Главная Прочие дисциплины Охорона праці - Москальова В.М.

Охорона праці - Москальова В.М.

5.4.4 Вплив шляху протікання струму на наслідки ураження

Шлях протікання струму в тілі людини відіграє суттєву роль у наслідках ураження.

Шлях струму визначається місцем прикладання струмоведучих частин до тіла людини.

Особливо небезпечним є ураження людей у тому випадку, коли людина торкається до струмоведучих частин верхньою половиною тіла, де на шляху протікання струму лежать життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок.

Якщо струм проходить іншим шляхом, його дія на життєво важливі органи може бути лише рефлекторною, а не безпосередньою.

В електропатології шлях струму через тіло людини носить назву “ петля струму”, якою відбувається ураження. Номенклатуру цих петель розробив Г.Л. Френкель.

Найчастіше струм проходить такими шляхами:

• рука – рука;
• руки – ноги;
• нога – нога;
• голова – ноги;
• голова – руки.

Менш небезпечним є шлях від однієї ноги до іншої, який отримав назву “ нижня петля ”. Він виникає під дією на людину так званої крокової напруги.

Ураження людей кроковою напругою відбувається тоді, коли людина потрапляє в місце розтікання струму по поверхні землі. Це виникає тоді, коли на землю впав обірваний провідник, що перебуває під струмом.

Кроковою напругою називається напруга між двома точками електричного поля на відстані кроку (0,8м), на яких одночасно стоїть людина в зоні розтікання струму у землі.

Струм з обірваного провідника розтікається у землі радіально у всі сторони, з найбільшим потенціалом у точці торкання землі.

Зміна потенціалу на поверхні землі від точки замикання відбувається за гіперболічним законом і практично зменшується до нуля на відстані 20м.

При кроковій напрузі струм, проходить від однієї ноги до іншої, скорочує м’язи на ногах, біль стає нестерпною і людина падає. При падінні збільшується відстань між точками дотику до землі і змінюється шлях проходження струму через тіло (рука-нога). Падіння відбувається уже при іншій дії напруги, що призводить до більш тяжких наслідків.

Крокова напруга найбільш небезпечна в межах 4-5м від провідника, що лежить на землі під напругою 1000В, а при напрузі понад 1000В небезпечна зона становить 10м від точки стікання струму. Виходити з зони розтікання струму в землі потрібно короткими кроками.

5.4.5 Небезпека ураження струмом у різних електричних мережах

За напругою електроустановки поділяються на такі, що працюють під напругою до 1000В і понад 1000В.

Залежно від джерел живлення електричні мережі трифазного струму бувають з глухозаземленою або ізольованою нейтралью.

Ізольована нейтраль – це нейтраль трансформатора або генератора не приєднана до заземлюючого пристрою, а якщо приєднано, то через апарати, що мають великий опір.

Глухозаземлена нейтраль трансформатора або генератора – це така нейтраль, що приєднана до заземлюючого пристрою через апарати,що мають малий опір.

Питання вибору режиму нейтралі є досить важливим заходом забезпечення безпеки при експлуатації електроустаткування.

У тих умовах де є можливість постійно контролювати стан ізоляції, влаштовують мережі з ізольованою нейтралью, такі мережі більш безпечні.

У тих випадках, де немає можливості контролювати стан ізоляції, а вона піддається дії різних температур і вологи, влаштовують мережі з глухозаземленою нейтралью.

Дія струму залежить від умов включення людини в електричну мережу. Схема включення може біти однофазною, коли людина доторкнулася до однієї фази, що перебуває під напругою, і двофазною, коли дотикається до двох фаз.

Двохфазне доторкання є більш небезпечне ніж однофазне. Двофазне дотикання буває дуже рідко, а однофазне виникає набагато частіше.

Схема мережі, а відтак режим нейтралі джерела струму, що живить цю мережу вибирають залежно від технологічних вимог і умов безпеки.