Главная Прочие дисциплины Охорона праці - Москальова В.М.

Охорона праці - Москальова В.М.

1.5.8 Державні нормативні акти про охорону праці

Законодавчими актами, що визначають основні правовідносини у виробничій діяльності, є державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП).

Державні нормативні акти про охорону праці – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано силу закону і які є обов’язковими для виконання.

Залежно від сфери впливу ДНАОП можуть мати міжгалузеву та галузеву дію.

Міжгалузеві державні нормативні акти про охорону праці мають загальнодержавне значення, їх дія поширюється на всі підприємства незалежно від їх відомчої належності, форми власності та виду господарської діяльності.

Галузеві державні нормативні акти про охорону праці поширюються лише на підприємства, що належать до певної галузі.

ДНАОП затверджують:

• Кабінет Міністрів;
• Держгірпромнагляд;
• органи санітарно-епідеміологічної служби МОЗ;
• органи державного пожежного нагляду МНС;
• органи нагляду за ядерною безпекою та ін..

Крім вказаних законодавчих актів, правові відносини у сфері охорони праці регулюють підзаконні нормативні акти, укази і розпорядження Президента, рішення Уряду, нормативні акти міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

Залежно від сфери дії державні нормативні акти про охорону праці мають своє кодування.

Міжгалузеві ДНАОП кодуються у такий спосіб:

• Скорочена назва нормативного акта – ДНАОП;
• Група – Х.ХХ;
• Вид нормативного акта – Х.ХХ;
• Порядковий номер у межах даного виду – Х.ХХ;
• Рік затвердження – ХХ.

Галузеві ДНАОП кодуються так:

• Скорочена назва нормативного акта – ДНАОП;
• Група відповідно до класифікатора галузей господарської діяльності – ХХ.ХХ;
• Вид нормативного акта – Х.ХХ;
• Порядковий номер (у межах даного виду) – Х.ХХ;
• Рік затвердження – ХХ.

Міжгалузеві ДНАОП залежно від органу, який затвердив мають відповідне цифрове позначення. Наприклад: 0.00 – держгірпромнагляд, 0.03 – МОЗ, 0.06 – Держстандарт і т. ін..

Галузеві ДНАОП мають цифрове позначення відповідно до загального класифікатора галузей народного господарства Мінстату. Наприклад: 1.1.10 – електроенергетика, 1.3.10 – хімічна промисловість і т. ін..

Види ДНАОП для однакового застосування мають таке цифрове позначення:

• правила – 1;
• гости – 2;
• норми – 3;
• положення, статути – 4;
• інструкції, вказівки – 5;
• рекомендації, вимоги – 6;
• технічні умови безпеки – 7;
• переліки, інші – 8;

На підставі ДНАОП розробляються відомчі документи про охорону праці(ВДОП). Вони затверджуються міністерствами або іншими об’єднаннями з метою конкретизації вимог охорони праці залежно від специфіки галузевих об’єктів.

Перехід на нові, суто українські нормативні акти вимагає значного обсягу робіт та певного часу. Тому у державі дотепер залишаються чинними правила, стандарти, норми, положення та інші нормативні акти, які діяли ще за радянських часів. Постанова Верховної Ради за 1545 – ХІІІ від 12.09.1991р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих законодавчих актів Союзу РСР» є для цього підставою, якщо вони не суперечать Конституції.

Крім вищезгаданих документів, вимоги охорони праці регламентують також будівельні й санітарні норми та правила, правила облаштування електроустановок, норми радіаційної безпеки, правила побудови та безпечної експлуатації кранів, ємностей, що працюють під тиском та інші нормативні документи.

До найважливіших підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують охорону праці, належать такі:

• Положення про порядок розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах(№1112 від 25.08.2004р.);
• Правила відшкодування власником підприємства шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків (№838 від 23.07.1993р.);
• Положення про порядок накладання штрафів на підприємство за порушення нормативних актів про охорону праці(№ 754 від 17.09.1993р.);
• Список виробництв, професій і робіт з важкими та шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений МОЗ (№ 256 від 29.12.1993р.);
• Постанова КМУ від 15.10.03 №1631 «Про затвердження порядку видачі дозволів Держнаглядохоронпраці та його територіальними органами»
• Типове положення про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99 наказ Держнаглядохорон праці 25.01.2005 №15);
• Положення про Державний Комітет України з нагляду за охороною праці затверджено указом президента від 16.01.2003р. № 29/2003 і інші.

Нормативно – правові акти з охорони праці в міру розвитку наукових досягнень не рідше одного разу на десять років мають переглядатися, уточнюватися й доповнюватися.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно – правових актів здійснює спеціально уповноважений центральний орган з нагляду за охороною праці за погодженням з Держнаглядом за охороною праці.

Опрацювання міжгалузевих нормативних актів про охорону праці фінансується з Державного фонду охорони праці та інших джерел, галузевими міністерствами або відомствами створеними за галузевим принципом.

Нормативно – правові акти з охорони праці є обов’язковими до виконання, в умовах виробничої діяльності, будь – якими суб’єктами господарювання.