special

Охорона праці - Москальова В.М.

3.5 Вплив умов праці на функціонування організму

Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці.

Важкість праці – це ступінь залучення до роботи м’язів і фізіологічні витрати внаслідок фізичних навантажень.

Напруженість праці – це навантаження на ЦНС, яке оцінюється за показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні і т. ін. навантаження.

Важкість та напруженість праці - це ступінь сукупної дії всіх елементів, що становлять умови праці й впливають на працездатність і здоров'я людини та відтворення її сил.

Поняття “важкість” праці однаково може застосовуватись як до фізичної, так і щодо розумової праці, а також до тих видів робіт, що виконуються у шкідливих або небезпечних умовах.

Отже, важкість праці – це функціональне напруження організму або окремих його систем під дією фізичних або нервово-емоційно-психічних навантажень.

Ступінь функціональних змін залежить від умов праці.

За комфортних умов праці поліпшуються функціональні можливості організму за рахунок тренованості.

За несприятливих умов знижується продуктивність праці, накопичується втома або перевтома, а з часом розвиваються професійні або виробничо-обумовлені хронічні захворювання.

Відомо три функціональні якісно відмінні стани організму підчас трудової діяльності:

  • нормальний;
  • граничний(між нормою та патологією);
  • патологічний.

Такі функціональні стани організму можуть проявлятися при самих різних видах як фізичної, так і розумової діяльності.

В процесі трудової діяльності у людини може сформуватися лише один з трьох вище вказаних функціональних станів. Вони є критерієм для встановлення категорії важкості праці.

Гігієнічним класифікатором обґрунтовано шість категорій важкості (тяжкості) праці.

  • категорія важкості праці – це роботи , що виконуються в оптимальних умовах виробничого середовища, де людина зберігає здоров'я і високу працездатність;
  • категорія важкості праці – роботи, що виконуються в умовах, що відповідають гігієнічним нормативам, у здорових людей не виникає відхилень у стані здоров'я, пов’язаних з професійною діяльністю;
  • категорія важкості праці – це роботи з підвищеними м’язовими та нервово-емоційно-психічними навантаженнями. За таких робіт погіршуються фізіологічні та техніко-економічні показники і формується пограничний стан організму;
  • категорія важкості праці – це роботи, що призводять до більш глибокого пограничного стану. У практично здорових людей можуть виникати професійні хвороби;
  • категорія важкості праці – це роботи, що формують паталогічний функціональний стан організму. Для цієї категорії важкості праці характерна наявність професійних виробничо-обумовлених захворювань;
  • Категорія важкості праці – це роботи в умовах надмірних перенавантажень, стресових психічних ситуацій, що призводить до гострих паталогічних реакцій і тяжких порушень функціонування організму.

Для адекватної оцінки конкретної категорії важкості умов праці має бути розроблений і впроваджений у виробничу діяльність комплекс санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та технічних засобів профілактики професійних захворювань.

Завдання для самостійної роботи

  • Які фактори визначають санітарно-гігієнічні умови праці?
  • Об’єкти гігієнічного нормування
  • Основні об’єкти державної санітарно-гігієнічної експертизи
  • Функції органів державного санітарного нагляду
  • Завдання запобіжного і поточного санітарного нагляду
  • Санітарно-гігієнічні вимоги до територій підприємства та розміщення будівель і споруд
  • Класи шкідливості підприємств. Санітарно-охороні зони.
  • Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами.
  • Виробничі отрути та їх вплив на функціювання організму.
  • Гігієнічне нормування шкідливих речовин у повітрі та методи визначення їх концентрації.
  • Вплив умов праці на розвиток предметної діяльності.
  • Фізіологія та характер праці і їх вплив на функціювання організму.
  • Оцінка повітря робочої зони за хімічними складовими.
  • Розрахунок вентиляції за надмірними тепловиділеннями.
  • Вентиляція виробничих приміщень.
  • Природна вентиляція виробничих приміщень.
  • Методи розрахунку систем механічної вентиляції.
  • Механічна вентиляція та її системи.
  • Загально обмінна механічна вентиляція.
  • Розрахунки місцевої витяжної вентиляції.
  • Розрахунок вентиляції за надмірними волого виділеннями.


 

Created/Updated: 25.05.2018