Главная Финансы Книги Фінанси (теоретичні основи) - Грідчіна М.В.

Фінанси (теоретичні основи) - Грідчіна М.В.

Розділ 3. Основи функціонування фінансів підприємств (установ, організацій)

3.1. Сутність і склад фінансів підприємств (установ, організацій)

Загалом фінанси підприємств (установ, організацій) — це сукупність економічних відносин з приводу руху грошових потоків у процесі формування, розподілу і використання грошових фондів підприємств, що забезпечують відтворення виробничо-господарської діяльності, взаємодію з іншими суб'єктами господарювання, а також з іншими сферами фінансової системи — державними фінансами, фінансами домогосподарств і страхування.

Фінанси підприємств (установ, організацій) є складовою фінансової системи країни. Разом з тим це самостійна специфічна сфера фінансових відносин.

Самостійність розглядуваної сфери фінансових відносин ґрунтується на положеннях Господарського кодексу України, законів України "Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", де закріплено права юридичних осіб щодо володіння майном, залучення і використання матеріально-технічних, трудових, природних, фінансових та інших видів ресурсів, вільного використання прибутку, що залишається після сплати податків і обов'язкових платежів, а також відповідальність за своїми зобов'язаннями перед партнерами, органами державного управління і контролю, кредитно-банківськими установами, працівниками.

Фінанси підприємств (установ, організацій) складаються з фінансів підприємств різних форм власності, які мають різноманітні організаційно-правові форми.

Специфіка функціонування фінансів підприємств (установ, організацій) залежить від мети створення юридичної особи, форми власності, до якої вона належить і яку мають її засновники, організаційно-правової форми. Вирішальне значення для побудови фінансових відносин юридичної особи з іншими підприємствами, з бюджетною системою і позабюджетними фондами, із засновниками, з найманими працівниками, з кредитно-банківськими установами і страховими організаціями має мета створення підприємства — здійснення підприємництва чи некомерційна господарська діяльність і відповідно комерційний або некомерційний характер діяльності. Саме залежно від мети створення підприємства (установи, організації) поділяють на комерційні (прибуткові) та некомерційні (неприбуткові).

Залежно від форм власності виокремлюють такі основні види підприємств: приватні, колективні, комунальні, державні, змішані.

Комерційними є підприємства, створені з метою виробництва будь-якої не забороненої законодавством країни продукції (або виконання робіт чи надання послуг) та отримання доходів від своєї діяльності, за рахунок яких покриваються всі витрати, створюється прибуток і забезпечується самофінансування підприємства.

Комерційними можуть бути підприємства будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, у тому числі державні.

Хоча державні підприємства створюються державою і їх статутні фонди формуються за рахунок державних коштів, проте діяльність цих підприємств регулюється так само, як і інших комерційних підприємств, створених недержавними власниками. Державні підприємства створюють грошові фонди, що розподіляються з урахуванням таких самих законодавчих норм, зокрема з оподаткування прибутку. Грошові фонди і грошові потоки державних підприємств так само відокремлені від фінансів держави, як і приватних, і взаємодія з державними фінансами здійснюється тими самими каналами — через сплату податків, обов'язкові платежі, придбання державних цінних паперів, отримання за ними доходів, отримання державних дотацій тощо. Навіть фінанси казенних підприємств (особливого виду державного підприємства) певною мірою відокремлені від державних, хоча й існують обмеження щодо їх самостійності. Зокрема, майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління, тому це підприємство може розпоряджатись основними фондами лише з дозволу органу, до сфери управління якого входить казенне підприємство. Цей орган затверджує фінансовий план і план розвитку казенного підприємства, визначає порядок використання чистого прибутку, встановлюючи обов'язкові нормативи його розподілу, має право вилучити майно, яке не використовується або використовується не за призначенням.

Крім того, казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями коштами та іншим майном, що є в його розпорядженні, крім основних фондів, а в разі браку коштів і майна відповідальність за його зобов'язаннями несе власник (тобто держава). Проте держава не несе відповідальності за зобов'язаннями інших державних підприємств, а останні не несуть відповідальності за зобов'язаннями держави.

Фінанси комерційних підприємств є центральною ланкою фінансової системи, оскільки безпосередньо забезпечують процес створення і первинного розподілу ВВП. Усі інші ланки фінансової системи беруть участь у подальшому розподілі та перерозподілі ВВП. Фінанси комерційних підприємств забезпечують неперервність процесу розширеного відтворення через розподіл грошових доходів підприємства на фонди відшкодування, споживання та нагромадження і використання коштів фонду нагромадження на продовження процесу виробництва продукції (робіт, послуг) і збільшення ВВП. Завдяки подальшому розподілу вартості, створеної комерційними підприємствами, формуються грошові фонди бюджетної системи, доходи домогосподарств та страхові фонди. Таким чином, стан фінансів комерційних підприємств визначає стан фінансової системи країни загалом.

