Главная Инвестиции Книги Страховий та інвестиційний менеджмент - Федоренко В. Г.

Страховий та інвестиційний менеджмент - Федоренко В. Г.

О

Облігація — сертифікат, що засвідчує факт заборгованості та зобов'язання боржника виплатити кредитору певний відсоток від боргу і погасити борг (амортизацію) після закінчення певного періоду. Облігації можуть забезпечуватись активами або, як у випадку з облігаціями держави, просто загальною платоспроможністю емітента.

Об'єкти страхування — майнові інтереси, які не суперечать чинному законодавству:

• пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю і пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

• пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном (майнове страхування);

• пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної їм шкоди особистості або майну фізичної або юридичної особи (страхування відповідальності).

Облігаторний договір — форма договору перестрахування, згідно з яким цедент не має права вибору щодо того, передавати ризик у перестрахування чи ні, так само й перестрахувач не має права відмовити в перестрахуванні того чи іншого запропонованого ризику.

Обов'язкове страхування — одна з форм страхування, при якій страхові стосунки між страхувачем і страхувальником виникають у відповідності з законом. На відміну від добровільного страхування обов'язкове страхування не вимагає попередньої згоди (укладення договору) між страхувачем і страхувальником.

Одержувач страхової суми — особа, якій у відповідності з договором виплачується обумовлена сума або її частина. Одержувачами страхової суми можуть бути або страхувальник, який уклав договір, або застрахована особа, чиї життя і здоров'я є об'єктами страхового захисту, або вигодонабувач, призначений страхувальником на випадок своєї смерті або загибелі.

Особисте страхування — вид страхування, в якій об'єктом страхових відносин є життя, здоров'я і працездатність людини.

Об'єкти інвестування — реальні інвестиційні проекти, об'єкти нерухомості, різноманітні фінансові інструменти (насамперед інструменти фондового ринку), які є предметом інвестування.

Оборонні акції — акції компанії, яка відома стабільним надходженням і виплатою прибутку і продемонструвала відносний імунітет до поганої кон'юнктури.

Оборотність активів — показник, що характеризує кількість оборотних активів компанії (фірми) у періоді, який розглядається.

Окупність інвестицій — процес повернення вкладених інвестиційних коштів через одержаний прибуток, амортизацію.

Оперативне управління інвестиційним портфелем — система заходів щодо реалізації включених у портфель інвестиційних проектів, моніторингу ефективності окремих об'єктів реального й фінансового інвестування та підготовки рішень про поточне коригування портфеля (шляхом "виходу" з окремих інвестиційних програм і продажу окремих фондових інструментів).

Опціон — право придбати або продати цінні папери за певною ціною у певний момент упродовж певного терміну. Це право, у свою чергу, продається і купується. Воно є самостійним типом цінних паперів.

Ордер — сертифікат, що дає власнику право купувати цінні папери за наперед встановленою ціною у певний період. Ордер звичайно випускається разом з акціями для того, щоб залучити інвесторів до нового випуску.

Основна ставка відсотка — ставка, за якою комерційні банки дають позички найкредитоспроможнішим клієнтам.

П

Період окупності — показник ефективності інвестицій, який характеризує термін, упродовж якого вони скуповуються повністю. Цей показник розраховується шляхом ділення загальної суми інвестицій на середньорічний грошовий потік, приведений до реальної вартості.

Перестрахувач — страхова організація, яка приймає об'єкти в перестрахування.

Перестрахувальна комісія — винагорода, що її сплачує перестраху-вач цедентові за те, що той передає ризики (об'єкти, договори) у перестрахування.

Перестрахувальна цесія — передача ризику іншій юридичній особі, наприклад, страховому товариству.

Перестрахування — сфера страхових відносин — операція між двома страховими (перестрахувальними) компаніями, при якій одна з них (цедент) передає від свого імені за певну плату частину ризику за договором, укладеним зі страхувальником, іншій компанії (перестрахувачеві).

Подвійне страхування — одночасне повне страхування одного й того самого об'єкта від одних і тих самих ризиків у кількох страхувачів, через що страхова сума значно перевищує страхову вартість.

