Главная Экономика Конспекты лекций Економічний аналіз (конспект)

Економічний аналіз (конспект)

4 Розділ. Організація та інформаційне забезпечення економічного аналізу господарської діяльності підприємства

4.1. Організація економічного аналізу підприємства

Результат аналітичної роботи залежить перш за все від правильної її організації. Організація – це система взаємодії органів управління та виробничих колективів, заснована на принципах аналізу економічних процесів і явищ для виявлення та використання резервів підвищення ефективності виробництва. Організація економічного аналізу є найважливішою умовою виконання його функцій.

Наведені вище (розділ 3.2.) етапи прове-дення аналізу можна угрупувати: планування аналітичної роботи; підготовка джерел інформації для аналізу; аналітична обробка; узагальнення та оформлення результатів; контроль за виконанням прийнятих рішень.

На практиці можуть застосовуватися комплексний та тематичний плани аналітичної роботи. Комплексний план складається на один рік спеціалістом чи групою спеціалістів, яким доручено на підприємстві координацію аналітичної роботи в цілому. У цьому плані наводиться календарний розклад окремих аналітичних досліджень. У ньому також зазначаються цілі та завдання аналізу, основні питання, що повинні досліджуватись, визначається час для вивчення кожного питання, суб’єкти аналізу, наводиться схема аналітичного документообігу, термін та адреса надходження кожного документа, його зміст.

У комплексному плані повинні передбачатися джерела інформації, що будуть використовуватися при аналізі, технічні засоби його проведення та організація контролю за виконанням заходів, розроблених за результатами аналізу.

Тематичні плани – це плани проведення аналізу окремих питань господарської діяльності, які потребують поглибленого вивчення. У них наводяться об’єкти, суб’єкти, терміни проведення аналізу та ін.

Підготовка джерел інформації – також один з етапів аналітичної роботи. Для дослідження економічних процесів і явищ потрібні такі джерела інформації: планові та нормативні; дані оперативного та бухгалтерського обліку; дані бухгалтерської, статистичної та податкової звітності; матеріали ревізій та перевірок; особисті спостереження, матеріали хронометражу, фотографій робочого дня і т. ін. З названих джерел відбираються ті, які відповідно до поставленої мети забезпечують інформаційну базу. Комплексне використання відібраних джерел інформації, їх правильне сполучення в аналізі дозволяє всебічно вивчити той чи інший аспект виробничо-господарської діяльності.

Результати аналізу суттєво залежать від якості залученої інформації. Тому відібрані матеріали піддаються технічній, рахунковій та сутнісній перевірці.

Шляхом технічної перевірки з’ясовують повноту звітних матеріалів; справжність поданих документів та правильність їх оформлення; узгодженість показників різних форм звітності; своєчасність і правильність відображення в обліку та звітності господарських операцій і т. ін.

За допомогою рахункової перевірки визначається правильність арифметичних підрахунків у документах та співставляються взаємопов’язані показники.

Перевірка інформації за сутністю дає можливість оцінити якість матеріалів. З цією метою застосовуються логічний та балансовий методи контролю. Логічний контроль дозволяє виявити неточності в показниках, які не пов’язані з арифметичними діями, а встановлюються шляхом логічного мислення та співставлення. Балансовий контроль полягає у складанні балансу показників для тих з них, які мають арифметичну залежність.

Аналітична обробка даних – це вже безпосередньо аналіз. Саме тому вона є найбільш відповідальним етапом роботи аналітика. Організація обробки вимагає відповідного методичного забезпечення, певного рівня підготовки осіб, які проводять аналіз, їх забезпеченості технічними засобами. Від-повідальність за все це покладається на спеціаліста, який здійснює керівництво аналітичною роботою на підприємстві.

Результати аналітичного дослідження оформляються пояснювальною запискою, довідкою, висновками. Пояснювальна записка, як правило, складається при поданні результатів аналізу до вищестоячої організації. Для внутрішнього користування оформляють довідку. Висновок пишуть тоді, коли аналіз проводився вищестоячими органами управління.

Пояснювальна записка містить висновки про результати господарської діяльності та пропозиції щодо їх покращання. Крім того, вона повинна відображати загальні питання: рівень економічного розвитку господарства, умови господарювання, результати виконання планів за напрямами діяльності. Аналітична частина пояснювальної записки повинна бути обгрунтованою розрахунками і таблицями, при необхідності проілюстрована графіками. Особлива увага при оформленні пояснювальної записки приділяється пропозиціям, які вносяться за результатами аналізу. Їх необхідно всебічно обгрунтовувати та спрямовувати на покращання результатів господарювання і засвоєння внутрішніх резервів. Кожна пропозиція повинна бути чіткою, реальною. У них повинні визначатися конкретні терміни виконання та особи, відповідальні за усунення виявлених недоліків і реалізацію можливостей підвищення ефективності виробництва.

Довідки та висновки, на відміну від пояснювальної записки, можуть не містити загальної характеристики підприємства та умов його господарювання. Їх зміст більш конкретний, акцентований на відображення недоліків та досягнень, виявлених резервів та способів їх засвоєння.

Найбільш суттєві результати аналізу можуть також вноситися у спеціально передбачені для цього розділи економічного паспорта підприємства. Це дозволяє розглядати динаміку результатів господарювання.

Дієвість використання результатів аналізу забезпечується систематичним контролем за виконанням намічених заходів. З цією метою результати аналізу обговорюються на зборах колективу, акціонерів, засновників, на нарадах адміністрації. Практичну реалізацію вони отримують після відповідних постанов зборів та наказів адміністрації.