special

Охорона праці - Москальова В.М.

Тема 5. Загальні вимоги безпеки праці при експлуатації технологічного обладнання

5.1. Безпека праці при використанні технологічного обладнання

Технологічне обладнання, що нині використовується у виробничій діяльності, надзвичайно різноманітне за принципом дії, конструктивними особливостями, типами та габаритами. Однак не зважаючи на це існують деякі загальні вимоги, дотримання яких при конструюванні обладнання дозволяє забезпечувати вимоги безпеки при його експлуатації.

Нині існує дуже багато методів забезпечення безпеки технологічного обладнання, а з часом вони постійно будуть розширюватися й вдосконалюватися.

Методи забезпечення безпеки обладнання поділяються на:

  • загальні;
  • часткові.

До загальних належить механізація і автоматизація технологічних процесів, дистанційне управління і спостереження, блокування і сигналізація, надійність і міцність конструктивного виконання.

До часткових методів належать захист обладнання від певної безпеки. Це може бути герметизація, екранування, теплоізоляція, звукоізоляція, амортизація, огородження, заземлення і т. ін.

Безпека технологічного обладнання забезпечується правильним вибором методів захисту. Крім цього безпека праці забезпечується:

  • використанням у конструкціях спеціальних захисних засобів;
  • дотриманням ергономічних вимог;
  • включенням вимог безпеки у технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту і ін.

Конструктивні елементи технологічного обладнання не повинні мати гострих країв, кутів, нерівних, гарячих чи переохолоджених поверхонь.

Рухомі частини технологічного обладнання, а також пасові та ланцюгові передачі мають бути огородженні або захищенні іншим шляхом якщо огородження не допускається.

Огородження запобігає проникненню людини або частини її тіла у небезпечну зону. Огороджувальні пристрої мають різноманітне конструктивне виконання. Вони бувають стаціонарні, рухомі та переносні і такі, що не погіршують спостережень за роботою технологічного обладнання. Вони повинні мати гладку поверхню, бути пофарбованими в один колір з технологічним обладнанням і виконуватися відповідно до вимог стандартів.

5.1.1 Механізація і автоматизація технологічних процесів і обладнання

Ефективним методом забезпечення безпеки на тяжких видах робіт є механізація і автоматизація виробничих процесів від надходження сировини до виходу кінцевої продукції, що дає можливість значно знизити рівень виробничого травматизму і виробничих захворювань.

Автоматизація виробничих процесів являє собою вищу форму механізації. Залежно від ступеня участі людини в технологічному процесі вона може мати комплексний або частковий характер. Комплексна автоматизація передбачає повну ізоляцію людини від будь-яких операцій виробничого циклу.

Нині типовим явищем у виробничій діяльності є праця оператора в автоматизованих системах.

У процесі автоматизації ускладнюється взаємодія людини з технічними засобами, що вимагає врахування психологічних чинників. Ідеальним було б оптимальне узгодження фізіологічних і психічних особливостей оператора з технологічним процесом. Зневага до вказаного може призводити до аварій, травматизму або профзахворювань.

В автоматичних системах безпека праці досягається за рахунок використання захисних пристроїв винесення робочих операцій у безпечну зону.

Можливість людини оператора розширює електронна техніка, якій задається відповідна програма самостійного оптимального режиму технологічного процесу. Використання електронних машин позбавляє оператора фізичної і емоційної напруги, а роботу робить більш безпечною, без втручання людини в технологічний цикл, що виключає помилкові дії оператора.

5.1.2 Дистанційне управління

Для безпеки праці дистанційне спостереження та керування технологічними процесами має велике значення, бо дає можливість уникнути необхідного перебування працівника у небезпечній зоні. Воно застосовується там, де присутність людини небезпечна або існує складність у керуванні технологічним обладнанням

Дистанційне управління є необхідною умовою якщо у виробничій діяльності використовуються шкідливі або небезпечні для організму людини речовини, або потрібні дуже складні засоби захисту.

Дистанційне управління здійснюють візуально або за допомогою телесигналізації. Для візуального спостереження використовують промислове телебачення за важкодоступними або небезпечними ділянками виробництва. Телесигналізація дає можливість оператору здійснювати необхідний вплив пристроями телемеханіки на керовану систему.

При дистанційному спостереженню пульти управління влаштовують на столах, щитах або стендах з урахуванням антропометричних даних оператора.

При горизонтальних, вертикальних або обертових рухах рук оператора організація робочого місця має бути такою, щоб руки працювали не на повний розмах, а лише у середньому діапазоні.

Діапазон сприйняття органів чуття обмежує можливості людини безпосередньо управляти швидкодіючим технологічним обладнанням та технологічними швидкісними процесами. Наприклад, око людини не може відрізняти один від іншого п’ять предметів, що змінюються за секунду. Дві точки розпізнаються окремо лише при куті зору між ними не менше 1.

Швидкість і точність рухів пальців навіть при тривалому тренуванні не можуть подолати відповідної межі. Бо для проходження імпульсів у нервовій системі людини від ока до мозку і від мозку до м’язів пальців потрібний відповідний час.

Швидкість реакції людини залежить від багатьох чинників, складності дії, тренованості, стану нервової системи, ступеня втоми, фізичних та психологічних можливостей людини (“слон у посудній лавці”).



 

Created/Updated: 25.05.2018

';