Пожиттєва страхова рента — різновид договору страхування життя, регулярний дохід, що виплачується застрахованій особі до кінця її життя з фонду, нагромадженого за рахунок страхових внесків.

Поліс (страховий договір, страхове свідоцтво) — письмова угода між страхувальником і страхувачем, яка засвідчує, що страхувач у разі настання страхового випадку бере на себе зобов'язання виплатити страхову суму або в межах страхової суми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі, зазначеній у полісі, за умови сплати страхових платежів у визначені строки

Полісотримач — страхувальник.

Порто — поштовотелеграфні витрати, що відносяться кредитними, торговельними та страховими організаціями, а також приватними особами на своїх клієнтів.

Портфель відповідальності — загальна сума відповідальності страховика або перестрахувача за всіма діючими полісами.

Посередник — страховий брокер, або агент, через якого укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій.

Превенція — попереджувальна діяльність.

Превентивні заходи у страхуванні — сукупність здійснюваних страхувачем або за його рахунок заходів, пов'язаних з попередженням або зниженням руйнівного впливу можливих страхових випадків.

Прибутковість страхувача по страхових операціях — відношення річної суми прибутку до річної суми зароблених премій.

Правила (умови) страхування — один з основних документів, які визначають умови добровільного страхування. Відповідно до вимог законодавства страхувач при укладанні договору страхування повинен ознайомити страхувальника з Правилами страхування.

Прибуток у тарифах — елемент тарифної ставки (брутто-ставки). Прибуток у тарифах потрібно відрізняти від фактичного прибутку, одержуваного від страхових операцій.

Прибутковість страхової організації — перевищення прибутків над витратами (витратами, включеними в собівартість страхового продукту).

Прибуток від інвестицій — прибуток страхового товариства від участі в діяльності нестрахового характеру.

Прибуток від страхових операцій — різниця між сумою зароблених страхових премій і собівартістю їх надання.

Пропорційне перестрахування — включає договори квотного та ек-сцедентного перестрахування, згідно з якими перестрахувач отримує свою частку в загальній сумі збитків і загальній сумі премій.

Податки — обов'язкові платежі, стягнуті державою з населення, організацій і підприємств у законодавчо встановленому порядку.

Показник поточної ліквідності — основний показник ліквідності активів компанії (фірми), який характеризує відношення всіх поточних активів до всіх поточних зобов'язань.

Премія за ліквідність — додатковий дохід, який виплачується (чи передбачений до виплати) інвестору з метою відшкодування його ризиків, пов'язаних з низькою ліквідністю об'єктів інвестування. Розмір премії залежить від рівня ліквідності інвестицій.

Премія за ризик — додатковий дохід, який виплачується (чи передбачений до виплати) інвестору понад рівень, який може бути за безризиковими інвестиціями. Розмір премії залежить від рівня ризику і визначається за допомогою моделі "лінії надійності ринку".

Преференційні акції — акції, власник яких має перевагу перед власником звичайних акцій під час розподілу дивідендів і майна корпорації в разі її ліквідації. Він не має такої переваги перед кредитором корпорації. Преференційні акції дають право голосу тільки тоді, коли дивіденди на них не відновлювались. Звичайно вони не дають права голосу, але приносять фіксовані дивіденди і цим схожі на облігації.

Прибутковість інвестицій — показник, що характеризує відношення середньорічної суми чистого прибутку до обсягу інвестицій. Він показує роль прибутку у формуванні загальної дохідності інвестицій.

Прибутковість капіталу — показник, який характеризує відношення суми чистого прибутку в певному періоді до середньої вартості власного капіталу в цьому ж періоді.

Прибуток на акцію — відношення річного балансового прибутку до загальної кількості акцій.

Приватні інвестиції — вкладення коштів, які здійснюються громадянами, а також компаніями (фірмами) недержавних форм власності.

Прямі інвестиції — інвестиції, за яких вкладення капіталу в об'єкти інвестування інвестор робить без допомоги фінансових посередників.