- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Финансовое право Книги Фінансове право - Віхров О.П. |
Фінансове право - Віхров О.П.
Порядок фінансування видатків енергетики
Енергетичний комплекс, очолюваний Міністерством енергетики України, включає в себе атомні, теплові й гідротехнічні електростанції, систему підстанцій і ліній електропередач, які забезпечують подачу електроенергії на території України в суміжні держави згідно міждержавних угод. До складу комплексу входять промислові підприємства, які випускають продукцію електроенергетики, науково-дослідні інститути й конструкторські бюро, управління та організації енергозбуту, установи соціальної сфери, що знаходяться на балансі підприємств галузі.
Увесь комплекс складається із станцій, підприємств, організацій та установ державного підпорядкування і невеликої кількості організацій, що забезпечують експлуатацію електричних мереж на територіях районів, міст і облік споживання електроенергії місцевого та регіонального підпорядкування.
Після прийняття Закону “Про підприємства” в Україні всі підприємства комплексу перейшли на господарський розрахунок як самостійні господарюючі статутні суб’єкти, що мають права юридичної особи, здійснюють свою виробничу, науково-дослідну або іншу діяльність з метою одержання прибутку (доходу).
Фінансові ресурси підприємств комплексу формуються здебільшого за рахунок реалізації продукції, енергоносіїв, виконання робіт або надання послуг.
До складу собівартості продукції (електроенергії), виконаних робіт, послуг підприємств і організацій енергетики та електрифікації входять: заробітна плата, нарахування на заробітну плату, внески у фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у Фонд зайнятості, амортизаційні відрахування, витрати на сировину, матеріали, пальне та мастильні матеріали, поточні ремонти й інші витрати.
Після сплати податку на прибуток згідно чинного законодавства України підприємства галузі формують фонди економічного стимулювання: фонд розвитку виробництва, науки й техніки; фонд соціального розвитку; фонд матеріального заохочення.
Підприємствам галузі надано право утворювати страхові та резервні фонди, а при розрахунках за вільно конвертовану валюту валютні фонди.
З Державного бюджету України інвестуються капітальні вкладення загальнодержавного значення для спорудження об’єктів електроенергетики та електрифікації. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються роботи, пов’язані з ремонтом і поточним доглядом за об’єктами внутрішньорайонних та міських електромереж. У Державному бюджеті України щороку передбачаються асигнування на фінансування заходів, пов’язаних з виведенням з експлуатації об’єктів Чорнобильської АЕС.
Порядок фінансування транспортної системи України
Залізничний, водний (морський і річковий), повітряний, автомобільний і трубопровідний транспорт становлять єдину транспортну систему України.
Залізниці становлять собою складний виробничий комплекс, що складається з відділів залізниць, лінійних служб (станцій), служб експлуатації залізниць, промислових підприємств, науково-дослідних та дослідно-конструкторських інститутів, ремонтнобудівельних служб, підприємств торгівлі й харчування, установ соціально-культурної сфери.
Централізоване управління комплексом залізничного транспорту здійснює Міністерство транспорту України, до складу якого входить управління залізничним транспортом.
Вся діяльність залізниць будується на основі господарського розрахунку й регулюється Законом “Про підприємства в Україні”.
Доходи відділів залізниць, служб, підприємств і організацій складаються: з платні за перевезення вантажів і пасажирів, навантажувальнорозвантажувальних робіт, надання експедиційних послуг за зберігання вантажів і багажу, а по підприємствах і організаціях від реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг, а також державних коштів, за рахунок яких оплачується пільги населення щодо проїзду залізничним транспортом.
Поточні експлуатаційні витрати залізничного транспорту складаються: з заробітної плати, нарахувань на заробітну плату, внесків у Фонд Чорнобиля та у Фонд зайнятості, оплати за електроенергію, теплоенергію, пальне, мастильні матеріали, амортизаційні відрахування, витрати на сировину та матеріали.
Після сплати податків на добавлену вартість, податку з прибутку підприємства комплексу формують фонди економічного стимулювання, які використовуються на потреби підприємств.
З Державного бюджету відділи, служби та підприємства комплексу інвестуються на капітальні вкладення будівництво та придбання рухомого складу основних фондів.
За послуги, що залізниця надає іноземним фірмам і громадянам, вона має право одержувати оплату у вільно конвертованій валюті та формувати власні валютні фонди.
Повітряний транспорт України державної власності, що складається з регіональних авіазагонів, наземних служб складних господарств авіапортів, підприємств технічного обслуговування повітряного транспорту, організацій перевезення вантажів і пасажирів, харчування й установ соціальної сфери, входить до складу Міністерства транспорту України. Сьогодні в Україні дозволено створення та функціонування недержавних повітряних компаній, які не входять до складу Міністерства транспорту України, але зобов’язані керуватися у своїй роботі нормативними актами України.
Доходи державного повітряного транспорту складаються з платні за перевезення пасажирів і вантажів на внутрішніх та міжнародних лініях у грошовій одиниці України і у вільно конвертованій валюті. Доходи державного повітряного транспорту також формуються за рахунок виконання робіт для сільського господарства по боротьбі з шкідниками рослин, для будівельних організацій під час монтажу висотних будівельних конструкцій та інших робіт гасіння лісових пожеж, аерофотозйомок.
Собівартість виконуваних робіт і послуг у підприємствах галузі складається з витрат на заробітну плату, нарахувань на заробітну плату, внесків у Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у фонд зайнятості, на пальне та мастила, запасні частини й матеріали, амортизаційні відрахування, на виконання поточних ремонтів техніки та споруд.
