special

Управління спецпроектами (конспект лекцій НУДПСУ)

5.2. Історія сітьового планування і управління

Методики сітьового планування були розроблені наприкінці 50-х років у США. У 1956 р. М. Уолкер з фірми "Дюпон", досліджуючи можливості більш ефективного використання обчислювальної машини Unіvac, що належала фірмі, об'єднав свої зусилля з Д. Келли з групи планування капітального будівництва фірми "Ремінгтон Рэнд". Вони спробували використовувати ЕОМ для складання планів-графіків великих комплексів робіт з модернізації заводів фірми "Дюпон". У результаті був створений раціональний і простий метод опису проекту з використанням ЕОМ. Спочатку він був названий методом Уолкера-Келли, а пізніше одержав назву методу критичного шляху - МКШ (або CPM - Crіtіcal Path Method).

Паралельно і незалежно у військово-морських силах США був створений метод аналізу й оцінки програм PERT (Program Evaluatіon and Revіew Technіque). Даний метод був розроблений корпорацією "Локхид" і консалтинговою фірмою "Буз, Аллен энд Гамильтон" для реалізації проекту розробки ракетної системи "Поларис", що поєднував близько 3800 основних підрядчиків і включав 60 тис. операцій. Використання методу PERT дозволило керівництву програми точно знати, що потрібно робити в кожен момент часу і хто саме повинний це робити, а також імовірність своєчасного завершення окремих операцій. Керівництво програмою виявилося настільки успішним , що проект удалося завершити на два роки раніше запланованого терміну. Завдяки такому успішному початку даний метод управління незабаром став використовуватися для планування проектів у всіх збройних силах США. Методика відмінно себе зарекомендувала при координації робіт, виконуваних різними підрядчиками в рамках великих проектів по розробці нових видів озброєння.

Великі промислові корпорації почали застосування подібної методики управління практично одночасно з військовими для розробки нових видів продукції і модернізації виробництва. Широке застосування методика планування робіт на основі проекту одержала в будівництві. Наприклад, для керування проектом спорудження гідроелектростанції на ріці Черчілль у Ньюфаундленді (півострів Лабрадор). Вартість проекту склала 950 млн. доларів. Гідроелектростанція будувалася з 1967 по 1976 р. Цей проект включав більше 100 будівельних контрактів, причому вартість деяких з них досягала 76 млн. доларів. У 1974 році хід робіт із проекту випереджав розклад на 18 місяців і укладався в планову оцінку витрат. Замовником проекту була корпорація Churchіll Falls Labrador Corp., яка для розробки проекту і управління будівництвом найняла фірму Acress Canadіan Betchel.

Власне кажучи, значний виграш за часом утворився від застосування точних математичних методів в управлінні складними комплексами робіт, що стало можливим завдяки розвитку обчислювальної техніки. Однак перші ЕОМ були дорогі і доступні тільки великим організаціям. Таким чином, історично перші проекти представляли із себе грандіозні за масштабами робіт, кількості виконавців і капіталовкладенням державні програми.

Спочатку, великі компанії здійснювали розробку програмного забезпечення для підтримки власних проектів, але незабаром перші системи управління проектами з'явилися і на ринку програмного забезпечення.

Основними показниками систем цього класу були їхня висока потужність і, у той же час, здатність досить детально описувати проекти, використовуючи складні методи сітьового планування. Ці системи були орієнтовані на високопрофесійних менеджерів, керуючих розробкою найбільших проектів, добре знайомих з алгоритмами сітьового планування і специфічною термінологією. Як правило, розробка проекту і консультації по керуванню проектом здійснювалися спеціальними консалтинговими фірмами.

Етап найбільш бурхливого розвитку систем для управління проектами почався з появою персональних комп'ютерів, коли комп'ютер став робочим інструментом для широкого кола керівників. Значне розширення кола користувачів управлінських систем породило потребу створення систем для управління проектами нового типу, одним з найважливіших показників таких систем була простота використання. Управлінські системи нового покоління розроблялися як засіб управління проектом, зрозумілий, будь-якому менеджеру, який не вимагає спеціальної підготовки й забезпечує легке й швидке включення в роботу.

У теперішній час склалися глибокі традиції використання систем управління проектами в багатьох галузях життєдіяльності. Причому, основну частку серед планованих проектів становлять невеликі по розмірах проекти. Наприклад, дослідження, проведені щотижневиком ІnfoWorld, показали, що п'ятдесятьом відсоткам користувачів у США потрібні системи, що дозволяють підтримувати плани, що складаються з 500-1000 робіт і тільки 28 відсотків користувачів розробляють розклади, що містять більше 1 000 робіт. Що стосується ресурсів, то 38 відсоткам користувачів доводиться управляти 50-100 видами ресурсів у рамках проекту, і тільки 28 відсоткам користувачів потрібно контролювати більш ніж 100 видів ресурсів. У результаті досліджень були визначені також середні розміри розкладів проектів: для малих проектів - 81 робота й 14 видів ресурсів, для середніх середні - 417 робіт і 47 видів ресурсів, для великих проектів - 1 198 робіт і 165 видів ресурсів. Дані цифри можуть служити слугувати відправною точкою, орієнтиром для менеджера, що вирішує питання про доцільність переходу на проектну форму управління діяльністю власної організації. Як бачимо, застосування системи управління проектами на практиці може бути ефективним і для дуже невеликих проектів.

Природно, що із розширенням поширенням кола користувачів систем проектного менеджменту відбувається поширення методів і прийомів їхнього використання. Західні галузеві журнали регулярно публікують статті, присвячені системам для управління проектами, що включають поради користувачам таких систем і аналіз використання методики сітьового планування для розв'язання задач у різних сферах управління. В СРСР роботи з сітьового управління почалися в 60-х роках. Тоді методи СПУ знайшли застосування в будівництві й наукових розробках. Надалі сітьові методи стали широко застосовуватися й в інших областях галузях народного господарства.



 

Created/Updated: 25.05.2018