Статутна діяльність неприбуткових установ і організацій є неко-мерційною, тобто не має на меті одержання прибутку для розподілу між засновниками і самофінансування установи, хоча при цьому не виключається можливість отримання доходів з метою поповнення фінансових ресурсів. Особливості організації фінансів залежать від мети створення неприбуткових установ (організацій), організаційно-правових форм, складу засновників, фінансового механізму залучення коштів для статутної діяльності.

До неприбуткових установ і організацій належать:

• бюджетні установи і організації, тобто такі, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

• громадські об'єднання (профспілки, політичні партії, кредитні спілки, релігійні організації), пенсійні фонди, спілки підприємців, асоціації, творчі спілки, інші об'єднання;

• благодійні організації, культурні та інші цільові громадські фонди. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств" доходи зазначених установ і організацій, що не пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, звільняються від оподаткування.

Розглянемо джерела фінансових ресурсів неприбуткових установ і організацій.

Бюджетні установи і організації. Вони фінансуються або цілком за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, або на змішаній основі — через бюджетне фінансування, надання платних послуг, орендну плату, безповоротну фінансову допомогу, пасивні доходи (проценти, дивіденди, страхові виплати).

Якщо раніше майже всі витрати бюджетних установ фінансувались з бюджету, то нині в умовах скорочення бюджетних асигнувань ці установи мають змогу за рахунок надання платних послуг — соціально-культурних, управлінських, інформаційних, з охорони громадського порядку тощо — отримувати додаткові фінансові ресурси. Переліки платних послуг, які можуть надавати заклади освіти, охорони здоров'я, архівні установи, бібліотеки та інші бюджетні установи, встановлює Кабінет Міністрів України. Додатковим джерелом фінансування для деяких установ стала орендна плата за здавання в оренду приміщень, обладнання, іншого майна.

Бюджетні установи та організації складають фінансовий план на календарний рік — єдиний кошторис доходів і видатків; його структура і зміст затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 164 від 16.02.98 і Положенням про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації. У дохідній частині єдиного кошторису зазначаються планові обсяги бюджетних асигнувань, виділених на утримання установи на плановий рік, а також надходження з інших дохідних джерел (платні послуги, оренда тощо). У видатковій частині єдиного кошторису зазначається загальний обсяг витрат установи з розподілом їх за видами видатків, а також із зазначенням витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань і позабюджетних надходжень.

Зазначеним положенням передбачено, що перевищення доходів над видатками позабюджетних коштів необхідно спрямовувати насамперед на покриття дефіциту бюджетних асигнувань на заробітну плату працівників установи з нарахуванням на соціальне страхування, оплату витрат на господарське утримання установи. Тільки після фінансування цих невідкладних витрат кошти можна використовувати на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень та інші витрати другорядного характеру.

Громадські об'єднання. Основним джерелом фінансових ресурсів при створенні цих організацій є вступні та членські внески засновників. Напрямки використання надходжень визначаються метою і завданнями організації та закріплюються в її статуті.

У процесі функціонування громадські об'єднання так само можуть отримувати доходи від платних заходів, діяльності заснованих ними підприємств, добровільних пожертвувань. Ці надходження згодом можуть стати основними джерелами фінансування видатків об'єднань, а частка членських внесків стає незначною.

Усі надходження включаються в дохідну частину фінансового плану громадських об'єднань, а у видатковій частині відображаються витрати, пов'язані з основною діяльністю організації, утриманням працівників, приміщень, інші адміністративно-господарські витрати.

Прибуток підприємств, створених громадськими об'єднаннями, не звільняється від оподаткування, за винятком підприємств, створених всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, де кількість працівників-інвалідів становить не менше як 50 % загальної чисельності працівників, а фонд оплати їх праці — щонайменше 25 % загальних витрат на оплату праці.

Благодійні організації та інші громадські фонди. Фінансові ресурси при створенні благодійних організації та громадських фондів формуються виключно за рахунок добровільних внесків підприємств, організацій, установ, окремих громадян. У процесі функціонування фонди можуть отримувати кошти за рахунок прибутку від виробничо-господарської діяльності створених ними підприємств, доходів від депозитних вкладів, заходів, що здійснюються на користь фондів (лотереї, концерти, аукціони, виставки-продажі тощо), платних послуг, видавничої та іншої діяльності.

Напрямки видатків залежать від мети створення фонду, що записано в його статуті. Видатки здійснюються відповідно до кошторису. За законом розмір витрат на утримання благодійної організації не повинен перевищувати 20 % її кошторису в поточному році.

Особливість використання власності громадських об'єднань, благодійних та інших фондів полягає в тому, що їх доходи або майно (за винятком кредитних спілок і пенсійних фондів) не підлягають розподілу між їх засновниками або учасниками і не повинні використовуватись для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника, посадових осіб (крім оплати їх праці).