому використовуються обсяги реалізації не в розрізі сортів, а ринків. Крім того, розраховується питома вага реалізації на окремих ринках у загальному обсязі реалізації (на відміну від питомої ваги сортів у попередньому випадку).

Якщо протягом року відбулася зміна відпускних цін на продукцію порівняно з плановими у зв’язку з інфляцією, то її вплив на середній рівень відпускних цін розраховується таким чином: зміна ціни за кожним видом продукції множиться на натуральний обсяг її реалізації за новими цінами і ділиться на загальну кількість реалізованої продукції за звітний період.

Результати аналізу зміни цін, проведеного за видами продукції, узагальнюються.

Виконання плану балансового прибутку значною мірою залежить від фінансових результатів діяльності, не пов’язаних з реалізацією продукції. Це прибуток від пайової участі у спільних підприємствах; прибуток від здачі в оренду землі та основних засобів; отримані і виплачені пені, штрафи та неустойки; збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості, за якою минули терміни позовної давності; збитки від стихійного лиха; прибутки за акціями, облігаціями, депозитами; прибутки і збитки від валютних операцій і т.ін.

Аналіз зводиться в основному до вивчення динаміки і причин отриманих збитків та прибутків у кожному конкретному випадку. Збитки від виплати штрафів виникають у зв’язку з порушенням окремими службами договорів з іншими підприємствами, організаціями та установами. При аналізі встановлюються причини невиконання зобов’язань, вживаються заходи для запобігання допущених помилок.

Зміна суми отриманих штрафів може відбутися не тільки у результаті порушення договірних зобов’язань постачальниками і підрядниками, але і через послаблення фінансового контролю з боку підприємства відносно них. Тому, аналізуючи даний показник, варто перевірити, чи в усіх випадках порушення договірних зобов’язань були пред’явлені постачальникам відповідні санкції.

Збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості виникають, зазвичай, на тих підприємствах, на яких облік і контроль за станом розрахунків не відповідають вимогам. Прибутки (збитки) минулих років, виявлені протягом поточного року, також свідчать про недоліки бухгалтерського обліку.

Особливої уваги вимагають прибутки за цінними паперами (акціями, облігаціями, векселями, сертифікатами і т. ін.). Підприємства-утримувачі цінних паперів отримують прибутки у вигляді дивідендів та процентів. У процесі аналізу вивчається динаміка дивідендів, курсу акцій, чистого прибутку, що припадає на одну акцію. Встановлюються темпи зростання або зниження названих показників.

Сума отриманих дивідендів залежить від кількості придбаних акцій і рівня дивіденду на одну акцію, розмір якого визначається рівнем рентабельності акціонерного підприємства, податковою та амортизаційною політикою держави, рівнем процентної ставки за кредит і т. д. При оцінці результатів фінансової діяльності велике значення мають міжгосподарські порівняння, вивчення досвіду роботи інших підприємств на ринку цінних паперів.

За результатами аналізу розробляються конкретні заходи, спрямовані на попередження і скорочення збитків та втрат від позареалізаційних операцій.

Завданням аналізу є також підрахунок резервів збільшення суми прибутку. Основними їхніми джерелами є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості, реалізація на ринках на більш вигідних умовах збуту і т. ін.

Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції необхідно виявлений раніше резерв зростання обсягів реалізації продукції помножити на фактичний прибуток у розрахунку на одиницю продукції відповідного виду.

Резерви збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості товарної продукції і послуг підраховують у такий спосіб: попередньо виявлений резерв зниження собівартості кожного виду продукції множиться на можливий обсяг її продажу з урахуванням резервів його зростання.

Істотним резервом зростання прибутку є покращання якостітоварної продукції. Він визначається так: зміна питомої ваги кожного сорту множиться на відпускну ціну відповідного сорту, результати підсумовуються. Отримана таким чином зміна середньої ціни множиться на можливий обсяг реалізації продукції.

Аналогічно підраховуються резерви зростання прибутку за рахунок зміни ринків збуту.

Після закінчення аналізу необхідно узагальнити всі виявлені резерви зростання прибутку.