Після сплати податків на добавлену вартість (за винятком міжнародних ліній) з прибутку, підприємства повітряного транспорту державної власності утворюють фонди економічного стимулювання. Відповідно до чинного законодавства України стосовно соціального розвитку та матеріального заохочення провадиться сплата компенсацій матерям по догляду за дітьми, на дітей дошкільного й шкільного віку, а також індексація заробітної плати у зв’язку з реформою роздрібних цін.
З Державного бюджету повітряний транспорт державної власності одержує кошти на капітальні вкладення будівництво та придбання нової техніки. Для оновлення основних фондів галузі залучаються також іноземні інвестиції.
В економіці України морський та річковий транспорт посідає чимале місце. Переведення підприємств колишнього союзного підпорядкування у підпорядкування України відповідно до Закону від 12 вересня 1991 р. “Про правонаступництво України” змінило структуру економіки, а також фінансування окремих напрямів діяльності галузі з бюджету. В обсязі вантажів та пасажирів, яких перевозить водний транспорт на внутрішніх та міжнародних лініях, понад половина належить флоту Чорноморського морського пароплавства.
До складного державного комплексу морського транспорту належать: потужний морський торговельний флот, сучасні технічно оснащені споруди морських портів, під’їзні залізничні колії, суднобудівні та судоремонтні заводи, науково-дослідні та дослідно-конструкторські інститути й бюро, торговельні бази, мережі торгівлі та громадського харчування, установи та організації соціальної сфери юридичні особи, що мають господарську самостійність.
Доходи підприємств і організацій водного транспорту формуються за рахунок надходжень від фрахту суден, перевезення вантажів і пасажирів, випуску продукції, виконання робіт і надання послуг. З валютної виручки, одержаної за фрахт суден, перевезення пасажирів та вантажів на міжнародних лініях, пароплавство сплачує податок на валютну виручку протягом 10 днів з моменту надходження коштів на транзитнодисконтний рахунок в банку, що його обслуговує.
Витрати підприємств комплексу залежать від напрямів їх діяльності. Поточні витрати через експлуатацію флоту складаються: з виплат за стоянки біля причалів портів, буксирування та лоцманського проведення суден, надання інших послуг (набирання питної води, поповнення запасу матеріалів і пального, продуктів харчування тощо); заробітної плати, нарахувань на заробітну плату, внесків у фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Фонд зайнятості, витрат на придбання паливномастильних матеріалів, амортизаційних відрахувань, витрат на поточні ремонти та інших витрат. Якщо судна перебувають у рейсах на міжнародних лініях, всі витрати в портах іноземних держав здійснюються у вільно конвертованій валюті. За період перебування суден у міжнародних рейсах частина заробітної плати сплачується команді у вільно конвертованій валюті.
З одержаних доходів підприємства комплексу роблять усі поточні експлуатаційні витрати, сплачують платежі й податки до бюджету, вносять проценти за кредити. З решти прибутку формують фонди економічного стимулювання, страхові та резервні, а також валютні фонди для використання їх за цільовим призначенням.
Автомобільному транспорту в транспортній системі України надається неабияке значення. У загальному пасажиропотоці країни автомобільному транспорту належить близько 40% і близько 80% вантажів перевозиться автомобільним транспортом як при безпосередньому обслуговуванні вантажовласників, так і при обслуговуванні залізничного, морського, річкового та повітряного транспорту.
За сферою діяльності автомобільний транспорт поділяється на транспорт міжміського (міжрайонного) обслуговування та місцевого на лініях всередині міст і населених пунктів. Останніми роками утворені спеціальні автотранспортні підприємства або виділені спеціальні бригади для перевезення вантажів і пасажирів на міжнародних лініях.
Як правило, всі державні підприємства автотранспортної системи перебувають на господарському розрахунку, їхня діяльність регулюється Законом “Про підприємства в Україні”. Поряд з державними підприємствами сьогодні в Україні створені та функціонують недержавні підприємства.
Державні підприємства автотранспорту місцевого значення одержують фінансування з місцевих бюджетів на оновлення парку його машин. А у зв’язку з наданням пільг безплатного проїзду пасажирівпенсіонерів та зниження тарифу на постійні білети для учнів і студентів в обмежених розмірах одержує фінансування на поточне утримання з місцевих бюджетів.
З роботою автотранспорту безпосередньо пов’язаний стан доріг державного та місцевого значення. Для будівництва, реконструкції і ремонту шляхів місцевого значення залучаються кошти від всіх підприємств, об’єднань, організацій, незалежно від форм власності, колгоспів і радгоспів.
18 вересня 1991 р. прийняті Закон України “Про джерела фінансування дорожнього господарства України” та Постанова Верховної Ради України про порядок введення в дію згаданого Закону, а 28 грудня 1991 р. прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 385, відповідно до якої всі підприємства промисловості, будівництва, колгоспи, радгоспи, кооперативи та інші підприємства, незалежно від форм власності та господарювання, залучаються до участі в дорожніх роботах від обсягу виробництва продукції, виконаних робіт, наданих послуг, включаючи всі види діяльності, в тому числі виконання будівельномонтажних робіт власними силами. Нормативи відрахувань на дорожні роботи затверджується Верховною Радою України в залежності від обсягу виробництва продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Крім того, всі підприємства, організації сплачують місцевим радам 2 відсотки від доходів, одержаних від наданих транспортних послуг, з зарахуванням цих витрат на собівартість. Виняток становлять колгоспи та радгоспи, які з 1 жовтня 1991 р. звільнені від сплати цих відрахувань.
Created/Updated: 25.05.2018