Главная Экономика Конспекты лекций Економічний аналіз (конспект)

Економічний аналіз (конспект)

6.3. Аналіз якості продукції та ритмічності виробництва

На сучасному етапі особливе значення приділяється підвищенню якості продукції. Саме якість впливає на конкурентоспроможність підприємства та його положення на ринку.

Це питання серйозно контролюється державою шляхом атестації та стандартизації продукції, сертифікації якості.

Аналізуючи якість, слід, перш за все, розрахувати питому вагу продукції вищої категорії якості, першої та наступної категорій у загальному обсязі продукції. Досліджується динаміка зміни цього показника протягом ряду періодів.

Випуск і реалізація продукції вищої категорії якості безпосередньо впливають на показники виконання плану за обсягом продукції, підвищення рентабельності та покращання фінансового стану підприємства. Адже саме така продукція першою отримує визнання споживача, є конкурентноспроможною, характеризується найвищими цінами.

При аналізі якості продукції (особливо при аналізі динаміки якості) на державних підприємствах деяких підгалузей машинобудування іноді користуються баловою системою оцінок. Наприклад, виробам вищої категорії якості присвоюється 5 балів, першої категорії – 4 бали, а неатестованим – 0. Виходячи з цього обчислюється середньозважений бал, причому вагами можуть служити або показники кількості продукції, або вартість відповідної частини продукції. При виведенні середнього бала якості береться до уваги тільки атестована за вищою і першою категоріями частина випущеної продукції.

Зіставлення середніх балів за декілька звітних періодів дозволяє визначити динаміку якості продукції на аналізованому підприємстві. Шляхом порівняння з іншими заводами визначають місце в галузі відносно якості.

Особливістю аналізу якості продукції легкої промисловості є те, що обчислюється питома вага нової та модної продукції.

Крім того, рівень якості продукції як легкої, так і харчової промисловості визначається їхньою сортністю. Характеристика якості продукції на цих підприємствах грунтується на коефіцієнтах сортності і даних про суми втрат щодо сортності.

Коефіцієнти сортності визначаються як відношення вартості всієї різносортної продукції до її вартості за ціною першого сорту. Порівнюється плановий і фактичний рівень відповідного коефіцієнта, досліджується динаміка. Якщо фактичний коефіцієнт сортності поділити на його плановий рівень та помножити на 100, то отримаємо процент виконання плану з якості продукції.

Для характеристики якості продукції велике значення має її наступна оцінка покупцями. Їхні претензії вказуються у рекламаціях, що надсилаються постачальнику. Дані про них порівнюються з попереднім періодом.

Під час аналізу також слід визначити вплив якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції; виручку від реалізації продукції, прибуток.

Зміна випуску товарної продукції під впливом зміни якості = [(ціна одиниці продукції після зміни якості) – (ціна одиниці продукції до зміни якості)] х (кількість виробленої продукції підвищеної якості).

Зміна виручки від реалізації продукції під впливом зміни якості = [(ціна одиниці продукції після зміни якості) – (ціна одиниці продукції до зміни якості)] х (обсяг реалізації продукції підвищеної якості).

Зміна прибутку від реалізації під впливом зміни якості = [[(ціна одиниці продукції після зміни якості) – (ціна одиниці продукції до зміни якості)] х (обсяг реалізації продукції підвищеної якості)] – [[(собівартість одиниці продукції після зміни якості) – (собівартість одиниці продукції до зміни якості)] х (обсяг реалізації продукції підвищеної якості)].

У випадку зміни сортового складу продукції необхідно розрахувати середньозважену ціну та середньозважену собівартість одиниці продукції, а потім за наведеним алгоритмом розрахувати вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку та прибуток від реалізації. При цьому середньозважена ціна визначається таким чином:

а) за планом: [(Кплі х Цплі)] / Кплі,

де К – кількість виробленої продукції і-сорту;

Ц – ціна одиниці продукції і-сорту;

б) фактично: [(Кфі х Цфі)] / Кфі.

Порядок визначення середньозваженої собівартості аналогічний.

Непрямим показником якості є брак. У процесі аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою та питомою вагою у загальному випуску товарної продукції. Визначають втрати від браку (собівартість забракованої продукції плюс витрати на виправлення браку мінус вартість забракованих виробів за цінами можливого використання мінус утримання з винних осіб).

Втрати товарної продукції за рахунок браку визначають шляхом множення втрат від браку на фактичний коефіцієнт рентабельності.

Важливим показником ефективності роботи підприємства є ритмічність виробництва – рівномірність випуску продукції згідно з планом за кварталами, місяцями, декадами і днями.

Порушення ритмічності спричиняють непродуктивні витрати (оплату простоїв, наднормових годин, зростання браку, штрафи і неустойки за порушення поставок та ін.).

Аналіз ритмічності виробництва базується на зіставленні фактичних і планових даних про питому вагу випуску за місяцями і кварталами, а також за декадами у загальному обсязі випуску продукції за аналізований період.

З метою характеристики внутрішньомісячної ритмічності виробництва порівнюють з планом питому вагу сум випуску за першу, другу і третю декади всіх дванадцятьох місяців у річному обсязі товарної продукції.

Ритмічність випуску залежить від ритмічності роботи окремих цехів. Тому такий аналіз проводиться також і в розрізі цехів.

Оцінка ритмічності виробництва протягом декади провадиться на основі даних про щоденне виконання виробничих завдань. Якщо ці завдання постійно виконувалися, то робота була ритмічною.

Зведена оцінка ритмічності зазвичай дається шляхом розрахунку коефіцієнта ритмічності. Коефіцієнт ритмічності визначається так само, як і відсоток виконання плану з асортименту: за кожним часовим періодом у виконання плану зараховується фактично випущена продукція, але не більше планової суми. Прийняті в розрахунок суми додаються. Співвідношенням отриманого результату з сумою плану випуску продукції за всіма періодами визначають коефіцієнт ритмічності. Резерв нарощування обсягу випуску продукції за умови ритмічної роботи підприємства також розраховується аналогічно резерву з асортименту.