- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Прочие дисциплины Плавання з методикою викладання - Клопов Р.В. |
Плавання з методикою викладання - Клопов Р.В.
1.6 Плавання при попаданні у водорості
Часто на водоймищах деякі ділянки поверхні води (зазвичай, біля берега) бувають вкриті водними рослинами. У деяких випадках (риболовля, полювання, переправа вплав) доводиться плисти через водорості, у інших випадках плавець з'являється там випадково. Основна складність полягає в тому, що плавець може злякатися (неприємні тактильні відчуття, марновірні страхи); порізатися (осоковидні водорості, сміття з жорсткими ріжучими краями на поверхні водоростей); заплутатися (частіше ногами) і захлинутися. Під час купання можна зустрітися з водоростями, що плавають на поверхні води. Торкнувшись їх ногою або рукою, не слід піддаватися паніці, оскільки це всього лише водорості і ніщо інше. Якщо плавець випадково потрапив у водорості, то потрібно лягти на спину і спокійно неквапливими рухами звільнитися від водоростей і виплисти на спині на вільне від рослинності місце.
Якщо необхідно продовжувати плавання у водоростях, то слід змінити спосіб плавання. Плавець повинен прийняти максимально можливе горизонтальне положення тіла і виконувати неквапливі плавальні рухи із зменшеною амплітудою під самою поверхнею води, розсовуючи водорості (кроль без винесення рук, брас). Це запобігає заплутуванню. Проте, якщо плавець заплутався, не треба робити різких рухів, затягуючи вузли водоростей. У цьому випадку потрібно зупинитися, зробити вдих, опустити голову у воду і в положенні «поплавець» спокійно звільнитися від водоростей (рис. 3).
Якщо доводиться плисти крізь гущавину осоковидної трави, що виступає над поверхнею води, то, щоб не одержати порізи шкіри, краще за все використовувати плавання кролем на грудях за допомогою ніг з витягнутими вперед руками, періодично піднімаючи голову для вдиху.
1.7 Плавання при сильній хвилі
При хвилюванні більш 3-х балів купання категорично забороняється, оскільки при сильних хвилях виникають наступні труднощі:
— плисти назустріч руху хвиль дуже важко;
— хвилі, що йдуть від берега, можуть непомітно відносити плавця все далі у відкрите море;
— плавця часто накриває чергова хвиля, що збиває ритмічне дихання;
— у зоні прибою, де повітряно-водяне місиво має меншу питому вагу, зменшується плавучість тіла людини. Маса води, що навалюється, удари об каміння — підвищують небезпеку втопитися;
— утрудняється вихід з води;
— тривале плавання в штормових хвилях може викликати «морську хворобу».
При сильній хвилі треба частіше перевіряти напрям руху по видимих на березі орієнтирах або по напряму хвиль. Щоб не збивалося дихання, вдих краще виконувати убік від хвилі, що насувається. Тому при стрічній і бічній хвилі рекомендується плисти кролем або на боку, а при попутній хвилі — брасом.
Відчувши перші ознаки «морської хвороби», необхідно постаратися вийти на берег. Якщо вже почалася нудота і блювота, потрібно не піддаватися випробовуваному страху, тверезо оцінити обстановку і мобілізувати всі свої духовні і фізичні сили на подолання небезпечної ситуації.
При виході на берег найбільшу небезпеку представляє прибійна хвиля, яка може легко підняти людину і кинути на прибережне каміння. При виході необхідно дочекатися якнайменших хвиль (хвилі періодично змінюються, наростаючи і спадаючи) і виходити, якщо це можливо, в районі піщаної або галечної мілини. Далі на гребені прибійної хвилі необхідно прийняти горизонтальне положення на спині (ногами у бік берега), утримуючи себе гребковими рухами руками біля стегон. При спаді хвилі опустити ноги і, як тільки вони торкнулися дна, бігти за хвилею. З наближенням хвилі, відбитої від берега, встати боком, нахилитися до неї і постаратися встояти, упираючись в дно. Після проходження відбитої хвилі продовжувати вихід на берег.
Для входу у воду при порятунку тих, що тонуть, під час сильного хвилювання необхідно вибрати інтервал між прибійною і зворотною хвилями. Рятувальник повинен мати страхувальний фал. Для входу у воду треба в інтервалі між хвилею, що руйнувалася і насувалася, пробігти щонайшвидше вперед і встигнути упірнути в підставу прибійної хвилі. Випірнувши, потрібно, інтенсивно працюючи руками і ногами, відплисти подалі від берега. Витягаючи страхувальний фал, помічники на березі допомагають вийти з води рятувальнику і тому, що тонув.
Created/Updated: 25.05.2018